Рішення

від 18.09.2017 по справі 904/7238/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.09.2017 Справа № 904/7238/17

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Ковтун А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 357", м. Дніпро

про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 151814грн.97коп., пені у розмірі 7813грн.84коп. та 3% річних у розмірі 867грн.84коп.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довір. № 393 від 16.03.2017, представник;

Від відповідача: ОСОБА_2, голова правління

СУТЬ СПОРУ: Комунальне підприємство Коменергосервіс Дніпровської міської ради звернулось до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив №357 з позовом про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 151814грн.97коп., пені в розмірі 7813грн.84коп. та 3% річних в розмірі 867грн.84коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору на поставку теплової енергії у вигляді гарячої води №55/02-09 від 01.11.2009р., в частині розрахунків за спожиту теплову енергію.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2017р. порушено провадження у справі. Справа призначалась до розгляду в судових засіданнях на 24.07.2017р., 29.08.2017р. та 11.09.2017р.

29.08.2017р. до суду надійшло клопотання позивача про перенесення судового засідання, призначеного на 29.08.2017р., на іншу дату у зв'язку з неможливістю направити в судове засідання свого повноважного представника. Вказане клопотання було задоволено судом, розгляд справи відкладний.

11.09.2017р. позивач надав письмові пояснення, в яких зазначив, що фактом включення теплової енергії до будинку, в якому знаходиться споживач є розпорядження Дніпропетровського міського голови №422-р від 11.10.2016р., та підписані між сторонами акти про постачання теплової енергії.

В судовому засіданні від 11.08.2017р. представник позивача у судовому засіданні надав письмові пояснення, в яких зазначив, що відповідачем до подачі позову була сплачена сума боргу в розмірі 8000грн., та 13500грн. після подачі позову, внаслідок чого на теперішній час заборгованість відповідача складає 130314грн.97коп.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив.

01.11.2009р. між Комунальним підприємством Коменергосервіс Дніпропетровської міської ради, правонаступником якого є Комунальне підприємство Коменергосервіс Дніпровської міської ради (далі - теплопостачальна організація), та Обслуговуючим кооперативом Житлово-будівельний кооператив №357 (далі - споживач) підписаний договір на поставку теплової енергії у вигляді гарячої води №55/02-09 (далі - договір).

За умовами зазначеного договору теплопостачальна організація приймає на себе зобов'язання поставляти споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води в необхідних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати отриману теплову енергію відповідно до затверджених тарифів в строки та на умовах, визначених договором.

Відповідно до пункту 6.6 договору розрахунки за теплову енергію споживач здійснює з теплопостачальною організацією протягом 5 днів з моменту отримання рахунку.

Згідно з пунктом 7.2.4 договору за несвоєчасне здійснення розрахунків за отриману теплову енергію споживач сплачує пеню в розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Пунктом 10.1 договору визначено, що строк дії договору становить з 01.11.2009р. до 31.10.2010р. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення його терміну дії жодна із сторін не заявить про його припинення.

В матеріалах справи відсутні докази того, що сторони мали намір припинити дію договору на поставку теплової енергії у вигляді гарячої води №55/02-09 від 01.11.2009р., за наведених обставин, суд дійшов висновку, що на момент виникнення спірних відносин договір був чинним.

На виконання умов договору в період з січня 2017р. по березень 2017р. позивач поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 197015грн.17коп., що підтверджується актами про постачання теплової енергії №ТС00067 від 31.01.2017р., №ТС00638 від 28.02.1017р. та №ТС00921 від 31.03.2017р. Вказані акти підписані та скріплені печатками сторін без зауважень та заперечень до них.

Позивач виставив відповідачу рахунки на оплату теплової енергії №ТС00067 від 31.01.2017р. на суму 101371грн.20коп., №ТС00638 від 28.02.2017р. на суму 52735грн.94коп. та №ТС00921 від 31.03.2017р. на суму 42908грн.03коп.

Рахунок на оплату теплової енергії №ТС00067 від 31.01.2017р. був отриманий відповідачем 09.02.2017р., що підтверджується відповідною відміткою про отримання вказаного рахунку відповідачем. Як вбачається з рахунків на оплату теплової енергії №ТС00638 від 28.02.2017р. та №ТС00921 від 31.03.2017р., вони були отримані відповідачем, що підтверджується відповідним підписом представника, при цьому дата отримання на вказаних рахунках відсутня.

З урахуванням положень пункту 6.6 спірного договору, строк виконання відповідачем грошових зобов'язань з оплати теплової енергії, поставленої згідно актів про постачання теплової енергії №ТС00067 від 31.01.2017р., №ТС00638 від 28.02.1017р. та №ТС00921 від 31.03.2017р., на теперішній час, є таким, що настав.

Відповідач розрахувався за теплову енергію частково, сплативши позивачу 45200грн.20коп., в рахунок погашення заборгованості за січень 2017р.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати поставленої теплової енергії позивач заявив до стягнення суму боргу в розмірі 151814грн.97коп., яка складається із заборгованості за січень 2017р. в розмірі 56171грн., заборгованості за лютий 2017р. в розмірі 52735грн.94коп. та заборгованості за березень 2017р. в розмірі 42908грн.03коп.

В судовому засіданні від 11.09.2017р. позивач повідомив, що 06.07.2017р. відповідач сплатив 8000грн. в рахунок погашення заборгованості за січень 2017р. Вказана оплата була здійснена до 11.07.2017р., тобто до звернення позивача із позовною заявою до суду, та не була врахована позивачем при складанні позовної заяви.

Таким чином, в задоволенні позовних вимог про стягнення суми основного боргу за договором на поставку теплової енергії у вигляді гарячої води №55/02-09 від 01.11.2009р. розмірі 8000грн., слід відмовити.

Під час судового провадження, а саме - 27.07.2017р., відповідач сплатив 13500грн. в рахунок погашення заборгованості за січень 2017р.

Положеннями пункту 1 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За наведених обставин, провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 13500грн. підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Таким чином, на теперішній час залишається несплаченою відповідачем сума основного боргу за договором на поставку теплової енергії у вигляді гарячої води №55/02-09 від 01.11.2009р. в розмірі 130314грн.97коп.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані грошові зобов'язання, доказів припинення відповідних зобов'язань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно із положенням статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 130314грн.97коп., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в цій частині.

Крім того, позивач на підставі пункту 7.2.4 договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за період з 14.02.2017р. по 05.07.2017р. в розмірі 7813грн.84коп., нараховану на несплачену заборгованість за січень 2017р.

Дослідивши розрахунок пені наданий позивачем, судом встановлено, що позивач визначив помилковий період нарахування. Належний період нарахування пені становить з 15.02.2017р. по 05.07.2017р.

За результатами зробленого судом розрахунку, пеня через несплату суми боргу за період з 15.02.2017р. по 05.07.2017р. становила суму в більшому розмірі, ніж заявлено позивачем до стягнення.

Разом з тим, суд не наділений правом збільшувати розмір позовних вимог, це виключне право позивача. При цьому, стягнення суми в меншому розмірі є правом позивача. З огляду на викладене, суд задовольняє вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 7813грн.84коп.

Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 867грн.84коп. за період з 14.02.2017р. по 05.07.2017р.

Дослідивши розрахунок 3% річних наданий позивачем, судом встановлено, що позивач визначив помилковий період нарахування. Належний період нарахування суми 3% річних становить з 15.02.2017р. по 05.07.2017р.

За результатами зробленого судом розрахунку, сума 3% річних через несплату суми боргу за період з 15.02.2017р. по 05.07.2017р. становила суму в більшому розмірі, ніж заявлено позивачем до стягнення.

Разом з тим, суд не наділений правом збільшувати розмір позовних вимог, це виключне право позивача. При цьому, стягнення суми в меншому розмірі є правом позивача. З огляду на викладене, суд задовольняє вимоги позивача про стягнення суми 3% річних в розмірі 867грн.84коп.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства Коменергосервіс Дніпровської міської ради до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив №357 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 151814грн.97коп., пені в розмірі 7813грн.84коп. та 3% річних в розмірі 867грн.84коп. - задовольнити частково.

Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 13500грн., у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив №357 (ідентифікаційний код: 23077590; місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Богомаза, буд. 196) на користь Комунального підприємства Коменергосервіс Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код: 36639101; місцезнаходження: 49081, м. Дніпро, вул. Артільна, буд. 6-Б) заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 130314грн.97коп., пеню в розмірі 7813грн.84коп., 3% річних в розмірі 867грн.84коп. та судовий збір в розмірі 2287грн.45коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 11.09.2017р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 18.09.2017р.

Суддя ОСОБА_3