Рішення

від 06.09.2017 по справі 910/12579/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2017Справа №910/12579/17

За позовом Державного підприємства "Інжексбуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські новітні технології"

про стягнення 77 197,34 грн.

Суддя Якименко М.М

Представники сторін:

від позивача: Дитинчук В.М. - за довіреністю від 27.07.2017 року;

від відповідача: не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Інжексбуд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські новітні технології" про стягнення 77 197,34 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо оплати вартості наданих позивачем послуг (розміщення і утримання телекомунікаційного обладнання) згідно умов Договору №479 про надання послуг з утримання обладнання від 01.08.2012 року.

З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь: 72 931,84 грн. - заборгованості, 4 265,50 грн. - пені, 1 600,00 грн. - судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2017 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 06.09.2017 року.

В судове засідання 06.09.2017 року представник відповідача не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Провадження у справі порушено ухвалою від 03.08.2017 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 06.09.2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 06.09.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2012 року між Державним підприємством Хвиля (перейменовано на Державне підприємство "Інжексбуд"; далі по тексту - позивач, виконавець, ДП Інжексбуд ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Українські новітні технології (далі по тексту - відповідача, замовник, ТОВ Українські новітні технології ) укладено Договір №479 про надання послуг з утримання обладнання (далі по тексту - Договір), за умовою якого (п.1.1. Договору) замовник передає, а Виконавець приймає на строкове розміщення і утримання телекомунікаційне обладнання Замовника (далі - обладнання) та надає інші послуги, згідно даного Договору, а Замовник виплачує Виконавцеві плату за надання таких послуг.

Відповідно до п. 1.7. Договору утримання обладнання Замовника, згідно даного Договору, полягає у створенні Виконавцем належних умов для безпосереднього функціонування обладнання шляхом:

- підтримки належної роботи інженерних систем Виконавця;

- сприяння у підключенні обладнання Замовника до мережі енергопостачання Виконавця, за наявності такої можливості, з метою здійснення тимчасового енергозабезпечення обладнання;

- візуальний коньроль за належним станом території (площі), яка прилягає до Місця розташування обладнання, що включає забезпечення відсутності навколо обладнання Замовника сміття, бруду, вибухо- та вогненебезпечних об'єктів і матеріалів, затоплення;

- періодична перевірка наявності електроживлення шляхом контролю за роботою обладнання електроживлення Виконавця, якщо воно використовується для зазначеного електроживлення;

- термінове сповіщення Замовника про будь-яке виявлене порушення нормального стану чи роботи обладнання; - ушкодження зовнішньої оболонки обладнання, портів та кабелів електроживлення, наявність сторонніх шумів, відсутність електроживлення, наявність ознак короткоїхз замкнення електромережі, займання та диму,

- інші послуги, про надання яких Сторони можуть домовитись додатково в письмовій формі.

Згідно з п. 1.3. Договору місцем надання послуг Виконавцем є фактичне місце розташування обладнання Замовника, переданого на утримання Виконавцю (далі - Місце розташування), що знаходиться за адресою Київська обл . Бориспільський р-н, селище Урочище Млиново, вул . Княжа 16.

Пунктом 1.7. Договору передбачено, що початком надання послуг, згідно даного Договору, є момент розташування Виконавцем обладнання Замовника у Місці розташування, який посвідчується Актом готовності, що підписується уповноваженими представниками сторін та є невід'ємною частиною даного Договору. З моменту підписання Акту готовності Виконавець починає надавати Замовнику послуги, згідно даного Договору та нараховувати плату за надання послуг, а у Замовника виникає зобов'язання по вчасній сплаті плати за надані послуги.

01.08.2012 року Сторони підписали Додаток №1 до Договору Акт готовності до Договору про надання послуг з утримання обладнання №479 від 01 серпня 2012 року , з підписанням цього Акту готовності в розумінні п.1.7. Договору та змісту п.2 Акту виникли обов'язки Виконавця щодо надання послуг за Договором та обов'язки Замовника щодо сплати отриманих послуг.

Відповідно до п. 2.1.3. Договору замовник зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати встановлені Договором платежі.

За домовленістю Сторін загальна місячна плата, що є фіксованою (не індексується) на весь строк дії цього Договору за надання Виконавцем Замовнику послуг з утримання обладнання з урахуванням відповідних витрат і нарахувань Виконавця 3500 грн.00 коп. (три тисячі п'ятсот гри. 00 кап.), у тому числі ПДВ, що складає 583 грн. 33 коп. (п. 3.1. Договору).

Відповідно до п. 3.2. Договору плата за електроенергію компенсується Замовником за кожний місяць протягом терміну дії даного Договору згідно даних лічильника та сплачується Виконавцю за окремими рахунками до 20 числа поточного місяця за попередній.

Згідно з п. 3.2. Договору сума плати за поточний місяць сплачується Замовником до 20 числа поточного місяця, в сумі вказаної в 3.1 даного Договору в національній валюті України шляхом перерахування відповідної суми коштів на поточний рахунок Виконавця.

В період часу з січня 2016 року по липень 2017 року (включно) позивачем надані, а відповідачем прийняті, без жодних зауважень щодо кількості і якості, послуги за Договором, що підтверджується підписаними між сторонами Актами виконаних робіт про надання послуг (копії актів містяться в матеріалах справи).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості наданих позивачем послуг, відповідно до умов Договору, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість з їх оплати та оплати вартості електроенергії в розмірі 72 931,84 грн. (з який: 70 000,00 грн. - заборгованості за послуги, 2 931,84 грн. - відшкодування плати за електроенергію).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги прокурора підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав послуги (січня 2016 року по липень 2017 року включно) за замовленням відповідача за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору не сплатив на користь позивача вартість отриманих послугу та вартість електроенергії, та має перед позивачем заборгованість з їх сплати в розмірі 72 931,84 грн.

Згідно частини першої статті 96 ЦК юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 72 931,84 грн. (заборгованості), нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення грошового зобов'язання (оплата вартості отриманих послуг), а тому позивач, керуючись п.4.1. Договору, просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 4 265,50 грн.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що за прострочення строків платежів, згідно даного договору. замовник спланує виконавцю пеню від суми заборгованості у розмірі облікової ставки НБУ на день нарахування поділеної на кількість днів в році (360) за кожен день прострочення, але не більше 10 % від суми заборгованості.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань ).

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 2.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань пеня , за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. Застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Згідно з п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Враховуючи вищевикладене та здійснивши власний арифметичний розрахунок заявленої до стягнення суми пені, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 4 265,50 грн. нараховані відповідно до законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Українські новітні технології (01001, м. Київ, ВУЛИЦЯ ТРЬОХСВЯТИТЕЛЬСЬКА, будинок 5/1, ЛІТ. А; код ЄДРПОУ 30753866) на користь Державного підприємства "Інжексбуд" (01133, м. Київ, БУЛЬВАР ЛЕСІ УКРАЇНКИ, будинок 36-В; код ЄДРПОУ 21638184) 72 931 (сімдесят дві тисячі дев'ятсот тридцять одну) грн. 84 коп. - заборгованості, 4 265 (чотири тисячі двісті шістдесят п'ять) грн. 50 коп. - пені, 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 15.09.2017 року.