Постанова

від 13.09.2017 по справі 910/3765/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2017 р. Справа№ 910/3765/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Разіної Т.І.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Грецьків І.І. - представник за дов. №041072 від 03.02.2016 року;

від позивача : Дацько Я.О. - представник за дов. №1387-07/08 від 15.06.2017 року;

від відповідача : не прибув,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНЗАС"

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2017 року

у справі № 910/3765/17 (суддя: Балац С.В.)

за позовом Першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі державної екологічної інспекції у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНЗАС"

про стягнення 15 162,75 грн.

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Київської місцевої прокуратури № 1 (далі - прокурор) в інтересах держави в особі державної екологічної інспекції у м. Києві (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНЗАС" (далі - відповідач ) про стягнення 15162,75 грн.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що відповідач в період з 24.07.2012 року по 31.04.2016 року здійснював забір води з артезіанської свердловини без дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням ст. 44, 49, 110 Водного кодексу України, кваліфікується як самовільне використання підземних вод та призвело до заподіянню державі збитків у розмірі 15162,75 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2017 року позовні вимоги задоволено повністю. 2. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНЗАС" збитки, завдані самовільним використанням водних ресурсів, в сумі 15162,75 грн шляхом перерахування 70 відсотків до спеціального фонду місцевого бюджету міста Києва, а 30 відсотків до спеціального фонду державного бюджету України, на поточний розрахунковий рахунок 33115331700002 в банк управління державного казначейства в м. Києві, одержувач УДКСУ у Голосіївському районі ГУ ДКСУ у м. Києві, ідентифікаційний код: 38039757, банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019 (код бюджетної класифікації 24062100).Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНЗАС" на користь прокуратури міста Києва витрати по сплаті судового збору в сумі 1600,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 22.05.2017 року, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2017 року по справі № 910/3765/17 скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та права процесуального, зокрема відповідач був позбавлений права надати відзив на позовну заяву.

Крім того, скаржник вказав, що суд першої інстанції дійшов неправомірно висновку, що відповідачем було використано 450 м. куб води.

Також, скаржник вказав, що він сплачував ренту за використання підземними водами у п'ятикратному розмірі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями на суму 5237,54 грн.

При цьому, скаржник зазначав, що він у зв'язку з відсутністю у нього позовної заяви не міг заявити про можливий пропуск позивачем строку позовної давності на звернення до суду про відшкодування шкоди.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2017 року у справі № 910/3765/17 апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНЗАС" прийнята до провадження.

08.08.20117 року в судовому засіданні було оголошено перерву на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України. В даному судовому засіданні, відповідач підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати.

У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні прокурор та позивач заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2017 року по справі №910/3765/17 залишити без змін а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНЗАС" - без задоволення.

Представник відповідача у судове засідання 13.09.2017 року не з'явився. Про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, що підтверджується письмовою розпискою за 08.08.2017 року.

Крім того, враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, представник відповідача не скористався належними йому процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні 13.09.2017 року, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 28.03.2017 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНЗАС" - без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

На підставі наказу державної екологічної інспекції у м. Києві від 23.07.2015 року № 188 та направлення на перевірку від 23.07.2015 року № 90, старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища м. Києва Павленко С.Л. в присутності директора Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНЗАС" ОСОБА_5, проведена планова перевірка дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства.

За результатами зазначеної перевірки складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 04/63а, яким встановлено факт самовільного забору підземних вод при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування), за адресою: Столичне шосе, 275 у Голосіївському районі м. Києва, що є порушенням ст.ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України.

В подальшому державною екологічною інспекцією у м. Києві було винесено припис від 24.07.2015 року № 04/18п та протокол про адміністративне правопорушення № 00025.

Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення від 10.08.2015 року № 00025 на відповідача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85,00 грн, який останнім сплачено 12.08.2015 року, про що свідчить квитанція про оплату, яка наявна в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії.

На підставі наказу державної екологічної інспекції у м. Києві від 04.05.2016 року № 292 та направлення на перевірку від 04.05.2016 року № 314, старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища м. Києва Павленко С.Л. в присутності головного енергетика відповідача ОСОБА_6, проведена позапланову перевірку дотримання відповідачем вимог припису від 24.07.2015 року № 04/18п.

За результатами зазначеної перевірки складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 04/307а, яким встановлено факт невиконання відповідачем вимог припису від 24.07.2015 року № 04/18п.

В подальшому позивачем винесено протокол про адміністративне правопорушення № 00723 про накладення адміністративного стягнення.

Позивачем на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року № 389 здійснено розрахунок збитків, які заподіяні державі в результаті самовільного забору відповідачем води з артезіанської свердловини без дозволу на спеціальне водокористування.

Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку розміру збитків, розмір збитків становить 15162,75 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем направлено на адресу відповідача претензію від 08.11.2016 року № 149 про відшкодування збитків в сумі 15162,75 грн, яка була відхилена відповідачем листом від 26.01.2017 року № 7 з підстав відсутності дозволу з причин, що не залежать від відповідача.

Приписами статті 44 Водного кодексу України, зокрема, встановлено, що водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Відповідно до ст. 48 Водного кодексу України, спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Відповідно до ст. 49 Водного кодексу України, спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. У разі настання маловоддя ці ліміти можуть бути зменшені спеціально уповноваженими державними органами без коригування дозволу на спеціальне водокористування.

Згідно ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків.

Згідно п. 4.5.2 роз'яснення Вищого господарського суду України від 27.06.2001 року Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища використання природних ресурсів без відповідного дозволу є самовільним.

Частинами 4, 5 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Приписами статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, відповідач в порушення вказаних вимог в період з 24.07.2012 року по 31.04.2016 року здійснено забір води з артезіанської свердловини за адресою: Столичне шосе, 275 у Голосіївському районі м. Києва без дозволу на спеціальне водокористування у об'ємі 4500 м.куб, що підтверджується довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю КОНЗАС за підписом директора товариства (а.с. 66).

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, що суд першої інстанції дійшов неправомірно висновку, що відповідачем було використано 450 м. куб води.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне постання скаржника, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення, що останній сплачував ренту за використання підземними водами у п'ятикратному розмірі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями на суму 5237,54 грн, з огляду на наступне.

Обов'язок доказування відповідно до п.4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Так, додані до апеляційної скарги платіжні доручення не є в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України належними та допустимими доказами, що підтверджують сплату ренти за використання підземними водами саме у п'ятикратному розмірі.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що відповідно до норм законодавства України, зокрема п. 255.11.15 ст. 255 Податкового кодексу Украї6ни, ч. 1 ст. 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища сплачені податки та збори не можуть зараховуватися, за збитки які понесені державі в зв'язку з використанням природних ресурсів без дозволу.

Згідно п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України, до загальнодержавних податків належать: податок на прибуток підприємств; податок на доходи фізичних осіб; податок на додану вартість; акцизний податок; екологічний податок; рентна плата; мито.

Відповідно до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України, платниками рентної плати за спеціальне використання води є водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Об'єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання (п. 255.3 ст. 255 Податкового кодексу України).

Згідно п. 255.11.15 ст. 255 Податкового кодексу України за відсутності у водокористувача дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання.

Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення, що останній був позбавлений права надати відзив на позовну заяву, оскільки, як вбачається з матеріалів справи суд першої інстанції відкладав розгляд справи та пропонував відповідачу надати відзив на позовну заяву (відповідач був належним чином повідомлений про прийняття та відкладення розгляду позовної заяви, що підтверджується, зокрема поштовим повідомленням №39184463), проте відповідач не скористався наданим йому правом та не надав суду відповідний відзив.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що відповідач не був позбавлений права до винесення оскаржуваного рішення заявити про можливий пропуск позивачем строку позовної давності на звернення до суду про відшкодування шкоди.

З огляду на викладене та враховуючи, що факт порушення відповідачем законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища у вигляді здійснення забору води з артезіанської свердловини без дозволу на спеціальне водокористування прокурором належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає ст. ст. 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для скасування чи зміни рішення, в тому числі, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2017 року у справі №910/3765/17 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНЗАС" - задоволенню не підлягає.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНЗАС" - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2017 року у справі №910/3765/17 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/3765/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді А.Г. Майданевич

Т.І. Разіна