Рішення

від 12.09.2017 по справі 910/12001/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2017Справа №910/12001/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА БУД СЕРВІС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТ КОМЕРЦ ГРУП"

про стягнення 25 699,25 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: Петровський Д.В. (директор)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА БУД СЕРВІС" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТ КОМЕРЦ ГРУП" (відповідач) 25699,25 грн.,з яких: 25300,00 грн. - основний борг, 399,25 грн. - 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки товару № 24/11/16 від 24.11.2016 в частині оплати за поставлений товар, у зв'язку із чим, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 25300,00 грн. Внаслідок прострочення грошового зобов'язання, позивачем нараховані 3 % річних у сумі 399,25 грн.

Ухвалою Господарського суду міст Києва від 24.07.2017 порушено провадження у справі № 910/12001/17 та призначено її до розгляду на 17.08.2017.

Ухвалою Господарського суду міст Києва від 17.08.2017 відкладено розгляд справи №910/12001/17 на 12.09.2017.

Представник позивача в судовому засіданні 12.09.2017 надав суду довідку про стан боргу, довідку щодо нарахування 3% річних та докази часткових оплат. Представник позивача надав суду пояснення по суті позовних вимог, підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 12.09.2017 не з'явився, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав. Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду ухвалою суду від 17.08.2017.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Водночас, судом враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Враховуючи вищенаведене та те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, в судовому засіданні 12.09.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

24.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА БУД СЕРВІС" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Концерн "ЛАЙТ КОМЕРЦ ГРУП" (покупець) укладено договір №24/11/16 поставки товарів (надалі - договір), відповідно до якого постачальник протягом строку дії цього договору передає покупцю у власність вироби та продукцію будівельного призначення. інші товари (надалі - товар) окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що погоджується сторонами в порядку, визначеному цим договором, та підтверджується видатковими накладними, які є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язується прийняти у власність та оплатити товар в порядку та на умовах, встановлених цим договором (п. 1.1.).

Сторони визнають, що накладна, підписана сторонами, є погодженням асортименту товару, його кількості та ціни, прирівнюється до специфікації та є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.2. договору).

Загальна кількість товару, що є предметом цього договору, визначається протягом строку дії цього договору з урахуванням кількості та асортименту (номенклатури) товару за всіма переданими відповідно до умов цього договору окремими партіями товару (п. 1.3. договору).

В пункті 2.2. договору сторони погодили, що ціна, погоджена сторонами та вказана у накладній є звичайною. На ціну товару нараховується ПДВ в порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно із п. 2.3. договору загальна ціна цього договору складається із суми цін на всю кількість товару, придбану покупцем за цим договором та становить загальну суму всіх накладних, згідно яких відвантажувався товар на виконання цього договору.

Відповідно до п. 4.1. договору, постачальник передає (відвантажує) зі свого складу покупцю товар окремими партіями в строки, кількості та асортименті (номенклатурі), погодженій сторонами в видаткових накладних, рахунках-фактурах.

Сторони, згідно із п. 5.2. договору, домовились, що покупець зобов'язується провести з постачальником повний розрахунок партії товару, що постачається в строк, що не перевищує 10 (десяти) календарних днів з дати поставки відповідної партії товару в порядку, передбаченому п.п. 4.2. -4.4. цього договору.

Оплата товару здійснюється згідно рахунку-фактури щодо зазначеної партії товару (п. 5.3.).

Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1. цього договору та закінчується 31 грудня 2017 року, а в частини розрахунків - до повного їх завершення.

Позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату №532 від 28.12.2016 на суму 43200,00 грн.

Згідно із видатковою накладною №502 від 28.12.2016 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 43200,00 грн.

Відповідач здійснив часткову оплату за поставлений товар згідно із видатковою накладною №502 від 28.12.2016 в загальному розмірі 17900,00 грн., що підтверджується банківськими звітами про дебетовими та кредитовими операціями по рахунку позивача та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку за січень 2016 року по червень 2017 року.

Позивач звернувся до відповідача із претензією вих. № 02/02 від 09.02.2017 в якій вимагав сплатити заборгованість за договором поставки товарів № 24/11/16 від 24.11.2016 по рахунку № 532 від 28.12.2016.

Оскільки, відповідач не здійснив погашення заборгованості за поставлений товар, то позивачем заявлено про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки товарів № 24/11/16 від 24.11.2016 у сумі 25300,00 грн. (43200,00 - 17900,00).

У зв'язку із простроченням грошового зобов'язання, позивачем нараховані 3 % річних у сумі 399,25 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як підтверджено матеріалах справи, на виконання умов договору позивач згідно із видатковою накладною №502 від 28.12.2016 поставив відповідачу товар на суму 43200,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В пункті п. 5.2. договору сторони погодили, що оплата товару здійснюється в строк, що не перевищує 10 (десяти) календарних днів з дати поставки відповідної партії товару.

Відповідачем оплата товару, поставленого за видатковою накладною №502 від 28.12.2016, здійснена частково в розмірі 17900,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими звітами про дебетовими та кредитовими операціями по рахунку позивача та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку за січень 2016 року по червень 2017 року.

За таких обставин, заборгованість відповідача перед позивачем по договору поставки товарів № 24/11/16 від 24.11.2016 за поставлений товар згідно із видатковою накладною №502 від 28.12.2016 становить 25300,00 грн. (43200,00 - 17900,00).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи викладене вище, оскільки, невиконане зобов'язання за договором у розмірі 25300,00 грн. підтверджується матеріалами справи, доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 25300,00 грн.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 399,25 грн.

В пункті 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, то позивачем правомірно здійснено нарахування 3% річних.

Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

За розрахунком позивача станом 20.07.2017 сума 3% річних, нарахованих за 192 дня становить 399,25 грн.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ч. 5 ст. 264 Цивільного кодексу України , якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

З огляду на встановлені сторонами у договорі строки оплати (оплата товару здійснюється в строк, що не перевищує 10 (десяти) календарних днів з дати поставки відповідної партії товару), з урахуванням приписів ч. 5 ст. 264 ЦК України , судом встановлено, що останнім днем оплати є 10.01.2017, а тому нарахування 3% річних слід здійснювати з 11.01.2017.

За розрахунком суду, сума 3% річних за період з 11.01.2017 по 20.07.2017 становить 397,18 грн. у зв'язку із чим вимоги у цій частині суд задовольняє частково.

Згідно із ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи встановлені вище судом обставини, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА БУД СЕРВІС".

Судовий збір за розгляд справи, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТ КОМЕРЦ ГРУП" (02225, м. Київ. вул. Райдужна будинок 4, ідентифікаційний код 40172753) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА БУД СЕРВІС" (03039, м. Київ. вул. Голосіївська будинок 17, ідентифікаційний код 40226159) 25300,00 грн. - основний борг, 397,18 грн. - 3 % річних та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1599,87 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 18.09.2017.

Суддя С.О. Турчин