Постанова

від 18.09.2017 по справі 815/3712/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/3712/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2017 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНА ДІЛЬНИЦЯ ОДЕСГОЛОВПОСТАЧ до Головного управління державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулось Приватного акціонерного товариства РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНА ДІЛЬНИЦЯ ОДЕСГОЛОВПОСТАЧ (далі ПрАТ РБД ОДЕСГОЛОВПОСТАЧ ) з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області (далі ГУ ДФС), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.07.2017 року №0017801415.

Позивач зазначив, що рішення, які оспорюються винесені на підставі ОСОБА_1 №000221/15-32-14-15/05514198 від 14.06.2017 року, згідно з висновком якого ПрАТ РБД ОДЕСГОЛОВПОСТАЧ , на думку ГУ ДФС, порушено п. 44.1 ст. 44, п.198.5 ст.198 ПКУ, в результаті чого занижене податок на додану вартість на суму 2057801,00грн.

Позивач вважає, що ці висновки ОСОБА_1 перевірки ґрунтуються на припущеннях та не відповідають дійсним обставинам.

Згідно з ОСОБА_1 перевіряючі дійшли до висновку про заниження податку на додану вартість з підприємствами ТОВ Альпінка , код ЄДРПОУ 39988471, ТОВ Лима-Юг , код ЄДРПОУ 39887146, ТОВ Олгібуд Груп , код 40515268, ТОВ Кінг Груп , код ЄДРПОУ 40020808, ТОВ Хантер-НМ , код ЄДРПОУ 40275394, ТОВ Таврія Ком , код ЄДРПОУ 39865688, посилаючись на не пов'язаність вказаних операцій з провадженням господарської діяльності у періоді з 01.01.2016 по 31.12.2016р.

Проте в ОСОБА_1 перевірки не наведені мотиви та причини зазначених висновків, що не відповідає Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Мінфіну від 20.08.2015 року №727 (далі Порядок №727), згідно п. 5 розділу ІІ якого факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В акті перевірки зазначені обставини дослідження перевіряючими господарських операцій з вказаними контрагентами, перевірена наявність договорів, видаткових накладних, платіжних доручень, регістрів бухгалтерського обліку та податкової звітності та щодо кожного з названих контрагентів зроблений висновок, що фактичне постачання товару підтверджується наданими до перевірки первинними документами.

В той же час безпідставно у подальшому зазначається про те, що у видаткових накладних встановлена їх юридична дефектність, а саме неможливо встановити яким чином здійснювалось доставка, перевезення товарів; первинні документи на придбання не розкривають повний зміст господарської операції, що унеможливлює такими первинними документами підтвердити зв'язок придбаних робіт з господарською діяльністю позивача.

Позивач вважає вказані твердження в ОСОБА_1 перевірки необґрунтованими, оскільки жодної юридичної дефектності наданих документів немає: неможливість встановити з видаткових накладних яким чином здійснювалась доставка, перевезення товарів пояснюється лише тим, що у видаткових накладних ця інформація не зазначається. Видаткові накладні містять всі необхідні реквізити, передбачені ч.2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . Інформація ж щодо перевезення товарно-матеріальних цінностей міститься у товарно- транспортних накладних, які були у повному обсязі надані перевіряючим під час здійснення перевірки.

Помилковим є і висновок щодо того, що операції з придбання будівельних матеріалів у зазначених підприємств не є господарською діяльністю Позивача, що спростовується поняттям господарської діяльності, визначеному у пп.14.1.36 п.14.1 ст. 14 ПК України, а також видами діяльності позивача, що зазначені у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У позивача наявні всі первинні документи, які складені у відповідності до вимог законодавства, які підтверджують здійснення господарських операцій, та які відображені в бухгалтерському та податковому обліку. Позивач не порушував норм податкового законодавства, у зв'язку з чим просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.07.2017 року №0017801415.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи у письмовому провадженні.

Відповідач не заперечував проти клопотання представника позивача. Представником відповідача були надані до суду заперечення на позов, в яких зазначено про необґрунтованість позову та відповідач просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що під час перевірки було встановлено заниження податку на додану вартість з підприємствами ТОВ Альпінка , ТОВ Лима-Юг , ТОВ Олгібуд Груп , ТОВ Кінг Груп , ТОВ Хантер-НМ , ТОВ Таврія Ком , оскільки операції з вказаними підприємствами не пов'язані з провадженням господарської діяльності позивача у періоді з 01.01.2016 по 31.12.2016року. В акті перевірки зазначено, що надані документи не відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , ці документи не розкривають повний зміст господарської операції, що унеможливлює їх вважати первинними документами. Також представник відповідача у запереченнях зазначив, що при дослідженні господарських операцій врахована дані, які зазначені в ухвалі від 19.12.2016 року слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області Гонтар Д.О., а також податкова інформація , що вказує на здійснення фінансово- господарської діяльності направленої на мінімізацію податкових зобов'язань реального сектору економіки (т.2 а.с.110-113).

Згідно ч.6 ст.128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що ПрАТ РБД ОДЕСГОЛОВПОСТАЧ зареєстровано 06.05.2011 року. Знаходиться на податковому обліку в органах державної податкової служби після перереєстрації з 12.05.2011 року, є платником ПДВ (т.1 а.с.30-51).

29.05.2017 року ГУ ДФС прийнятий наказ №1792 Про проведення документальної позапланової перевірки ПрАТ РБД ОДЕСГОЛОВПОСТАЧ , код ЄДРПОУ 05514198 згідно з яким на виконання вимог пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПКУ вирішено провести документальну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, тривалістю 5 робочих днів з 31.05.2017 року (т.2 а.с.114).

З 31.05.2017 року по 07.06.2017 року ГУ ДФС на підставі наказу №1792 від 29.05.2017 року проведено перевірку позивача, за результатами якої складений ОСОБА_1 №000221/15-32-14-15/05514198 від 14.06.2017 року Про результати позапланової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНА ДІЛЬНИЦЯ ОДЕСГОЛОВПОСТАЧ , код ЄДРПОУ 05514198 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року (т.1 а.с.10-23).

Позивач подав заперечення на ОСОБА_1 перевірки, які не прийняті до уваги відповідачем (т.1 а.с.24-29)

На підставі ОСОБА_1 перевірки №000221/15-32-14-15/05514198 від 14.06.2017 року контролюючим органом прийняте податкове повідомлення - рішення від 06.07.2017 року №0017801415 (форми Р ) про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 3086702,00гривень (2057801,00грн за податковими зобов'язаннями, 1028901,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) (т.1 а.с.9).

Суд вважає, що вказане податкове повідомлення рішення не ґрунтується на вимогах законодавства та підлягає скасуванню. При цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні; документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні); фактичні перевірки. Глава 8 ПК України визначає підстави та порядок їх проведення.

Підстави для проведення документальних позапланових (виїзних або невиїзних) перевірок встановлені ст.78 ПК України, однієї з яких є відповідно до пп.78.1.11 - отримання судового рішення (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ним відповідно до закону.

Таким чином, пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПКУ визначено два аспекти щодо судового рішення (слідчого судді): - призначення перевірки; - винесення судового рішення відповідно до закону.

Відповідачем у якості підстави для прийняття наказу від 29.05.2017 року №1792 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ РБД ОДЕСГОЛОВПОСТАЧ , код ЄДРПОУ 05514198 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, надана копія ухвали від 19.12.2016 року слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області Гонтар Д.О. про надання дозволу на проведення документальної позапланової перевірки дотримання вимог податкового та іншого законодавства ПрАТ РБД ОДЕСГОЛОВПОСТАЧ , код ЄДРПОУ 05514198 за період з 01.01.2015 до теперішнього часу.

Таким чином, згідно зазначеної ухвали перевірка не була призначена. Призначення перевірки та надання дозволу на її проведення не є тотожними поняттями.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України (ч.1 ст.1 КПК України).

Пунктом 6 ч.2 ст.36 та п.4 ст.40 КПК було встановлено право слідчих (прокурорів) призначати ревізії та перевірки, проте вказані норми виключені з КПК Прикінцевими положенням Закону України від 14.10.2014 року Про прокуратуру .

Жодна стаття КПК України в діючий редакції та в редакції на час прийняття ухвали від 19.12.2016 року слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області Гонтар Д.О. не наділяє слідчих повноваженнями звертатися до слідчих суддів із клопотаннями про призначення податкових перевірок, і жодне положення КПК не містить процедури їх призначення. Відповідно до п.5 ч.2 ст.40 КПК слідчий уповноважений звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій. Призначення документальної позапланової перевірки не є ні слідчою (розшуковою) дією, ні негласною слідчою (розшуковою) дією, ні заходом забезпечення кримінального провадження, з клопотаннями про проведення яких слідчий вправі звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді.

Наказом від 29.05.2017 року №1792 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ РБД ОДЕСГОЛОВПОСТАЧ , код ЄДРПОУ 05514198 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства визначений період перевірки - з 01.01.2016 по 31.12.2016, в той час коли в ухвалі суду зазначений період з 01.01.2015року. В акті перевірки зазначено, про здійснення раніше перевірки позивача за період 2014-2015 роки, про що складений акт від 30.05.2016 року, але відповідно до п.78.2 ст.78 ПКУ обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження.

Крім того, згідно зі змістом ухвали кримінальне провадження від 09.12.2015 року проводиться за фактом сприяння службовими особами ТОВ Агро-Нова 2006 в ухиленні від сплати податків, яке мало господарський взаємовідносини з ТОВ Олбігуд Груп , яке в свою чергу по ланцюгу господарських взаємовідносин мало контрагента ПрАТ РБД ОДЕСГОЛОВПОСТАЧ .

Таким чином, якщо відповідач прийняв рішення про здійснення перевірки на виконання ухвали слідчого судді, то предметом згідно вказаної ухвали вказаної перевірки могли бути господарськи відносини позивача з ТОВ Олбігуд Груп за період з 01.01.2015 року по час винесення ухвали суду -19.12.2016 року.

Між тим, судом встановлено, що під час перевірки, яка здійснювалась на підставі вказаної ухвали суду перевірялись не тільки господарськи взаємовідносини позивача з ТОВ Олбігуд Груп , але і з іншими контрагентами: ТОВ Альпінка , ТОВ Лима-Юг , ТОВ Кінг Груп , ТОВ Хантер-НМ , ТОВ Таврія Ком , що не відповідає предмету перевірки, визначеному в ухвалі слідчого судді.

У висновках ОСОБА_1 перевірки №000221/15-32-14-15/05514198 від 14.06.2017 року щодо підстав прийняття оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення зазначено, що перевіркою встановлено порушення ПрАТ РБД ОДЕСГОЛОВПОСТАЧ п. 44.1 ст. 44, п.198.5 ст.198 ПКУ, в результаті чого занижене податок на додану вартість на суму 205780100грн. за квітень-грудень 2016 року.

Пунктом 44.1 ст.44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПКУ право суб'єкта господарювання на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.5 ст.198 ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст.189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п.189.9 ст.189 цього Кодексу).

В акті перевірки зазначено, що під час перевірки був досліджений документообіг позивача щодо придбання товарів (робіт) та відображення у бухгалтерському обліку у ТОВ Альпінка за період червень 2016 року; у ТОВ Лима-Юг за період червень, липень 2016 року; у ТОВ Олгібуд Груп за період серпень 2016 року; у ТОВ Кінг Груп за період лютий, липень 2016 року; у ТОВ Хантер-НМ за період жовтень, листопад 2016 року; у ТОВ Таврія Ком за період грудень 2016 року.

За результатами дослідження наданих до перевірки документів в ОСОБА_1 перевірки щодо кожного контрагента зазначено, що фактичне постачання товару підтверджується наданими до перевірки первинними документами, операції відображені в бухгалтерському обліку позивача за відповідний період по рахунку №631, суму ПДВ по податковим накладним включено до податкового кредиту відповідного періоду, пройшла реєстрацію в ЄРПН та відповідає податковій декларації з ПДВ за відповідний період. В бухгалтерському обліку операції відображені відповідними проводками (а.с.14/зв.-12/зв.).

Проте у подальшому всупереч зазначеним висновкам перевіряючи зазначають, що надані первинні документи не відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Перевіряючи зазначають, що приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, а при аналізі первинних документів, які являються предметом перевірки (у видаткових наклади встановлена їх юридична дефектність, а саме: не можливо встановити яким чином здійснювала доставка, перевозка товарів. Також в ході перевірки не надано акти виконаних будівельних робіт форм №КБ-2, №КБ-3, що унеможливлює зазначити об'єкт, на якому в подальшому використовувались отримані будівельні матеріали, не надані підсумкові ресурсні відомості. Тобто первинні документи на придбання вищевказаних робіт не розкривають повний зміст господарських операції, що унеможливлює такими первинними документами підтвердити зв'язок придбаних робіт з господарською діяльністю ПрАТ РБД ОДЕСГОЛОВПОСТАЧ .

Суд вважає, що зазначене твердження перевіряючих само по собі є суперечливим, оскільки стверджується про дефектність видаткових накладних, неможливість встановлення доставки матеріалів, тобто про нереальність господарських операцій, та в той же час стверджується про неможливість підтвердити зв'язок придбаних робіт з господарською діяльністю ПрАТ РБД ОДЕСГОЛОВПОСТАЧ , тобто визнається придбання цих матеріалів, але не підтвердження їх з господарською діяльністю позивача.

З урахуванням викладеного суд дійшов до висновку про невідповідність ОСОБА_1 перевірки №000221/15-32-14-15/05514198 від 14.06.2017 року відносно позивача вимогам Порядку №727, згідно п. 5 розділу ІІ якого факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до п.4 розділу ІІІ Порядку описова частина акту перевірки у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення повинна містити чітко викладений зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, та зазначення первинних документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Судом досліджені надані позивачем договори з ТОВ Альпінка від 06.06.2016 року (т.2 а.с.95-96), ТОВ Лима-Юг від 14.06.2016 року (т.2 а.с.76), ТОВ Олгібуд Груп від 22.08.2016 року (т.1 а.с.56-57), ТОВ Кінг Груп від 01.02.2016 року (т.2 а.с.88), ТОВ Хантер-НМ від 20.09.2016 року (т.1 а.с.68-69); ТОВ Таврія Ком від 12.12.2016 року (т.1 а.с.61-62). Вказані договори відповідають вимогам законодавства, є дійсними, а їх виконання підтверджено первинними документами, які відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , містять всі необхідні реквізити первинного документу.

Поставка товару підтверджується наданими до суду ТТН. Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні , затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.97 р. № 363 товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Крім того, первинна транспортна документація відноситься до первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте відповідачем не зазначено в ОСОБА_1 перевірки, в запереченнях на позов та не надано до суду жодного належного доказу в обґрунтування твердження, що придбані позивачем товари у вищезазначених контрагентів не пов'язані з господарською діяльністю позивача, та не спростоване твердження позивача, що придбання ним бітуму дорожнього, щебня та інших будівельних матеріалів, пов'язано з його господарською діяльністю, яка, зокрема, зазначена у ЄДРЮО.ФОР та громадських формувань.

Підпунктом 14.1.36 п.14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Позивач у позові зазначив, що він здійснює: оптову торгівлю асфальтобетоном марки М3 та ПГ, який виготовляється на власному асфальтобетонному заводі (що знаходиться на власній виробничій базі) із бітуму, щебеню, відсіву та мін. порошку, які придбавалися у різних постачальників, у т.ч. у ТОВ Лима-Юг , Олгібуд Груп ; ремонтно-будівельні роботи на замовлення, у т.ч. розпорядників бюджетних коштів за наслідками проведених тендерних процедур відповідно до вимог Закону України Про публічні закупівлі . Для здійснення ремонтно-будівельних робіт підприємство здійснює закупівлю різноманітних будівельних матеріалів у т.ч. у підприємств ТОВ Альпінка , ТОВ Кінг Груп , ТОВ Таврія Ком , TOB Хантер-НМ .

Згідно з довідкою ГУ статистики в Одеській області видами діяльності за КВЕД-2010 позивача є 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 23.63 Виробництво бетонних розчинів, готових для використання; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи; 77.39 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (т.1 а.с.31)

Суд не приймає до уваги доводи відповідача викладені у запереченнях на позов як на обґрунтування своєї позиції щодо правомірності оскаржуваного податкового повідомлення рішення на ухвалу від 19.12.2016 року слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області Гонтар Д.О. та наявну податкову інформацію, зокрема відносно ТОВ ЛИМА-ЮГ (т.2 а.с.115-130).

Відповідно до ст.83 ПКУ у переліку матеріалів, які є підставами для посадових осіб контролюючих органів для висновків під час проведення перевірок зазначені податкова інформація та судові рішення.

Ухвала від 19.12.2016 року слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області Гонтар Д.О. є судовим рішенням, проте суд вважає, що законодавець зазначаючи у якості матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок, судове рішення, мав на увазі рішення, яким встановлені певні обставини, та які не потребують доказування, тобто це відповідне остаточне рішення суду, яким встановлені ці обставини.

Податкова інформація про наявність порушень зі сторони контрагента позивача на думку суду могли бути лише підставою для проведення перевірки позивача, проте ніяк не для висновків щодо порушення ним податкового законодавства.

Пунктом 86.7 ст.86 ПКУ чітко визначено, що контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акту перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручене) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до статті 60 цього Кодексу.

Таким чином, навіть при проведенні перевірки контрагента позивача та дослідження його первинної документації, обставини акту перевірки відносно такого контрагента можуть бути покладені у обґрунтування висновків щодо порушення податкового законодавства позивачем ,при прийнятті рішення відносно контрагента.

Зазначена норма ПКУ виключає можливість покладення в обґрунтування висновків про порушення законодавства позивачем наявності лише інформації про можливі порушення податкового законодавства його контрагентами.

Судом встановлено, що у позивача наявні первинні документи щодо господарських відносин з вказаними контрагентами, відображені в бухгалтерському та податковому обліку, будь-яких порушень податкового законодавства позивач не допускав.

На думку суду, є обґрунтованими доводи позивача, що висновки перевіряючих є лише їх припущеннями, що не відповідає вимогам законодавства, у тому числі встановленої Конституцією України, ПК України індивідуальної юридичної відповідальності особи, у тому числі відповідальності за порушення податкового законодавства.

Крім того, наявність порушень податкового законодавства зі сторони контрагентів по ланцюгу господарських відносин (несплата податків, притягнення до відповідальності) не може бути безумовною підставою для визначення податкових зобов'язань позивачу, оскільки позивач не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства своїми контрагентами. Жодна норма законодавства не вимагає від платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.

При цьому суд враховує положення ст.244-2 КАС України щодо обов'язковості рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, та Постанову Верховного Суду України від 11.01.2011 року по справі ЗАТ Мукачівський лісокомбінат до Мукачівської ОДПІ, в якому зазначено, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Вимога закону щодо надмірної сплати ПДВ як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платником стосується саме цього платника і сплати ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам.

Відповідно до ст.17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-ІV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з статтею 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява № 3991/03) у своєму рішенні від 22.01.2009 року зазначив щодо зусиль для попередження обманних зловживань системою оподаткування ПДВ: Суд визнає, що коли Держави - члени Конвенції володіють інформацією про такі зловживання зі сторони певної фізичної чи юридичної особи, вони можуть вжити відповідних засобів щодо недопущення, зупинення чи покарання за такі зловживання. Однак, Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності. Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Таким чином, суд дійшов до висновку, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.07.2017 року №0017801415 (форми Р ) про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 3086702,00гривень

Статтею 86 КАС України визначено, що, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

З урахуванням встановлених фактів, суд дійшов висновку, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст.94 КАС України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд вважає, що з Головного управління державної фіскальної служби в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у сумі 46300,53 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНА ДІЛЬНИЦЯ ОДЕСГОЛОВПОСТАЧ до Головного управління державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.07.2017 року №0017801415 (форми Р ) про збільшення Приватному акціонерному товариству РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНА ДІЛЬНИЦЯ ОДЕСГОЛОВПОСТАЧ грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 3086702, 00гривень ( 2057801,00 грн за податковими зобов'язаннями, 1028901,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями)

Стягнути з Головного управління державної фіскальної служби в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНА ДІЛЬНИЦЯ ОДЕСГОЛОВПОСТАЧ судові витрати у сумі 46300,53 грн.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання постанови у порядку ст.160,167,185-187 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва