Ухвала

від 08.09.2017 по справі 127/19039/17

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №127/19039/17

Провадження №1-кс/127/7971/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2017 року м. Вінниця

Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю старшого слідчого ОСОБА_3 , розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУ Національної поліції у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_3 про арешт майна, а саме: на земельну ділянку з кадастровим номером 0520655300:01:003:0033 власником якої є ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), яка розташована на території Вороновицької селищної ради Вінницького району, та заборонити суб`єктам державної реєстрацію будь-яких правочинів з відчуження, надання в користування, оренду, суборенду зазначеної вище земельної ділянки, за відсутністю клопотання учасників процесуальної дії про застосування технічних засобів, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий ОСОБА_3 звернувся до суду з даним клопотанням про арешт майна, яке погоджено з прокурором ОСОБА_5 , мотивуючи свої вимоги тим, що Слідчим управлінням ГУ Національної поліції у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні 42017020000000223 від 21.06.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи Вороновицького психоневрологічного інтернату та Вінницької районної державної адміністрації зловживаючи своїм службовим становищем, шляхом незаконної передачі майна інтернату на користь третіх осіб, а саме: на підставі листа директора інтернату, без згоди органу управління майном Вінницької обласної ради, незаконно вилучено із постійного користування інтернату земельну ділянку площею 50 га для підсобного господарства та подальшого розпорядження Вінницької районної державної адміністрації передано у власність для ведення особистого селянського господарства фізичним особам, чим спричинено тяжкі наслідки державним інтересам.

Відповідно до проведених оперативних заходів співробітниками УСБУ у Вінницькій області встановлено, що ОСОБА_6 у 2008 році працюючи на посаді начальника Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької ОДА вступив у злочинну змову із директором Вороновицького психоневрологічного будинку інтернат ОСОБА_7 , який перебував у прямому його підпорядкуванні та з метою заволодіння земельною ділянкою, що перебувала у користуванні інтернату, площею 50 га, надав вказівку про направлення до Вінницької РДА листа про відмову від наданої у користування землі у зв`язку з відсутністю можливості її обробляти.

На підставі зазначеного листа земельна ділянка була протиправно витребувана з користування інтернату без відповідного рішення (дозволу) Вінницької обласної ради та передана 25 громадянам для ведення особистого селянського господарства площею близько 2 га кожна.

Надалі, у 2010 році ОСОБА_6 організовано укладення фіктивних договорів купівлі-продажу за якими усі 25 земельних ділянок, що оформлені на підставних громадян було переоформлено у власність за ОСОБА_6 , його дружиною ОСОБА_8 , донькою ОСОБА_9 .

На теперішній час відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельні ділянки у кількості 25 штук перебувають у власності ОСОБА_4 відповідно до укладених договорів купівлі-продажу землі з ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , що мало місце в період 18-23 травня 2017 року.

Виходячи з викладеного є достатні підстави вважати, що заявлені у клопотанні ініціатором клопотання речі мають ознаки підшуканих, виготовлених, пристосованих та використаних як засіб чи знаряддя вчинення інкримінованого правопорушення та зберегли на собі його сліди, тобто відповідають критеріям ч. 2 ст. 167 КПК України, крім того, незастосування арешту може призвести до зникнення, втрати або пошкодження або настання інших наслідків які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

У відповідності до ч. 2 ст. 172 КПК України слідчий просив розглянути клопотання про арешт майна без повідомлення власника майна, оскільки це є необхідним для забезпечення арешту майна та унеможливлення вчинення ним дій спрямованих на його відчуження.

В судовому засіданні старший слідчий ОСОБА_3 клопотання підтримав, просив його задоволити.

Суд находить, що слід розглянути клопотання слідчого про арешт майна у відповідності до ч. 2 ст. 172 КПК України без повідомлення власника майна, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку слідчого, суд дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

Так, згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку передбаченому в п.1 ч.2 ст. 170, (арешт майна допускається з метою збереження речових доказів) арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В судовому засіданні встановлено, що майно у вигляді земельної ділянки з кадастровим номером 0520655300:01:003:0033 власником якої є ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), яка розташована на території Вороновицької селищної ради Вінницького району являється знаряддям та предметом вчинення кримінального правопорушення, щодо якого здійснюється кримінальне провадження, в силу п. 1 ч. 2 ст.167 КПК України зберігло на собі сліди кримінального правопорушення, чи містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Приймаючи до уваги, що земельна ділянка щодо якої виноситься питання про накладення арешту за невеликий проміжок часу була декілька разів реалізована, востаннє у травні 2017 року, дає підстави вважати, що зазначене майно у ході розслідування може бути відчужене на користь третіх осіб, що у свою чергу унеможливить подальше досудове розслідування, з`ясування усіх обставин вказаного кримінального правопорушення, забезпечення відшкодування збитків вчиненим кримінаьним правопорушенням, суд вважає, що є достатні підстави для накладення арешту на зазначене майно.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131,132, 170,171. КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання задоволити.

Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 0520655300:01:003:0033 власником якої є ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), яка розташована на території Вороновицької селищної ради Вінницького району, заборонити суб`єктам державної реєстрацію будь-яких правочинів з відчуження, надання в користування, оренду, суборенду зазначеної вище земельної ділянки.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом 5 днів з дня її оголошення, однак її оскарження не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: