Постанова

від 03.08.2006 по справі 3/328ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/328ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

03.08.06                                                                                 Справа № 3/328ад.

Суддя  господарського суду Луганської області Доманська М.Л., при секретарі судового засідання Буймирській О.В., розглянувши матеріали справи  за позовом

Прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Луганського міського центру зайнятості, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конард", м. Луганськ

про стягнення 3920 грн. 21  коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –Прокопенко О.В. (дов. від 29.03.06 № 1/01-1253),

                        Дудіна М.О. (дов. від 08.11.05 № 1/01-3843),

від відповідача –Валєєва М.В. (дов. від 18.07.06 № 91),

від заявника –Гришина  Т.А.

в с т а н о в и в:

Суть спору: заявлено вимогу про з відповідача на користь позивача заборгованості по страховим внескам в сумі 3 920 грн. 21 коп.

          Представниками сторін та заявника подано клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу, яке судом розглянуто та підлягає до задоволення.

Згідно з п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав законної сили  з 01.09.05, до початку  діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують  у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи суб'єктний склад сторін у справі, де в якості відповідача виступає суб'єкт владних повноважень, та з урахуванням рекомендацій Верховного суду України, провадження у даній справі порушене за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідач у відзиві від 19.07.06 № 92 проти позову заперечує, посилаючись на наступне:

-          у частині розміру нарахування страхових внесків на випадок безробіття у сторін у справі спору немає;

-          страхові внески нараховані в установленому розмірі на фактично виплачену заробітну плату;

-          п.5.6 Інструкції „Про порядок нарахування та сплати внесків на загальнообов”язове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов”язове державне соціальне страхування України на випадок безробіття” (далі - Інструкція) встановлено, що страхові внески сплачуються один раз на місяць у день  отримання роботодавцем в установах банків грошових коштів на оплату праці;

-          з жовтня 2005 року відповідач грошові кошти в установах банків на оплату праці не отримує , оскільки накладений арешт на банківські рахунки;

-          у 2005 році засновник відповідача на підставі договору безвідсоткового займу вніс до каси підприємства повертально-фінансову допомогу, цільовим призначення якої була виплати заробітної плати; у день виплати заробітної плати на фактично виплачені суми були нараховані страхові внески у сумі 1894 грн. 67 коп., відсутні підстави відносити зазначену суму до платежів, строк сплати якого сплинув;

-          всі розрахунки зі споживачами послуг підприємства відповідача здійснюються у готівковій формі  через касу підприємства;

-          з виручки від реалізації продукції відповідач видавав грошові кошти на виплату заробітної плати, тому відповідно до п.5.8 Інструкції зобов'язаний був не пізніше наступного дня після здійснення виплат подати до установи банку платіжне доручення на перерахування страхових внесків до Фонду;

-          дана вимога була виконана, та у зв'язку з арештом грошових коштів підприємства платіжні доручення виконані не були.

У запереченнях на відзив від 02.08.06 № 1/01-3733, позивач посилається на

наступне:

- в своїй діяльності стосовно контролю за своєчасністю та повнотою сплати страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонду) Луганський міський центр зайнятості керується Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 02.03.00 №1533 (далі - Закон №1533) та Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходжень до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття»(далі - Інструкція), затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.12.2000 року №339;

- п. 1 ч. 2 ст. 35 Закону №1533 зобов'язує роботодавця зареєструватися у виконавчій дирекції Фонду як платника страхових внесків у 10-ти денний строк з дня отримання ним свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності;

- п. 5.1. Інструкції передбачає, що роботодавець починає сплачувати страхові внески з дня його реєстрації як платника страхових внесків до Фонду; відповідач зареєстрований в Фонді як платник страхових внесків 22.02.96  за № 120107207;

- згідно з п. 4.2. Інструкції страхові внески нараховуються для роботодавців у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників; Виплату заробітної плати відповідач не заперечує;

- у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 35 Закону №1533 роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному   обсязі   сплачувати   страхові   внески;   контроль   за   правильним   нарахуванням, своєчасним і повним перерахуванням та надходження страхових внесків здійснюється центрами зайнятості (п.7.1.Інструкції);

- 20.06.06  спеціалістом Фонду була проведена перевірка правильності та своєчасності нарахування та перерахування страхових внесків у підприємства ТОВ „Конард", в процесі якої була виявлена недоїмка за підприємством у сумі 3692 грн. 92 коп., на яку нарахована пеня у сумі 227 грн. 29 коп. (згідно з п 9.2 Інструкції), про що складено акт перевірки повноти нарахування страхових внесків та перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття від 21.06 06 № 296;

- згідно з п. 7.4. Інструкції за наявності заперечень чи зауважень щодо змісту акта перевірки з боку страхувальника його керівник або головний бухгалтер підписують акт із зауваженнями у письмовій формі; даний акт був підписаний директором підприємства Т.В.Долженко, зауважень до даного акту надано не було, таким чином відповідач підтвердив наявність недоїмки;

- п. 3 ч. 2 ст. 35 Закону №1533 зобов'язує роботодавця надавати виконавчій дирекції Фонду (в даному випадку це Луганський міський центр зайнятості) відомості про заробітну плату працівників, сплату страхових внесків;

- п. 6.7. Інструкції передбачено, що роботодавці щокварталу складають у двох примірниках відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття; в відомості за 1-е півріччя 2006 року, а саме в рядку № 22 підприємство вказало недоїмку, чим підтвердило існуючу заборгованість по страховим внескам; дана відомість також підписана керівником та скріплена печаткою;

- у відповідності до п. 1 ч. З ст. 35 Закону №1533 у разі недостовірності зазначених у документах даних роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду; виникає питання навіщо підприємству двічі підтверджувати недоїмку та водночас заперечувати проти її існування;

- від підписання акту звірення керівник ТОВ „Конард" відмовився, чим порушив вимоги суду щодо проведення звірки розрахунків;

- п 6.1 Інструкції передбачено, що нараховані суми страхових внесків роботодавців та застрахованих осіб перераховуються на відповідний рахунок Фонду;

- у разі відсутності рахунків в установах банків страхові внески повинні бути перераховані поштовими переказами через підприємства зв'язку на рахунок Фонду;

- про наявність розрахункового рахунку Фонду підприємству відповідача було неодноразово повідомлено;

- відповідач умисно ухиляється від сплати страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, не перераховуючи страхові внески до Фонду грубо порушує вимоги чинного законодавства.

Заявою, зданою до суду 03.08.06, заявник за погодженням із позивачем, уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача на користь позивача недоїмку по страховим внескам у сумі 3692 грн. 92 коп. та пеню –227 грн. 29 коп., всього –3920 грн. 21 коп..

Сторони не досягли примирення.

           Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін та заявника, суд прийшов до наступного.

           Заявою, зданою до суду 03.08.06, заявник за погодженням із позивачем, уточнив позовні вимоги. Вказанв заява прийнята судом, відподач із цією заявою ознайомлений. Позовними вимогами слід вважати вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача   3920 грн. 21 коп., з них :  недоїмка по страховим внескам - 3692 грн. 92 коп. та пеня –227 грн. 29 коп..

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття у Луганському міському центрі зайнятості.

На підставі ч.2 п.2 ст.35, ч.2 п.1 ст. 38 та ст. 39 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески. У разі несвоєчасної їх сплати, у тому числі через ухилення від реєстрації як платника страхових внесків або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих страхових внесків (недоїмку), штраф та пеню.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття ( надалі Фонд) створюється для управління страхування на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно з цим Законом і Статутом Фонду. При цьому Фонд є цільовим централізованим страховим Фондом, некомерційною самоврядною організацією, кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету.

Згідно з п.1 ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", виконавча дирекція, як виконавчий орган правління забезпечує, крім того, виконання рішень правління. При цьому функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості, які є робочим органом виконавчої дирекції Фонду.

Пунктом 2 ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено, що функції робочих органів покладаються на обласні, районні, міськрайонні, міські центри зайнятості, до повноважень яких, зокрема, належить: реєстрація платників страхових внесків, проведення збору страхових внесків, контроль за правильністю нарахування, своєчасності сплати страхових внесків та представництво інтересів Фонду в судових та інших органах.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно зі ст. 2 Закону України "Про судоустрій" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних осіб. Частиною 3 ст. 3 вказаного Закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами. Відповідно до ч. 1 ст. 6 цього ж Закону усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав і законних інтересів незалежним і неупередженим судом. Згідно з ч. 3 зазначеної статті ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.02 року визначено, що ч. 2 ст. 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права будь-якими не забороненими законом засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Суб'єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України. Держава має забезпечувати захист прав усіх суб'єктів правовідносин, у тому числі у судовому порядку. Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативними правовими актами.

        За результатами проведеної 13.06.06 по 20.06.06  перевірки  за період з 12.11.05 по 20.06.06 встановлено, що відповідачем не виконані пропозиції попередньої перевірки (щодо сплати недоїмки у сумі 1894 грн. 67 коп. та пені –21 грн. 60 коп., нарахована за несвоєчасну та неповну сплату страхових внесків –акт перевірки від 11.11.05 № 483) за відповідачем станом на кінець перевірки 20.06.06 встановлена заборгованість зі сплати страхових внесків (недоїмка) у сумі 3692 грн. 92 коп., у зв'язку з чим відповідачеві нарахована пеня у сумі 227 грн. 29 коп. (у тому числі за результатами попередньої перевірки –21 грн. 60 коп., та 205 грн. 69 коп. –за результатами даної перевірки), про що складений акт перевірки від 20.06.06 № 296 із додатками (а.с.6-8), яким встановлений 10-денний строк сплати нарахованих сум. Вказаний акт підписаний повноважними посадовими особами відповідача у справі без доповнень та зауважень.

          До того ж позивачем винесене розпорядження від 20.06.06 (а.с.9) про стягнення з відповідача пені  у сумі 227 грн. 29 коп..

Крім того, при прийнятті звітності-розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за перше півріччя 2006 року позивачем встановлено, що за відповідачем станом на 01.07.04 утворилась заборгованість у сумі 3920 грн. 21 коп.,  з них: недоїмка по страховим внескам - 3692 грн. 92 коп. та пеня –227 грн. 29 коп., які заявник просить стягнути з відповідача на користь позивача.

         Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.

         Оцінивши обставини справи, доводи сторін та заявника у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

         Недоїмка зі сплати страхових внесків на випадок безробіття у сумі  3692 грн. 92 коп.  підтверджена матеріалами справи, у тому числі вищевказаним актом перевірки від 20.06.06 № 296 із додатками (а.с.6-8), яким встановлений 10-денний строк сплати нарахованих сум. Вказаний акт підписаний повноважними посадовими особами відповідача у справі без доповнень та зауважень,  відповідачем не оскаржений у встановленому законом порядку. Пеня –227 грн. 29 коп. нарахована відповідно до вимог чинного законодавства.

У звітності-розрахунковій відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за перше півріччя 2006 року відповідач відзначив, що за ним станом на 01.07.06 утворилась заборгованість у сумі 3920 грн. 21 коп.,  з них: недоїмка по страховим внескам - 3692 грн. 92 коп. та пеня –227 грн. 29 коп. (у тому числі пеня у сумі 205 грн. 69 коп. , нарахована за результатами останньої перевірки). Вказана звітність-розрахункова відомість на дана позивачеві відповідно до вимог чинного законодавства, підписана керівником підприємства відповідача без зауважень та скріплена печаткою підприємства.

Заперечення відповідача за відзивом відхиляються господарським судом за необґрунтованістю, оскільки сторона повинна довести доводи, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень.  

Відповідач зазначає, що у 2005 році засновник відповідача на підставі договору

безвідсоткового займу вніс до каси підприємства повертально-фінансову допомогу, цільовим призначення якої була виплати заробітної плати; у день виплати заробітної плати на фактично виплачені суми були нараховані страхові внески у сумі 1894 грн. 67 коп., відсутні підстави відносити зазначену суму до платежу, строк сплати якого сплинув. Заявник та позивач не відносять цю суму заборгованості зі сплати страхових внесків до платежу, строк сплати якого сплинув, та навпаки, позивач зазначає в акті перевірки 20.06.06 № 296, що це недоїмка, строк сплати якої настав, та яка була  встановлена за відповідачем під час попередньої перевірки (акт від 11.11.05 № 483), відповідачем не сплачена, тобто пропозиції попередньої перевірки не виконано.  

Відповідач зазначає, що видавав грошові кошти на виплату заробітної плати з

виручки від реалізації продукції, тому відповідно до п.5.8 Інструкції зобов'язаний був не пізніше наступного дня після здійснення виплат подати до установи банку платіжне доручення на перерахування страхових внесків до Фонду, що й робив,  та у зв'язку з арештом грошових коштів підприємства відповідача платіжні доручення виконані не були. Але вказана обставина не  робить недійсним саме зобов'язання платника щодо своєчасної сплати страхових внесків, як це передбачено ч.2 п.2 ст.35, ч.2 п.1 ст. 38 та ст. 39 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Крім того, чинне законодавство не передбачає заборони, в даному випадку, сплати страхових внесків поштовими переказами через підприємства зв'язку на рахунок Фонду.

З огляду на викладене, позов підлягає до задоволення повністю.

Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки заявник та позивач звільнені від їх сплати у встановленому законом порядку, віднесення судових витрат на відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, не врегульовано чинним законодавством, у тому числі ст. 94 КАС України.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін та заявника про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом п'ятиденного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,   суд

вирішив:

1.Позов задовольнити повністю.

           2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Конард", м. Луганськ, вул..Кольцова, 20, код 21835016

              - на користь Луганського міського центру зайнятості, м. Луганськ, вул. 50-річчя утворення СРСР, 22-б,  код 13392912, Одержувач: Державний бюджет Ленінського району код 24046582, Банк УДК в Луганській області МФО 804013, недоїмку у сумі 3692 грн. 92 коп., та ееню –227 грн. 29 коп..

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 08.08.06 у відповідності до вимог ст. 167 КАС України.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                           М.Л. Доманська