Ухвала

від 19.09.2017 по справі 647/1354/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 647/1354/17 Слідчий суддя ОСОБА_1

Номер провадження: 11-сс/791/507/17 Категорія : арешт майна Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2017 року вересня місяця 19 дня колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі: Головуючого судді : ОСОБА_2

Суддів: ОСОБА_3 ОСОБА_4

Секретар судового засідання: ОСОБА_5

Прокурор: ОСОБА_6

.

Представника скаржника: ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні матеріали кримінального провадження № 12017230090000773 від 14.06.2017року, за апеляційною скаргою ОСОБА_8 ,на ухвалу слідчого судді Бериславського районного суду Херсонської області від 27.06.2017, -

в с т а н о в и л а:

Вказаною ухвалою слідчого судді, задоволено клопотання Слідчого СВ Бериславського ВП ГУ НП в Херсонській області, лейтенанта поліції ОСОБА_9 , за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017230090000773 від 14.06.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, - про арешт майна та накладено арешт на майно, що знаходиться на території Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області, посіви ярого ячмня на земельної ділянки під пасовища, у контурі № НОМЕР_1 , по окружності земельної ділянки яка має кадастровий номер 6520686600:05:035:0018 загальною площею 5 га, посіви соняшника на земельної ділянки під пасовища у контурі № НОМЕР_2 , по окружності земельної ділянки яка має кадастровий номер 6520686600:05:001:0008, загальною площею 5 га, у вигляді заборони будь якій фізичної та юридичної особі розпоряджатись ним будь яким чином, збирання.

В апеляційній скарзі ОСОБА_8 просить поновити процесуальні строки на оскарження ухвали слідчого судді від 27.06.2017 року, скасувати вказану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту відмовити у повному обсязі.

Йому не було відомо про розгляд клопотання про накладення арешту, що і стало підставою пропущення строку звернення з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді про накладення арешту.

Вказує, що від слідчого Бериславського відділу поліції ГУНП в Херсонській області, йому стало відомо про накладення арешту на майно, що знаходиться на території Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області, посіви ярого ячміня на земельної ділянки під пасовища, у контурі № НОМЕР_1 , по окружності земельної ділянки яка має кадастровий номер 6520686600:05:035:0018 загальною площею 5 га, посіви соняшника на земельної ділянки під пасовища у контурі № НОМЕР_2 , по окружності земельної ділянки яка має кадастровий номер 6520686600:05:001:0008, загальною площею 5 га, у вигляді заборони будь якій фізичної та юридичної особі розпоряджатись ним будь яким чином, збирання. 30.08.2017року у зв`язку з зазначеним звернувся з заявою до суду про видачу йому копії ухвали. 31.08.2017року його захисником у Бериславському районному суді отримано копію ухвати від 27.06.2017 року.

Арештоване майно належить саме йому та не має відношення до предмету досудового розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12017230090000773 від 14.06.2017 року, та не відповідає обов`язковим ознакам ч. 2 ст. 170, ч. 2 ст. 167 КПК України. Такий арешт є безпідставним протиправним обтяженням майна, належного особі, яка не пов`язана з вказаним вище кримінальним провадженням. Такий арешт протиправно обмежує та порушує право власності власника, його право на мирне володіння своїм майном, що гарантоване Конституцією України та першим протоколом до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, таких доказів слідчий суду не надав.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб, ця вимога закону судом порушена.

Зазначає що він є власником суміжної земельної ділянки, що підтверджується відповідною схемою з Публічної кадастрової карти України та інформацією про речові права з офіційного сайту http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta. Земельна ділянка, зазначена в ухвалі з кадастровим номером 6520686600:05:001:0008 є суміжною, що підтверджується відомостями Публічної кадастрової карти України (додаються), складної конфігурації. Захоплення цієї ділянки відбулося без умислу завдання шкоди державі, випадково, через відсутність встановлених меж земельних ділянок та твердих межових знаків на місцевості.За самовільне заняття земельної ділянки 29 серпня 2017 року старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель на території Херсонської області ОСОБА_10 було складено протокол про адміністративне правопорушення №251-ДК/0130П/07/01/-17. 31 липня 2017 року на підставі постанови про накладення адміністративного стягнення №251/ДК/0124По/08/01/-17 його притягнено до адміністративної відповідальності. Ним сплачено штраф в сумі 170,00 грн та відшкодовано шкоду, завдану державі згідно розрахунку в сумі 8949,30 грн. Крім того, старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель на території Херсонської області ОСОБА_10 було винесено припис, яким зобов`язано його у тридцяти денний термін звільнити зайняту земельну ділянку. Таким чином, за самовільне зайняття земельної ділянки до нього застосований адміністративний вид юридичної відповідальності. Окрім цього накладаючи арешт на посів соняшника на земельній ділянці кадастровий номер 6520686600:05:001:0008, слідчий суддя не зазначив, кому цей посів передано на відповідальне зберігання. Слідчий суддя не перевірив чи наявна у особи, якій повинно бути передано на зберігання посів, сільськогосподарська техніка для збирання врожаю та приміщення для зберігання врожаю. Слідчий суддя виніс ухвалу, яка не може бути реально виконана та призведе до повної втрати врожаю, збитки за який ніхто не компенсує. Крім цього розмір шкоди (8949,30 грн) є неспіврозмірним розміру конфіскації майна, а самим слідчим взагалі не вказано правову підставу для арешту майна, наявність шкоди та наявність особи, якій така шкода спричинена, що є порушення норм чинного законодавства.

Слідчий не зазначає підстави для накладення арешту, посилається лише на те, що постановою від 20.06.17 року посіви на які він просить накласти арешт визнано речовими доказами.

Під час розгляду клопотання про арешт майна слідчим суддею не було встановлено, що врожай соняшника на земельній ділянці кадастровий номер 6520686600:05:001:0008 набутий в результаті вчинення кримінального правопорушення.

Зазначене вище свідчить щодо наявності недоведеності ризиків перешкоджанню кримінальному провадженню та неврахування розумності, співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також арештованого майна та суми збитків.

Слідчий в порушення вимог ст.171 КПК, звертаючись із клопотанням про арешт майна, формально пославшись на те, що завдано матеріальні збитки, фактично не зазначив підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження ким би то не було таким майном. Клопотання не містить у собі посилання ні на розмір шкоди чи неправомірної вигоди, ні на вартість арештованого майна. А тому суд не в змозі був спів ставити співмірність вартості арештованого майна і розмір шкоди, що є обов`язковим.

Окрім того, клопотання слідчого про накладення арешту на врожай соняшника не узгоджується з вимогами ст. 171 КПК України, щодо необхідності зазначення точної кількості та індивідуальних характеристик майна про арешт якого йдеться у клопотанні слідчого.

Санкція ч. 1 ст. 197-1 КК України не містить додаткового покарання у вигляді конфіскації врожаю, ч. 1 ст. 197-1 КК України не передбачено накладення арешту на майно, тоді як клопотання не конкретизоване щодо підстав, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна та спосіб його виконання з урахуванням специфіки збору врожаю соняшника в необхідні строки. В разі запізнення збору врожаю соняшника, будуть спричинені суттєві збитки.

Відомостей про наявність цивільного позову у кримінальному провадженні немає, на забезпечення виконання якого нібито накладено арешт, слідчим не порушувалося питання щодо накладення арешту на врожай соняшника, саме з метою забезпечення цивільного позову,не встановлено особу, якій належить це майно для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а будь-якій особі про підозру не повідомлялось.

Слідчий суддя, розглядаючи клопотання слідчого про арешт майна, не повідомляв сторін, що беруть участь у справі про дату та час розгляду клопотання, що підтверджується відсутністю будь-яких повідомлень у матеріалах провадження.

Крім того, слідчий суддя належним чином не повідомив власника арештованого майна про час та місце розгляду клопотання слідчого та розглянув у його відсутності, що фактично позбавило його можливості надати матеріали, що мають значення для вирішення питання щодо арешту майна.

До того ж, поза увагою слідчого судді в даному випадку залишилися і вимоги абз. 2 ч. 6 ст. 100 КПК України, яка зобов`язує здійснювати фіксування речових доказів, в тому числі і збереження в разі необхідності зразку речового доказу, достатнього для його експертного дослідження або інших цілей кримінального провадження. Така вимога, всупереч п. 5 ч. 5 ст. 173 КГІК України, не знайшла свого відображення в ухвалі слідчого судді в частині порядку її виконання. При розгляді клопотання слідчого про накладення арешту на його майно слідчий судця порушив вимоги ч.3 ст.170, ст.172, ст. 173 КПК України, не з`ясував правові підстави для арешту майна, місце розташування поля на якому посіяно соняшник та вартість його врожаю, не перевірив достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що вважає є підставою для скасування

Заслухавши міркування прокурора який не підтримав клопотання та апеляційну скаргу, представника який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягаєзадоволенню з наступних підстав.

Відповідно до 2 абзацу ч.3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Копія вищевказаної ухвали була отримана ОСОБА_8 31.08.2017 року та 01.09.2017 року подано апеляційну скаргу, а тому строк на оскарження ухвали слідчого судді не був пропущений.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала слідчого судді про арешт майна.

Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

За матеріалами справи дійсно 14.06.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12017230090000773 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України.

Слідчий суддя задовольняючи клопотання слідчого про арешт майна взагалі в ухвалі не зазначив з якою метою це необхідно.

Санкція ч.1 ст. 197-1 КК України не містить додаткового покарання у вигляді конфіскації врожаю, ч.1 ст. 197-1 КК України не передбачено накладення арешту на майно, тоді як клопотання не конкретизоване щодо підстав, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна та спосіб його виконання з урахування специфіки збору врожаю.

Як вбачається з матеріалів провадження, до клопотання слідчого не додано будь яких доказів на підтвердження того, що цивільний позов заявлений, а збитки, як слушно було зазначено в апеляційній скарзі ОСОБА_8 відшкодовані в повному об`ємі, про що свідчать відповідні додані квитанції.

Відповідно до вимог ч.2 п.5 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження

Судова колегія, вважає, що слідчим суддею при прийняті рішення не в повній мірі було враховано вимоги ч.4 ст. 173 КПК України, якими передбачено, що при прийняті рішення про арешт майна, повинен бути застосований такий спосіб арешту, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Матеріали провадження містять постанову від 29 серпня 2017 року згідно із якою за вищевказані дії ОСОБА_8 було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Крім того, з клопотання слідчого не зрозуміло на що необхідно накласти арешт чи на посіви чи на земельну ділянку, так як в клопотанні вказано - «посіви ярого ячменя на земельної ділянки, посіви соняшника на земельної ділянки».

Переглядаючи рішення слідчого судді в апеляційному порядку, судова колегія виходить з того, що в матеріалах справи відсутні підстави для задоволення клопотання слідчого.

Аналізуючи матеріали провадження колегія суддів приходить до висновку, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання, як арешт врожаю у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя не дав належну оцінку сукупності отриманих доказів, де взагалі відсутні посилання на співрозмірність та розумність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також не врахував негативні наслідки для власника майна, а тому доводи апелянта стосовно незаконності і необґрунтованості ухвал слідчого судді слід визнати переконливими.

Всі вищезазначені вимоги закону в сукупності судом першої інстанції дотримано не було.

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги ОСОБА_8 знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду.

На підставі викладеного та керуючись ст. 171-174,404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Клопотання ОСОБА_8 про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді Бериславського районного суду Херсонської області від 27.06.2017року - задовольнити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_8 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Бериславського районного суду Херсонської області від 27.06.2017 року, якою накладено арешт на майно - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого СВ Бериславського ВП ГУ НП в Херсонській області, лейтенанта поліції ОСОБА_9 , за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017230090000773 від 14.06.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, - про арешт майна що знаходиться на території Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області, посіви ярого ячменя на земельної ділянки під пасовища, у контурі № НОМЕР_1 , по окружності земельної ділянки яка має кадастровий номер 6520686600:05:035:0018 загальною площею 5 га, посіви соняшника на земельної ділянки під пасовища у контурі № НОМЕР_2 , по окружності земельної ділянки яка має кадастровий номер 6520686600:05:001:0008, загальною площею 5 га, у вигляді заборони будь якій фізичної та юридичної особі розпоряджатись ним будь яким чином, збирання відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно та оскарженню не підлягає.

Учасники судового розгляду мають право отримати в суді копію ухвали суду.

Надіслати не пізніше наступного дня після постановлення ухвали її копію учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Судді: ОСОБА_2 /підпис/ ОСОБА_3 /підпис/ ОСОБА_4 /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя: ОСОБА_2