Постанова

від 13.12.2016 по справі 804/5795/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016 р. Справа № 804/5795/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сидоренка Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 Комплект про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

08 вересня 2016 року ОСОБА_1 об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулася до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 Комплект , в якому просить суд стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 123831,75 грн. (в т.ч. пеня - 14138,14 грн.).

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач має податковий борг у загальному розмірі 123831,75 грн. (податок на прибуток у розмірі 13000,00 грн., податок на додану вартість - 110831,75 грн. (в т.ч. пеня - 14138,14 грн.). ТОВ ОСОБА_2 Комплект зазначені податкові зобов'язання, пеня в необхідних розмірах та у встановлений законом термін, не сплачені, а тому підлягають примусовому стягненню.

Ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2016 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Сторони у судове засідання не з'явилися, про дату та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Від представника ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до суду подано клопотання про розгляд справи без участі представника ОДПІ.

У відповідності до вимог ст.128 КАС України, справу розглянуто без участі сторін, на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що на податковому обліку ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області перебуває ТОВ ОСОБА_2 Комплект (код ЄДРПОУ 36723884), яке станом на 31.08.2016 року має податковий борг перед бюджетом в розмірі 123831,75 грн. по платежам:

- податок на прибуток у розмірі 13000,00 грн.;

- податок на додану вартість - 110831,75 грн. (в т.ч. пеня - 14138,14 грн.).

На підставі договору від 18.02.2015 року №180220151 про визнання електронних документів ТОВ ТДК , з метою спрощення надходження податкової звітності, подає податкову звітність в електронному вигляді із застуванням електронного цифрового підпису засобами телекомунікаційного зв'язку.

Так, податковий борг ТОВ ТДК по платежу податок на прибуток в розмірі 3000,00 грн., складається з :

- несплаченого грошового зобов'язання, яке самостійно визначене ТОВ ТДК поданою податковою декларацією з податку на прибуток від 04.03.2016р. № НОМЕР_1 на суму 11 980,00 грн.;

- несплаченого податкового повідомлення - рішення ОСОБА_1 ОДПІ від 21.04.2016р. № НОМЕР_2 на суму 1020,00 грн., яке винесено на підставі акту ОСОБА_1 ОДПІ від 20.04.2016р. № 711/123/36723884 Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на прибуток за 2015 рік .

ОСОБА_1 ОДПІ від 20.04.2016р. №711/123/36723884 Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на прибуток за 2015 рік та податкове повідомлення - рішення ОСОБА_1 ОДПІ від 21.04.2016р. №0000761203 отримано особисто посадовою особою ТОВ ТДК ОСОБА_3

Так, сума податкового боргу ТОВ ТДК по платежу податок на прибуток згідно даної декларації та податкового повідомлення - рішення складає 13000,00 грн.

Податковий борг ТОВ ТДК по податку на додану вартість в розмірі 110831,75 грн. (в т.ч., пеня 14 138,14 грн.) виник внаслідок:

- несплаченого податкового повідомлення - рішення ОСОБА_1 ОДПІ від 16.10.2015 року №0005071501 на суму 170,00 грн., яке винесено на підставі акту ОСОБА_1 ОДПІ від 05.10.2015р. № 1325/151/36723884 Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за серпень 2015 року (акт ОСОБА_1 ОДПІ від 05.10.2015 року та податкове повідомлення - рішення ОСОБА_1 ОДПІ від 16.10.2015 року отримано особисто посадовою особою ТОВ ТДК ОСОБА_3 без заперечень);

- несплачених грошових зобов'язань, які самостійно визначені ТОВ ТДК поданою податковою звітністю в розмірі 127 913,00 грн., а саме:

- податкова декларація з податку на додану вартість від 24.09.2015 № 919711501 за липень 2016 року - сума зобов'язань 38 591,00 грн.;

- податкова декларація з податку на додану вартість від 20.10.2015 № 921529506 за серпень 2015 року - сума зобов'язань 13 857,00 грн.;

- уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість від 21.03.2016 року № НОМЕР_3 - сума зобов'язань 17 717,00 грн.;

- податкова декларація з податку на додану вартість від 20.05.2016 № НОМЕР_4 за квітень 2016 року - сума зобов'язань 29 359,00 грн.;

- податкова декларація з податку на додану вартість від 20.07.2016 № НОМЕР_5 за червень 2016 року - сума зобов'язань 28 389,00 грн.

Заборгованість відповідача по платежам до бюджету підтверджується розрахунком суми боргу станом на 30.08.2016р., довідкою-розрахунком пені, долученими до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Статтею 36 ПК України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктами 54.1, 54.2 ст. 54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України).

Пунктом 87.2 ст. 87 ПК України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу;

Згідно ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до ст.49 ПК України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Згідно ст. 58 ПК України, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Згідно ст.203 ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до пп. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПК України платниками - резидентами податку на прибуток підприємств є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Згідно пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ГІК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до ст. 135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Ставки податку на прибуток підприємств визначені ст. 136 ПК України.

Згідно ст. 137 ПК України, податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в пункті 57.1- 1 статті 57 та 141.4 статті 141 цього Кодексу, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати.

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Крім того, згідно пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України, нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження)

На суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

У відповідності до ст.129 ПК України, на суму грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки, відповідачу нарахована пеня в розмірі 14138,14 грн.

Так, сума податкового боргу ТОВ ТДК по платежу податок на додану вартість складає 110 831,75 грн. (в т. ч. пеня 14138,14 грн.), а саме: 170,00 + 127 913,00 + 14138,14 + 31389,39 = 110 831,75 грн.

Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вимог ст. 59 ПК України, податковим органом сформовано податкову вимогу № 5412-25 від 07.10.2014 року, яка була отримана відповідачем 10.10.2014 року.

Відповідачем не було добровільно погашено суми податкового боргу по платежам та зборам до бюджету, які зазначені в податковій вимозі, отже, вищевказана податкова вимога не є відкликаною та нові податкові вимоги, відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, на адресу платника податків не направлялись.

Відповідно до п.п. 95.1, 95.2, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пп.20.1.19 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.20.1.34 Податкового кодексу України, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, суд вважає правомірним стягнення з відповідача суми податкового боргу у розмірі 123 831,75 грн., оскільки доказів самостійного погашення заборгованості відповідач суду не надав.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат по сплаті судового збору, суд виходить із того, що згідно положень частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Таким чином, на день розгляду справи судом, чинне законодавство містить заборону на стягнення з відповідача здійснених судових витрат суб'єктом владних повноважень, будь-який інший порядок повернення суб'єкту владних повноважень здійснених судових витрат законодавством не передбачений.

Керуючись статтями 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 Комплект (код ЄДРПОУ 36723884) суму податкового боргу у розмірі 123831,75 грн. (в т.ч. пеня - 14138,14 грн.), шляхом стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податку.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Суддя ОСОБА_4