Постанова

від 19.01.2017 по справі 804/8641/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2017 р. Справа № 804/8641/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сидоренка Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства Індустар про припинення юридичної особи.

Обставини справи: Криворізька північна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Приватного підприємства Індустар про припинення юридичної особи.

Позов мотивовано неподанням до податкового органу бухгалтерської та податкової звітності більше одного року, що, на думку позивача, є підставою для припинення юридичної особи відповідно до приписів Податкового кодексу України та Господарського кодексу України.

Ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2016 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача до суду не прибув.

Відповідач заперечень на позовну заяву не надав. Ухвалу про відкриття провадження у справі разом з судовою повісткою направлено на адресу відповідача, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рекомендованим поштовим відправленням, але конверт повернуто на адресу суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Згідно частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Індустар (код ЄДРПОУ 24239881) 14.05.1996 року зареєстроване Виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області як юридична особа, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Станом на 05.12.2016 року перебуває на податковому обліку у Криворізькій північній ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Згідно з довідкою № 221/10/04-83-12-03 від 25.11.2016 року відповідач не надає до органів державної податкової служби документи податкової та бухгалтерської звітності з 12.02.2013 року та не має заборгованості перед бюджетом.

Згідно п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідач як платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, що вбачається зі змісту п.п. 16.1.3. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України.

Аналіз змісту правової норми, яка міститься в п.п. 16.1.3. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України, дозволяє дійти висновку, що обов'язок відповідача подавати податкову звітність у строки, визначені законодавством, не залежить від результатів його господарської діяльності чи від наявності доходів, які підлягають оподаткуванню.

Згідно з положеннями п.п. 20.1.37. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатись до суду щодо припинення юридичної особи.

Абзацом 2 пункту 67.2. статті 67 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо припинення юридичних осіб.

Позивач вбачає фактичну підставу для припинення юридичної особи - відповідача в неподанні останнім протягом року контролюючим органам податкових декларацій та документів фінансової звітності.

У відповідності до п.3 ч.1 ст.110 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа ліквідується за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.

Абзацом 1 частини восьмої статті 19 Господарського кодексу України визначено, що усі суб'єкти господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, виділені на окремий баланс, зобов'язані вести первинний (оперативний) облік результатів своєї роботи, складати та подавати відповідно до вимог закону статистичну інформацію та інші дані, визначені законом, а також вести (крім громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які провадять господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці) бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Статтею 59 Господарського кодексу України також передбачено, що припинення суб'єкта господарювання здійснюється відповідно до закону.

Крім того, статтею 238 Господарського кодексу України встановлено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно - господарські санкції, тобто заходи організаційно - правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Частиною першою ст.239 Господарського кодексу України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції, зокрема, ліквідація суб'єкта господарювання.

Відповідно до частини першої статті 247 Господарського кодексу України, у випадках, встановлених законом, до суб'єкта господарювання може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді його ліквідації за рішенням суду.

Статтею 248 Господарського кодексу України передбачено, що у разі ліквідації суб'єкта господарювання до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вноситься відповідний запис.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15 травня 2003 року №755-IV (далі - Закон № 755), в редакції до 01 січня 2016 року, дія цього Закону поширювалася на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців.

Частина перша статті 33 Закону № 755 в редакції до 01 січня 2016 року передбачала, що юридична особа припиняється, зокрема, за судовим рішенням.

Згідно з частиною другою статті 38 Закону № 755 в редакції до 01 січня 2016 року неподання протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону, було підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з її банкрутством.

Відповідно до частини першої статті 38 Закону № 755 в редакції до 01 січня 2016 року суд, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляв його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення.

Отже, при встановленні факту неподання протягом року податкової (фінансової) звітності юридичної особою до контролюючого органу, позовна вимога про припинення юридичної особи підлягала задоволенню незалежно від виду юридичної особи та її організаційно-правової форми.

26 листопада 2015 року Верховною Радою України прийнятий Закон України Про внесення змін до Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 835-VIII (далі - Закон № 835).

Пункт 1 розділу І Закону № 835 Закон України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців викладений у новій редакції, яка не передбачає такої підстави для припинення юридичної особи за судовим рішенням, що не пов'язано з банкрутством, як неподання протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 835 цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім: пунктів 1-8, 10-21, 23-26, 28-32, 35 розділу І цього закону, які набирають чинність з 1 січня 2016 року; пунктів 22, 27 та 34 розділу І цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2017 року.

Таким чином, з 01 січня 2016 року набув чинності Закон України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15 травня 2003 року № 755-IV в редакції Закону № 835.

Суд відзначає, що внаслідок зміни законодавства в сфері державної реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, починаючи з 01 січня 2016 року така підстава припинення юридичної особи за судовим рішенням, що не пов'язано з банкрутством, як неподання протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону, законодавством України не передбачена.

Податковий кодекс України, Господарський кодекс України та Цивільний кодекс України також не передбачають такої підстави для припинення юридичних осіб.

Таким чином, юридична особа може бути ліквідована (припинена) на підставі рішення суду, але тільки у випадках, встановлених законом, тому позивач має право на звернення до суду щодо припинення юридичної особи у випадках, передбачених законом, та в установленому законом порядку.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на те, що, як на час звернення позивача до суду з цим позовом, так і на час судового розгляду, чинне законодавство України не передбачає такої підстави для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством, як неподання протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону, у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Керуючись ст. ст. 160-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Суддя ОСОБА_1