Постанова

від 30.06.2017 по справі 804/7328/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2017 р. Справа № 804/7328/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сидоренка Д.В., розглянувши в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю Фабрика технічних паперів про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулася до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фабрика технічних паперів , в якому просить: стягнути з відповідача податкову заборгованість на загальну суму 2 457 685,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю Фабрика технічних паперів не сплатило у встановлені законодавством строки узгоджені податкові зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб, що призвело до виникнення податкового боргу в розмірі 2 457 685,20 грн. Сума боргу не сплачується відповідачем добровільно, а тому підлягає примусовому стягненню.

Ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.06.2017 року справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

Від представника позивача до канцелярії суду подано заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідач заперечень на позовну заяву не надав. Ухвалу про відкриття провадження у справі разом з судовою повісткою направлено на адресу відповідача, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рекомендованим поштовим відправленням, але конверт повернуто на адресу суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Згідно частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

За таких підстав, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки судом вжито усіх заходів для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи.

У відповідності до вимог ст. 128 КАС України, справу розглянуто без участі сторін, на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю Фабрика технічних паперів (код ЄДРПОУ 35111589) є юридичною особою та згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців має запис в Єдиному державному реєстрі від 24.04.2007 за №1 224 102 0000 036427.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач знаходиться за адресою: 49094, м. Дніпро, вул. Краснопільська, буд.9.

Товариство з обмеженою відповідальністю Фабрика технічних паперів станом на 01.11.2016 року має податкову заборгованість по земельному податку з юридичних осіб в розмірі 2 457 685,20 грн. Податковий борг рахується на підставі:

- декларації по земельному податку з юридичних осіб №9002219853 від 24.01.2014р. (січень - грудень 2014 року), на суму 403 190,58 грн.;

- декларації по земельному податку з юридичних осіб №9016762390 від 17.02.2015р. (січень - грудень 2015 року) на суму 503 585,72 грн.;

- декларації по земельному податку з юридичних осіб №9020287581 від 07.08.2015р. (січень - грудень 2016 року) на суму 1 482 276,96 грн.;

- уточнюючого розрахунку по земельному податку з юридичних осіб №9275830558 від 18.02.2016р. (січень - липень 2016 року) на суму 7 008,10 грн.;

- податкового повідомлення-рішення з земельного податку з юридичних осіб від 12.12.2014 року №0012731504, в якому визначено суму штрафу у розмірі 401,69 грн.;

- податкового повідомлення-рішення з земельного податку з юридичних осіб від 14.02.2015 року №0007481504, в якому визначено суму штрафу у розмірі 6 588,44 грн.;

- податкового повідомлення-рішення з земельного податку з юридичних осіб від 18.06.2015 року №003111503, в якому визначено суму штрафу у розмірі 10 000,00 грн.

Розрахунок суми боргу: 403 190,58 грн. декларація від 24.01.2014 №9002219853 + 401,69 грн. ППР від 12.12.2014р. №0012731504 + 503 585,72 грн. декларація від 17.02.2015 №9016762390 + 6 588,44 грн. ППР від 14.02.2015р. №0007481504 + 10 000,00 грн. ППР від 18.06.2015 №0023111503 + 7 008,10 грн. уточнюючий розрахунок від 18.02.2016 №9275830558 + 1 482 276,96 грн. декларація від 19.02.2016р. №9020287581 + 44 633,71 грн. залишок несплаченої пені. Разом - 2 457 685,20 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Підпунктом 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 36.1 - 36.3 ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п.54.1. ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділ ХІІІ Податкового кодексу України регулює правовідносини щодо плати за землю та орендної плати за землі державної або комунальної власності.

Відповідно п. 285.1. ст. 285 Податкового кодексу України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Пунктом 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно пункту 286.3 ст. 286 Податкового кодексу України платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Згідно із ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до ст.129. Податкового Кодексу України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.

Згідно п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 Кодексу нарахування пені при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Податковим органом з метою погашення податкового боргу було сформовано у відношенні відповідача податкову вимогу від 04.09.2012 року №1751 про сплату суми податкового боргу в розмірі 32942,22 грн.

Відповідачем не було добровільно погашено суми податкового боргу по платежам та зборам до бюджету, які зазначені в податковій вимозі, отже, вищевказана податкова вимога не є відкликаною та нові податкові вимоги, відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, на адресу платника податків не направлялись.

Відповідно до п.п.95.1, 95.2, 95.3 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючого такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пп.20.1.19 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою.

Відповідно до п.20.1.34 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, суд вважає правомірним стягнення з відповідача суми податкового боргу у розмірі 2 457 685,20 грн., оскільки доказів самостійного погашення заборгованості відповідач суду не надав.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат по сплаті судового збору, суд виходить із того, що згідно положень частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Таким чином, на день розгляду справи судом, чинне законодавство містить заборону на стягнення з відповідача здійснених судових витрат суб'єктом владних повноважень, будь-який інший порядок повернення суб'єкту владних повноважень здійснених судових витрат законодавством не передбачений.

Керуючись статтями 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фабрика технічних паперів (код ЄДРПОУ 35111589) податковий борг в розмірі 2 457 685,20 грн. (рахунок: УДК у Дніпровському районі м. Києва, ідентифікаційний код 38012871, Банк одержувач ГУ УДКСУ у м. Києві, МФО 820019, р/р НОМЕР_1), шляхом стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податку.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Суддя ОСОБА_1