Постанова

від 19.09.2017 по справі 806/2189/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2017 року Житомир справа № 806/2189/17

категорія 8.2.3

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Попова О. Г., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротез" про стягнення коштів,

встановив:

Головне управління Державної фіскальної служби у Житомирській області звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротез" податковий борг в загальній сумі 12 208,01 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що згідно поданих відповідачем декларацій у нього утворилась заборгованість з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 12 208,01 грн., в тому числі основний платіж - 12 048 грн., 159,87 грн. - пеня, нарахована у порядку ст. 129 Податкового кодексу України. У зв'язку з тим, що грошове зобов'язання ТОВ "Агротез" не було сплачено, вказане зобов'язання отримало статус податкового боргу. Наголошує, що на момент звернення із позовом до суд, ТОВ "Агротез" має податковий борг у розмірі 12 208,01 грн., який відповідачем погашено не було.

Відповідно до ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справу належить розглядати в порядку скороченого провадження.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 03.08.2017 року відкрито скорочене провадження у справі. Ухвала про відкриття скороченого провадження у справі направлялась відповідачу за адресою місцезнаходження, однак поштове відправлення повернулося як не вручене адресату з незалежних від суду причин, а тому, відповідно до ч.7 ст. 9, ч. 11 ст. 35 КАС України, ухвала вважається врученою належним чином. Заперечення до суду не надійшли.

Відповідно до ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справу належить розглядати в порядку скороченого провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротез" (код ЄДРПОУ 33178128) зареєстроване як юридична особа Житомирським міським управлінням юстиції та знаходиться на обліку в Житомирській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області. (а.с. 8)

Відповідачем до контролюючого органу були подані податкові декларації з плати за землю за звітні періоди 2015, 2016, 2017 рік відповідно до якої ТОВ "Агротез" самостійно визначило до сплати податкове зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 12 048 грн. (а.с. 9-11).

У відповідності до положень ст. 129 Податкового кодексу України, відповідачу за несплату самостійно визначеного грошового зобов'язання у строки, встановлені чинним законодавством, нараховано пеню у розмірі 159,87 грн.

У зв'язку з тим, що грошове зобов'язання не було сплачено, вказане зобов'язання отримало статус податкового боргу.

Загальний розмір податкової заборгованості ТОВ "Агротез" перед бюджетом складає 12 208,01 грн., що підтверджується зведеним розрахунком податкового боргу. (а.с. 6-7)

Оскільки ТОВ "Агротез" податковий борг у розмірі 12 208,01 грн. не погашено, позивач звернувся із позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пп.14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

У відповідності до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно пп. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

У відповідності до положень статті 129 Податкового кодексу України, нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання. На суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Судом встановлено, що ТОВ "Агротез" має податкову заборгованість зз орендної плати з юридичних осіб у розмірі 12 208,01 грн., в тому числі основний платіж - 12 048 грн., пеня - 159,87 грн.

На момент розгляду справи відповідачем податковий борг у розмірі 12 208,01 грн. грн. не погашено.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.4 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Контролюючим органом надсилалась відповідачу податкова вимога №6363-25 від 21.08.2014 року на суму 1 1317,35 грн., яка була отримана відповідачем 21.08.2014, що підтверджується наявною у матеріалах справи копії корінця податкової вимоги. (а.с. 12).

Пунктом 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов'язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов'язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Відповідно до п.95.1, п.95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Податковий борг ТОВ "Агротез" підтверджений наявною у матеріалах справи сукупністю належних та достатніх доказів.

Доказів погашення заборгованості в розмірі 12 208,01 грн. чи письмових заперечень проти позовної заяви відповідачем суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Головного управління ДФС у Житомирській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 71, 86, 158-163, 167, 183-2, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротез" (код ЄДРПОУ 34520893) на користь Головного управління ДФС у Житомирській області податковий борг у розмірі 12 208,01 грн. (дванадцять тисяч двісті вісім гривень одна копійка) з рахунків у банку, що обслуговують такого платника податків.

Постанова суду, прийнята в порядку скороченого провадження, виконується негайно, та крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                             О.Г. Попова

Повний текст постанови виготовлено: 19 вересня 2017 р.