Постанова

від 19.09.2017 по справі 824/593/17-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2017 р. м. Чернівці Справа № 824/593/17-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Григораш В.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "СММС 2014" про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

В поданому до суду адміністративному позові Головне управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області (позивач) просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СММС 2014" (відповідач) податковий борг на суму 447571,69 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується податкова заборгованість за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо-економічно діяльності на загальну суму 447571,69 грн. Вказана заборгованість на момент звернення до суду є узгодженою, однак відповідачем самостійно не сплаченою.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 183-2 КАС України відповідачу було направлено ухвалу про відкриття скороченого провадження та запропоновано подати заперечення на позов, або заяву про визнання позову. Проте, 01.09.2017 року поштове відправлення повернулося на адресу суду із відміткою пошти - "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до частин восьмої та одинадцятої статті 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "СММС 2014" зареєстроване, як юридична особа за адресою: вул. Салтикова-Щедріна, буд. 13, кв. 2, м. Чернівці, Чернівецька область та взяте на облік в органах державної податкової служби.

16.03.2017 року представниками позивача проведена документальна позапланова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "СММС 2014" з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічних операцій по контрактах №6 від 18.03.2015 року, №8 від 25.03.2015 року, №10 від 18.05.2015 року, №11 від 03.08.2015 року, №12 від 03.08.2015 року, №15 від 02.10.2015 року, №6 від 11.03.2016 року, за період з 18.03.2015 року по 09.03.2017 року.

За результатами проведеної перевірки складено Акт перевірки від 16.03.2017 року №252/24-13-14-07/39148303, яким встановлено порушення відповідачем:

1) ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" №185/94-ВР від 23.09.1994 року та Постанов правління НБУ, а саме №160 від 03.03.2015 року, №354 від 03.06.2015 року, №581 від 03.09.2015 року, №863 від 04.12.2015 року, №140 від 03.03.2016 року, №342 від 07.06.2016 року "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютних ринках України" в частині несвоєчасного надходження валютної виручки в сумі 37550,08 дол. США при виконанні експортних контрактів;

2) ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 року №15-93 (із змінами та доповненнями) та п. 1 Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно заходяться за її межами №319/94 від 18.06.1994 року (а.с. 14-19).

На підставі акту перевірки від 16.03.2017 року №252/24-13-14-07/39148303 позивачем винесено податкові повідомлення-рішення:

- форми "С" від 28.03.2017 року №0001101407, яким нараховано відповідачу штрафні санкції у розмірі 446381,69 грн (а.с. 20);

- форми "С" від 28.03.2017 року №0001111407, яким нараховано відповідачу пеню у розмірі 1190,00 грн (а.с. 21).

Відповідачу було виставлено податкову вимогу форми "Ю" від 11.04.2017 року №556-17 на суму 447571,69 грн. Вказана вимога отримана відповідачем, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 12).

Заборгованість також підтверджується розрахунком заборгованості та обліковою карткою платника податків, відповідно до яких станом на 28.07.2017 року за відповідачем обліковується заборгованість за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності на загальну суму 447571,69 грн (а.с. 9,13).

Оскільки відповідач в добровільному порядку суму податкового боргу не сплатив, позивач звернулось до суду з даним позовом.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.

У відповідності до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-17 (ПК України).

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Статтею 8 ПК України визначено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Статтею 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.175 пунктом 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пункт 31.1 статті 31 ПК України визначає, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до п. 57.3. ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. 95.1. ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п. 95.3. ст. 95 ПК України Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем, з метою погашення податкового боргу, на адресу відповідача було направлено податкову вимогу форми "Ю" від 11.04.2017 року №556-17 на суму 447571,69 грн. На момент утворення заборгованості зазначена податкова вимога не була відкликана, відтак, податкове зобов'язання є узгодженим.

Станом на день розгляду даної справи в суді вказана заборгованість в добровільному порядку відповідачем не погашена, а тому наявні підстави для її стягнення за рішенням суду.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми заборгованості на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача відповідачем суду не подано.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 70, 79, 86, 94, 158, 159, 163, 183-2 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути кошти з Товариства з обмеженою відповідальністю "СММС 2014 (вул. Салтикова-Щедріна, буд. 13, кв. 2, м. Чернівці, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 39148303), яке має податковий борг, з рахунків платника податків у банках на загальну суму податкового боргу - 447571 (чотириста сорок сім тисяч п'ятсот сімдесят одна) грн, 69 коп.

3. Копії постанови направити сторонам.

Порядок і строки оскарження визначаються ст.ст. 183-2, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку сторонами, а також іншими особами, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.О. Григораш