Ухвала

від 14.09.2017 по справі 335/8815/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа № 335/8815/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУ № 335/8815/17 Слідчий суддя ОСОБА_1

Провадж. №11-сс/778/961/17 Доповідач 2 інст. ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

представника апелянта ОСОБА_7 ,

адвоката ОСОБА_8 ,

слідчого ОСОБА_9

розглянула 14 вересня 2017 року у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі матеріали провадження за апеляційною скаргою директора ТОВ «ЮНІЛАЙФ.ПВ» ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31 липня 2017 року, якою накладений арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 , відкритому ТОВ «ЮНІЛАЙФ.ПВ» (ЄДРПОУ 37252922) у ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (МФО 305749) м. Дніпро.

Згідно з матеріалами провадження, заступник начальника СВ прокуратури Запорізької області радник юстиції ОСОБА_9 в рамках розслідування кримінального провадження № 42016080000000426, внесеного до ЄРДР 05.12.2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 205 КК України, звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 , (код за ЄДРПОУ 37252922) у ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (МФО 305749) м. Дніпро, посилаючись на те, що зазначені вище грошові кошти є предметом протиправної діяльності щодо сприяння суб`єктам підприємницької діяльності в несплаті податків до державного бюджету, розкраданні державного майна, надійшли на рахунок суб`єкта господарювання ТОВ «ЮНІЛАЙФ.ПВ» (ЄРДПОУ 37252922), внаслідок вчинення кримінального правопорушення та можуть бути засобами для розкриття злочину, а також можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Задовольняючи клопотання та накладаючи арешт на грошові кошти, а також забороняючи проводити видаткові операції по перерахуванню і знаттю грошових коштів за винятком операцій зі сплати податків, зборів, обов`язкових платежів та визначених контролюючим органом грошових зобов`язань, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність визначених КПК України підстав для накладення арешту на грошові кошти, оскільки матеріали кримінального провадження, які додані до клопотання, містять достатні дані для висновку, що зазначені у клопотанні грошові кошти відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, зокрема можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також матеріалами клопотання підтверджується наявність підстав вважати, що грошові кошти, які перебувають на рахунку ТОВ «ЮНІЛАЙФ.ПВ» (ЄРДПОУ 37252922), можуть бути набуті внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В апеляційній скарзі директор ТОВ «ЮНІЛАЙФ.ПВ» ОСОБА_10 , не погоджуючись з оскаржуваною ухвалою, вказує на незаконність арешту банківського рахунку ТОВ «ЮНІЛАЙФ.ПВ», оскільки заступник начальника СВ прокуратури Запорізької області радник юстиції ОСОБА_9 не довів та не обґрунтував підстави накладення даного арешту, а слідчий суддя належним чином не перевірив клопотання про арешт грошових коштів відповідно до вимог ст.ст. 171, 173 КПК України. Зазначає, що ТОВ «ЮНІЛАЙФ.ПВ» та його посадові особи не є учасниками кримінального провадження (підозрюваним, обвинуваченим і т.д.), і грошові кошти на банківському рахунку № НОМЕР_1 не підпадають під критерії, зазначені у ст. 98 КПК України. Просить ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання про накладення арешту на грошові кошти відмовити. Одночасно посилається на відсутність захисника та представника ТОВ «ЮНІЛАЙФ.ПВ» у судовому засіданні під час розгляду вищевказаного клопотання та отримання 16 серпня 2017 року інформації щодо накладення арешту на рахунок від працівників банку.

Заслухавши доповідача, представника апелянта та адвокат ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу, прокурора та слідчого, які вважали за необхідне ухвалу залишити без змін як законну та обґрунтовану, вивчивши матеріали провадження та, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст.41. Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності є непорушним.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. У відповідності до вимог ст.16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченому КПК.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню. Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94. 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Ні органам досудового розслідування, ні слідчим суддею не було дотримано зазначених вимог закону.

КПК покладає обов`язок на слідчого суддю перевірити чи відповідає клопотання про арешт вимогам закону, заслухати ініціатора подання клопотання на предмет обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні.

Слідчий суддя, розглядаючи клопотання, не перевірив в повній мірі його на відповідність вимогам ст. 171 КПК України, правові підстави для накладення арешту, достатність доказів, які вказують на розмір можливої конфіскації, можливий розмір шкоди, та цивільного позову, наслідки арешту для інших осіб, розумність співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Завданням арешту майна, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 цієї ж статті, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Зі змісту клопотання випливає, що досудовим розслідуванням було встановлено, що ТОВ «МП «ПМК» (ЄДРПОУ 37494275) м. Запоріжжя та ТОВ «МІКО» (ЄДРПОУ 31166718) м. Мелітополь, сформували розгалужену мережу ряду підприємств, які здійснюють незаконну діяльність за допомогою переведення безготівкових коштів у готівку та підроблення документів фінансово-господарської діяльності. Ця діяльність має міжрегіональний характер та розповсюджує свою діяльність на території Запорізької, Дніпропетровської, Київської областей та міста Києва. На чолі протиправної схеми перебуває ТОВ «МАЕСТРО ГРУП» (ЄДРПОУ 39084774), тактичне місце розташування м. Дніпро, вул. Севастопольська 17. Метою здійснення незаконної діяльності цих підприємств, а саме ТОВ «МП «ПМК» (СДРПОУ 37494275) та ТОВ «МІКО» (ЄДРПОУ 31166718) є надання платних послуг суб`єктам господарювання з реального сектору економіки а саме ПАТ «Електрометалургійний завод Дніпроспецсталь» :м. А. М. Кузьміна м. Запоріжжя та ТОВ «ЮНІЛАЙФ.ПВ» (ЄДРПОУ 37252922) м. Дніпро у вигляді документального оформлення фінансово-господарських операцій, які мають безтоварний характер (в дійсності не відбувались) і необхідні лише для надання зовнішніх ознак законності формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат.

На переконання колегії суддів, орган досудового розслідування, звертаючись з клопотанням про арешт грошових коштів і фактично посилаючись на те, що у зазначеній злочинній схемі, при здійсненні незаконної діяльності підприємства ТОВ «ЮНІЛАЙФ.ПВ» (ЄДРПОУ 37252922) невстановленими особами, які анонімно діють від імені власників та службових осіб вказаного підприємства, без проведення реальної господарської діяльності, з метою проведення ланцюга транзакції між підконтрольними банківськими рахунками та переведення безготівкових коштів їх у готівку, використовується банківський рахунок № НОМЕР_1 відкритий у ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (МФО 305749) м. Дніпро, повинен був зібрати і надати слідчому судді відповідні докази.

Погоджуючись з доводами клопотання в цій частині, слідчий суддя свою позицію взагалі не аргументував, а лише процитувавши в ухвалі положення процесуального закону, які регулюють визначення поняття, порядок і підстави такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

При цьому саме клопотання про арешт майна, з яким орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді, було винесено в рамках кримінального провадження за правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 364 КК України.

У фабулі витягу з кримінального провадження було зазначено, що службові особи ГУ ДФС в Запорізькій області зловживаючи своїм службовим становищем, сприяли утворенню та подальшій незаконній діяльності ряду підприємств з ознаками фіктивності, не вживаючи заходів реагування, які були покладені на них державною службою, чим заподіяли тяжкі наслідки у вигляді недоотримання державою грошових коштів в особливо великих розмірах.

При цьому відомостей про особу, якій повідомлено про підозру, матеріали додані до клопотання не містять.

Не містять матеріали додані до клопотання відомостей щодо здійснення кримінального провадження у відношенні юридичної особи ТОВ «ЮНІЛАЙФ.ПВ» , або його директора ОСОБА_10 .

При апеляційному розгляді слідчий заявив про відсутність на даний час будь-яких об`єктивних даних про причетність до скоєння злочинів в рамках даного кримінального провадження осадових осіб ТОВ «ЮНІЛАЙФ.ПВ» та вказав про не підтвердження первісної оперативної інформації.

Натомість представником товариства надані відомості про здійснення ТОВ «ЮНІЛАЙФ.ПВ» реальної підприємницької діяльності.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що ці докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину чи внесення відомостей про юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру. Наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

У відповідності до п.1, 2 ч.3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступень втручання у права свободи особи, про який ідеться у клопотанні слідчого.

Однак прокурор, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

Враховуючи зазначене, а також те, що за матеріалами, які додані до клопотання слідчого, відсутні докази, що грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку ТОВ «ЮНІЛАЙФ.ПВ», відкритому в ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», набуті кримінально протиправним шляхом або є предметом кримінального правопорушення, тобто недоведена відповідність даних грошових коштів критеріям речового доказу. Отже відсутня правова підстава для арешту грошових коштів на зазначених рахунках.

При цьому слід зауважити, що не може бути метою накладення арешту на грошові кошти ТОВ «ЮНІЛАЙФ.ПВ», і конфіскація майна, як вид покарання або захід кримінально-правового характеру щодо юридичної особи у зв`язку з тим, що жодній службовій особі цього товариства у даному кримінальному провадженні не повідомлено про підозру.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що ні прокурор в клопотанні, ні слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення відповідно ст. ст. 171, 173 КПК України не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для ТОВ «ЮНІЛАЙФ.ПВ», та виконання самим товариством своїх договірних зобов`язань перед іншими суб`єктами.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ`єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, що передбачає задоволення апеляційної скарги з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора як такого, що внесено до суду з порушенням вимог ст. 171 КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу керівника ТОВ «ЮНІЛАЙФ.ПВ» ОСОБА_10 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31 липня 2017 року, якою накладений арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 , відкритому ТОВ «ЮНІЛАЙФ.ПВ» (ЄДРПОУ 37252922) у ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (МФО 305749) м. Дніпро, та заборонено ТОВ «ЮНІЛАЙФ.ПВ» (ЄДРПОУ 37252922) проводити видаткові операції по перерахуванню і зняттю грошових коштів з банківського рахунку № НОМЕР_1 , відкритому у ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (МФО 305749) м. Дніпро, за винятком операцій зі сплати податків, зборів, обов`язкових платежів, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання заступника начальника СВ прокуратури Запорізької області радника юстиції ОСОБА_9 про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 , відкритому ТОВ «ЮНІЛАЙФ.ПВ» (ЄДРПОУ 37252922) у ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (МФО 305749) м. Дніпро, та заборону ТОВ «ЮНІЛАЙФ.ПВ» (ЄДРПОУ 37252922) проводити видаткові операції по перерахуванню і зняттю грошових коштів з банківського рахунку № НОМЕР_1 , відкритому у ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (МФО 305749) м. Дніпро, за винятком операцій зі сплати податків, зборів, обов`язкових платежів, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань, відмовити

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4