Рішення

від 05.09.2017 по справі 447/340/17

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/447/421/17 Справа № 447/340/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

(заочне)

05.09.2017 року Миколаївський районний суд Львівської області

в складі: головуючого -судді Карбовнік І. М.

при секретарі - О.І.Данилів

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Фінсектор", Приватного підприємства "Кладінфо" про захист прав споживача, визнання договорів про надання безвідсоткової позики та інформаційних, консультативних послуг недійсними, стягнення кошті ,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання договорів про надання безвідсоткової позики та інформаційних, консультативних послуг недійсними, стягнення кошті. В обґрунтування позовних вимог вказує, що на початку квітня місяця 2015 року у газеті Ваш магазин від 26.03.2015 року він побачив оголошення на придбання кредитних коштів, тому вирішив придбати такий кредит в розмірі 200000 грн. на 15 років для отеплення та опалення свого житлового будинку. 09 квітня 2015 року він поїхав в м.Львів та зайшов в офіс №401 по вул.Городоцькій 8 . Разом із працівником цього офісу ОСОБА_2 через термінал банку "Приват Банк" він здійснив перший внесок на суму 10 620 грн. та підписав договори. ОСОБА_2 пояснила йому , що через годину на рахунок його карточки прийдуть 200 000 грн. і , що він буде сплачувати даний кредит на протязі 15 років в розмірі 1231 грн, однак станом на день звернення до суду жодних коштів на його карточку не надходило.

14 квітня 2015 року він звернувся до відповідачів про розірвання договорів та про повернення коштів в розмірі 10620 грн., однак жодної відповіді від них не отримав. Також, він звернувся до правоохоронних органів щодо вчинення відносно нього шахрайських дій відповідачами, однак отримав постанову про закриття кримінального провадження, так як відносини між ним і відповідачами мають ознаки цивільно-правових , а не кримінально-караних.

Отже, як вбачається із вищевикладених обставин справи, його волевиявлення не було вільним щодо підписання договорів про надання коштів в групах , під час підписання договорів представник відповідачів умисно ввела його в оману щодо порядку отримання коштів, оплати першого внеску та інших платежів та з тих підстав підписані ним договори та додатки до них повинні бути визнані судом недійсними, у звязку з чим просив визнати договір №222842 та додатку №2 до нього , укладений 09.04.2015 року між ПП Фінсектор та ним недійсним, визнати договір про надання інформаційних, консультативних послуг укладеного 09.04.2015 року між ПП Кладінфо та ним недійсним, а також стягнути з ПП Кладінфо на його користь грошові кошти у сумі 10620 грн.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_3 не зявився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити.

В судове засідання відповідачі повторно не з'явилися, хоча про день, час та місце розгляду справи були сповіщені своєчасно та належним чином, у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомили, заперечення на позов не подали, тому суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч.1 ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як встановлено в судовому засдіданні ОСОБА_1 09.04.2015 року під впливом обману було підписано договір № 222842 про надання безвідсоткової позики, додатку до нього, а також договір без номеру про оплату за наданняя інформаційних консультаційних послуг.

14.04.2015 року він звернувся до відповідачів про розірвання договорів та повернення коштів в розмірі 10620 грн., однак жодної відповіді від них не отримав. Оскільки волевиявлення ОСОБА_1 не було вільним щодо підписання договорів про надання коштів в групах , під час підписання договорів представник відповідачів умисно ввела його в оману щодо порядку отримання коштів, оплати першого внеску та інших платежів та з тих підстав підписані ним договори та додатки до них повинні бути визнані судом недійсними.

Так, відповідно до Договору №222842, приватне підприємства Фінсектор зобов'язується вчинити певні дії, спрямовані на надання безвідсоткової позики, однак даний договір не може бути договором позики, оскільки договір позики є реальним договором, який вважається укладеним лише з моменту передання грошей( інших ррчей) позикодавцем позичальнику. Відповідачі, укладаючи спірні договори, діяли не добросовісно, без залучення власних коштів формували групи клієнтів, і за рахунок коштів яких тільки могла здійснюватися колись передача таких коштів, а не в момент підписання договорів, не отримавши жодних коштів позивач вже повинен був сплачувати кожного місяця 1231 грн., в той же час Відповідачі могли лише розпоряджатися його коштами, не несучи жодних зобов'язань.

Підприємницька практика може бути такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечітюй, незрозумілій або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Як вбачається з Аналізу судової практии з розгляду цивільних справ про захк :т прав споживачів( 2009-2012 років) ВСУ вбачається, що за положеннями ч. 1, п 7 ч. З, ч. 6 ст. 19 Закону України Про захист прав споживачів нечес ш підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практи :а включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в омаг у: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схе.м, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається ю рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу аю споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, недійсні.

Таким чином, зазначений Закон установив недійсність правочинів, здійснених з використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

У звязку з наведеним, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.88 ЦПК України суд стягує судові витрати з відповідача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 203, 204, 215, 509 ЦК України, ст.ст.208, 209, 213-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір №222842 та додаток до нього №2, укладений 09.04.2015 року між ПП Фінсектор та ОСОБА_1.

Визнати недійсним договір про надання інформаційних, консультативних послуг укладений 09.04.2015 року між ПП Кладінфо та ОСОБА_1.

Стягнути з ПП Кладінфо ( код ЄДРПОУ 39415163, р/р 26003020014729, м.Київ,вул.Щусєва,10) на користь ОСОБА_1, 21.03.1954 року нородження, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1 грошові кошти у сумі 10620 грн.

Стягнути солідарно з ПП Кладінфо ( код ЄДРПОУ 39415163, р/р 26003020014729, м.Київ,вул.Щусєва,10) та ПП Фінсектор (код ЄДРПОУ 39401784, м. Київ, вул. Лятошинського 14А, 03191) судовий збір у розмірі 640,00 грн.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя : Карбовнік І. М.