Рішення

від 12.09.2017 по справі 906/634/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "12" вересня 2017 р. Справа № 906/634/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 15.08.2017;

від відповідача: не прибув.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Філії "Житомиркомундорпроект" Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція"

до Відділу культури і туризму Любарської районної державної адміністрації

про стягнення 89687,24 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 72000,00 грн. основного боргу, 3% річних14551,24 грн. інфляційних.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених в позові, просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання уповноваженого представника не направив, відзиву на позовну заяву не надав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення адресату поштового відправлення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 11.01.2016 між Філії "Житомиркомундорпроект" Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" (підрядник/позивач) та Відділом культури і туризму Любарської районної державної адміністрації (замовник/відповідач), укладений договір підряду № 1/2016 на проведення проектних та пошукових робіт.

Відповідно до п. 1.1. даного договору замовник доручає, а підрядник зобов'язується здійснити розробку за завданням відповідача проектної або іншої технічної документації та (або) виконати пошукові роботи, а саме: Реконструкція (ефективна термосанація) в приміщенні будинку культури в смт. Любар вул. Леніна, 38 Любарського району, Житомирської області , а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Термін виконання всієї роботи становить: 2016 рік (п.п. 1.4. договору).

Згідно п. 2.1. договору за виконану проектно-вишукувальну роботу замовник перераховує підряднику кошти у сумі 72000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 12000,00 грн. Протоколом домовленості про договірну ціну (додаток №2 - а.с. 12) з замовником погоджено загальну суму проектних робіт - 72000,00 грн., що також підтверджено погодженим з відповідачем ОСОБА_2 на проектні роботи (додаток №3 - а.с. 13).

Пункт 2.3. договору передбачає, що остаточний розрахунок за виконану роботу (у разі відсутності попередньої оплати) проводиться не пізніше 7 днів з дати отримання готової проектно-кошторисної документації та/або після підписання акту передачі-приймання.

29.01.2016 позивач у філії ДП Укрдержбудекспертиза у Житомирській області отримав позитивний експертний звіт № 06-0040-16 за розробленим Робочим проектом.

В послідуючому відповідачу було передано готову проектно-кошторисну документацію, що підтверджується відповідним актом виконання проектної документації (а.с.14) до Договору від 11.01.2016 № 1/2016.

Згідно зазначеного акту, проектна документація виконана в повному обсязі, відповідач претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт не має. Виконано робіт на суму - 72000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20%.

В передбачені п.п. 2.3. договору строки відповідач не сплатив позивачу кошти у сумі 72000,00 грн.

08.06.2017 та 19.07.2017 позивач направив відповідачу претензії, згідно яких просив сплатити заборгованість в сумі 72000,00 грн.

За таких обставин, позивач звернувся до суду з даним позовом з метою захисту своїх прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Згідно матеріалів справи, строк оплати виконаних робіт обраховується з моменту підписання акту приймання-передачі (п.п. 2.3. договору).

Оскільки в акті виконання проектної документації не зазначено дату передачі останньої, суд вважає за необхідне застосувати положення ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 72000,00 грн.

Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача 3136,00 грн. 3% річних та 14551,24 грн. інфляційних.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних, виконаних позивачем, суд вважає, що обґрунтованими до стягнення є:

- 201,21 грн. 3% річних, нарахованих за період з 15.06.2017 (7 днів з дня пред'явлення вимоги) по 19.07.2017 на суму боргу 72000,00 грн.;

1152,00 грн. інфляційних нарахованих за червень 2017 року на заборгованість в сумі 72000,00 грн.

В задоволенні позовних вимог щодо стягнення 2934,79 грн. 3% річних та 13399,24 грн. інфляційних суд відмовляє.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України oбставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Oбов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 72000,00 грн. - основного боргу, 1152,00 грн. - інфляційних та 201,21 грн. - 3% річних обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. В іншій частині позову суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відділу культури і туризму Любарської районної державної адміністрації (13100, Житомирська область, смт. Любар, вул. Незалежності,38)

- на користь Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" в особі Філіалу "Житомиркомундорпроект" (10020, м. Житомир, пр. Незалежності, 10-Б, ід. код 34729109) 72000,00 грн. - основного боргу, 1152,00 грн. - інфляційних та 201,21 грн. - 3% річних, а також 1308,60 грн. сплаченого судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 18.09.17

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2 - позивачу (рек.)

3 - відповідачу (рек. з повід.)