Рішення

від 14.09.2017 по справі 913/641/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

14 вересня 2017 року Справа № 913/641/17

Провадження №33/913/641/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Східенергомонтаж» , м.Алчевськ Луганської області,

до Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» , м.Сєвєродонецьк, Луганська область ,

про стягнення 147 468 грн 73 коп.

Суддя Драгнєвіч О.В.

Секретар судового засідання Сокрута А.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю від 01.01.2017;

від відповідача: представник не прибув.

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Східенергомонтаж» звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» про стягнення на підставі договору підряду на виконання ремонтних робіт №АМК-1887-2014-ПДР від 23.06.2014 грошових коштів у сумі 147 468 грн 73 коп., з яких :

- 69 715 грн 60 коп. - сума основного боргу;

- 7 306 грн 33 коп. - 3% річних;

- 70 446 грн 80 коп. - інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 04.08.2017 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 16.08.2017.

Ухвалою Господарського суду Луганської області 16.08.2017 за клопотанням відповідача відкладено розгляд справи на 14.09.2017, надано додатковий час для перевірки розрахунків, надання відзиву.

В судове засідання 14.09.2017 прибув лише представник позивача.

Відповідач повноважного представника в засідання не направив. Був повідомлений про час та місце проведення судового засідання належним чином, про що свідчать матеріали справи.

Представник позивача в судовому підтримав заявлені позовні вимоги, просив позов задовольнити повністю, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором в частині проведення своєчасного та повного розрахунку за виконий комплекс ремонтних робіт за договором№АМК-1887-2014-ПДР від 23.06.2014, що підтверджується підписаним між сторонами актом №1 за липень 2014 року форми КБ-2в на суму 89715 грн 60 коп. Оскільки відповідачем було допущено прострочення виконання грошового зобов'язання, сплачено лише 20000 грн 30.06.2016, позивачем на підставі ст.625 ЦК України також нараховані відповідачу 3% річних та інфляційні, які останній просив стягнути.

У відзиві на позовну заяву, що надійшов через канцелярію суду за вих.№026-54/2 від 05.09.2017, відповідач підтвердив виконання ремонтних робіт в липні 2014 року, про що був підписаний акт №1 на загальну суму 89 715 грн 60 коп., посилається на здійснену часткову оплату в сумі 20 000 грн 00 коп. відповідно до платіжного доручення №6190 від 30.06.2016, та зазначає про допущені помилки позивачем в розрахунку втрат від інфляції.

Також відповідачем подано письмове клопотання про відстрочку виконання рішення за вих.№026-54/3 від 05.09.2017, в якому останній просить відстрочити виконання рішення зі сплатою суми до 30.11.2017, зазначаючи, що фінансування всіх витрат на підприємстві, включаючи оплату за рішення суду, здійснюються виключно шляхом планування на кожний наступний місяць та подальшого узгодження плану з керівництвом. Оскільки фінансування витрат на жовтень 2017, коли рішення по даній справі набере законної сили, відбудеться на початку листопада 2017, у відповідача не буде можливості здійснити оплату за рішенням суду раніше листопада.

Представник позивача в судовому засіданні не заперечував проти задоволення вказаного клопотання про відстрочку виконання рішення суду.

В судовому засіданні 14.09.2017 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, надані докази, та заслухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Східенергомонтаж» (далі - позивач), як підрядником та Публічним акціонерним товариством «Алчевський металургійний комбінат» (далі - відповідач) як замовником 23.06.2014 укладено договір підряду на виконання ремонтних робіт №АМК-1887-2014-ПДР, за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик, своїми силами і строк, визначений цим договором, виконати капітальний ремонт електрофільтру №2 ККЦ ПАТ АМК (далі-роботи) (п.1.1. договору) (а.с.11-15).

Відповідно до п.1.2. договору склад робіт, що виконуються за цим договором визначається в локальному кошторисі №1 (додаток 2), що є невідємною частиною цього договору.

В п.1.3. договору сторони погодили, що результатом виконаних робіт є капітальний електрофільтру №2 ККЦ. Місце виконання робіт:Україна, м.Алчевськ, ПАТ АМК ККЦ.

Вартість робіт за договором встановлена на підставі договірної ціни №1 (додаток №1), яка є невід'ємною частиною договору. Вартість робіт за цим договором визначається відповідно затвердженим та погодженим сторонами договірній ціні та локальному кошторису і складає 102 690 грн 00 коп. в тому числі ПДВ 17 115 грн 00 коп. В вартість робіт включені всі витрати підрядника, пов'язані з виконанням підрядником робіт (а.с.2.1. договору).

У п.5.1. договору сторони погодили, що здача-приймання виконаних робіт здійснюється на підставі актів приймання виконаних підрядних робіт за формою №КБ-2в.

Замовник проводить оплату виконаних робіт підряднику шляхом переведення грошових коштів на рахунок підрядника за фактично виконаний об'єм робіт на підставі підписаних обома сторонами актів приймання виконаних підрядних робіт за формою №КБ-2в в строк до 15 числа місяця наступного за розрахунковим і отримання рахунку на оплату. В документах повинно міститись посилання на номер та дату даного договору (додаткової угоди). (п.6.2. договору).

Згідно з п.15.1. договору, додатками до цього договору на момент його укладення є: додаток №1 -договірна ціна №1, додаток №2- локальний кошторис №1 до кошторису №27438.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до акту прийняття виконаних робіт №1 за липень 2014 року позивачем було виконано за завданням відповідача комплекс робіт за договором підряду на виконання ремонтних робіт №АМК-1887-2014-ПДР від 23.06.2014. Акт підписаний підписаний обома сторонами без зауважень щодо якості виконаних робіт (а.с.17-19).

31.07.2014 позивач направив відповідачу платіжну вимогу №4/07 на суму 89 715 грн 60 коп., яка відповідно до п.6.2. договору повинна бути оплачена до 15 числа місяця наступного за розрахунковим і отримання рахунку на оплату, тобто до 15.08.2014 року (а.с.16).

Матеріали справи свідчать про те, що часткова оплата за виконані роботи в розмірі 20 000 грн 00 коп. від відповідача надійшла лише 30.06.2017, заборгованість в розмірі 69 715 грн 60 коп. залишилася не сплаченою боржником, що стало підставою для звернення із відповідним позовом до суду.

Відповідач у наданому відзиві підтвердив наявність боргу в сумі 69 715 грн 60 коп.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам сторін, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Спір між сторонами виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором підряду на виконання ремонтних робіт №АМК-1887-2014-ПДР від 23.06.2014, зокрема не проведення своєчасного та повного розрахунку.

Зазначений договір за своєю правовою природою є договором підряду, отже спірні правовідносини сторін регулюються укладеним між ними договором і положеннями глави 61 Цивільного кодексу України "Підряд".

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За правилами статті 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Згідно частини 1 статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Загальні умови виконання зобов'язань визначені статтею 526 ЦК України, за змістом цієї норми зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 882 Цивільного кодексу України передача робіт підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджується належне виконання позивачем зобов'язань за договором на суму 89715,60 грн, про що свідчить підписаний сторонами акт приймання виконаних робіт №1 за липень 2014 року (а.с.17-19).

Натомість відповідачем здійснено лише часткову оплату в сумі 20 000 грн 00 коп. відповідно до платіжного доручення №6190 від 30.06.2016, що підтверджується останнім у відзиві.

Доказів належного виконання зобов'язань за договором відповідачем не надано, вимог позовної заяви не спростовано, докази сплати заборгованості під час розгляду спору в матеріалах справи також відсутні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про доведення позивачем наявності у відповідача боргу в сумі 69 715 грн 60 коп. за договором, зокрема за актом прийняття виконаних робіт №1 за липень 2014 року (а.с.17-19), строк по якому виконання зобов'язання з оплати настав 15.08.2014, враховуючи п.6.2. договору, а тому позовні вимоги в цій частині визнаються обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Як вбачається, позивачем також заявлені додаткові вимоги на підставі ст.625 Цивільного кодексу України про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 70 446 грн 80 коп., нараховані з 16.08.2014 по 31.07.2017 (показник липня позивачем в розрахунку не застосовується), враховуючи часткову оплату відповідача (а.с.5).

Перевіряючи правильність розрахунків позивача, суд враховує наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

За приписами п.3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань» №14 від 17.12.2013, індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Тобто, з огляду на вищенаведене, базою для нарахування інфляційної складової боргу є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» , індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

З вищезазначеного вбачається, що законодавчо так само визначено звітним періодом встановлення індексу інфляції місяць.

Отже, правовий аналіз вищезазначеного надає можливість дійти висновку, про те, що найменший період визначенні індексу інфляції - місяць, і обрахування знецінення боргу можливе лише тоді, коли таке знецінення відбувалось протягом місяця, а не іншої меншої кількості календарних днів.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат (а.с.5-6), господарський суд зауважує про наявність в ньому помилок, зокрема, не правильно визначення періодів, за які нараховуються інфляційні, враховуючи здійснену часткову оплату відповідачем.

Однак, оскільки за правильним розрахунком суду інфляційні втрати складають більшу суму 70509 грн 22 коп. (за період вересень 2014 року - травень 2016 року = 59813,79 грн; за період червень 2016 року - червень 2017 року = 10695,43 грн), ніж заявлено позивачем - 70446 грн 80 коп., суд не виходячі за межі позовних вимог, вважає можливим стягнути інфляційні саме в заявленому позивачем розмірі.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 7 306 грн 33 коп., розраховані за період з 16.08.2014 по 31.07.2017.

Судом перевірено розрахунок 3% річних, наданий позивачем, за допомогою інформаційно-правової програми «Законодавство» та встановлено, що він відповідає чинному законодавству, є обґрунтованим та арифметично вірно обрахованим.

Враховуючи викладене, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є 3% річних в сумі суму 7 306 грн 33 коп.

Відповідачем 11.09.2017 до суду подано заяву про відстрочку виконання рішення суду на 2 місяці зі сплатою стягненої суми до 30.11.2017 (а.с.55-58).

Заява обґрунтована тим, що відповідач знаходиться у скрутному фінансовому становищі, зокрема, за перші три місяці 2017 року відповідач отримав збитки у розмірі 760 682 грн 00 коп., що підтверджується даними звіту про фінансові результати за 3 місяці 2017 року. Відповідач зареєстрований та здійснює свою господарську діяльність на території Луганської області, зареєстрований як платник податків в СДПІ з ОВП у м.Луганську (місцезнаходженням підприємства є м.Сєвєродонецьк). Основні виробничі фонди відповідача розташовані у м.Алчеську Луганської області, найближчою залізничною станцією до комбінату є станція Комунарськ Донецької залізниці. Блокування залізничного руху по станціях Ясинувата, станції Донецького вузла, Горлівки, Стаханова, Антрацит, Луганськ, Комунарськ призводить до розриву технологічних ланцюжків, відсутності сировини та неможливості відправки готової продукції відповідача, і як наслідок до фактичного призупинення металургійного виробництва і відсутності обігових коштів. Численні аварійні скорочення енергопостачання та зупинки в періоди збоїв в енергопостачанні приводять до простоїв печей з наступним роздмухуванням, що в свою чергу вимагає завантаження додаткової сировини, енергоресурсів, газоподібного і твердого палива, тобто веде до їх перевитрат, що є критичним при недоліку залізорудної сировини і палива на складах комбінату.

Заборгованість за договором виникла через обмеження залізничного сполучення у зв'язку із проведенням антитерористичної операції, відповідач не мав можливості доставляти продукцію своїм контрагентам, отримувати дохід за цю продукцію, які належало перерахувати зокрема позивачу. Значне коливання курсу валют по відношенню до національної валюти призвело до значної затримки у розрахунках за відвантажену продукцію іноземними контрагентами.

Дія усіх зазначених обставин протягом більш ніж 3 років, призвели до суттєвого дефіциту обігових коштів у відповідача, що стало причиною несвоєчасного та в не повному обсязі виконання зобов'язань перед позивачем та браку обігових коштів.

Крім того, фінансування всіх витрат на підприємстві, включаючи оплату за рішення суду, здійснюються виключно шляхом планування на кожний наступний місяць та подальшого узгодження з керівництвом. Оскільки фінансування витрат на жовтень 2017 року коли рішення по даній справі набере законної сили, відбудеться на початку жовтня 2017 року, у відповідача не буде можливості здійснити оплату за рішенням суду раніше листопада 2017 року.

Загалом сума дебіторської заборгованості контрагентів перед відповідачем становить 20 593 775 тис. грн. За результатами ведення переговорів із контрагентами сплановано планомірне погашення дебіторської заборгованості перед відповідачем протягом 12-18 місяців.

Також відповідач найближчим часом сподівається отримати кошти від контрагентів -нерезидентів зі сплати дебіторської заборгованості, яка була предметом розгляду Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України у справі АС №112к/2016 в сумі 23 733 921, 34 доларів США та у справі АС №161к/2016 у сумі 2 135 876, 22 доларів США, за якими прийняті рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Крім того, Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України 30.08.2017 прийняті рішення у справах АС№536р/2016 та АС№546/2016 якими позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» задоволено повністю, присуджено до стягнення 1 234 957 888,56 російських рублів та 494 591 797,30 російських рублів.

Відповідач поступово відновлює свою роботу, вводить основні засоби в експлуатацію, що свідчить про поступове відновлення платоспроможності. Однак у зв'язку з значними збитками та відсутністю обігових коштів у відповідача, виконання рішення шляхом разової сплати прострочених платежів фактично є неможливим. У свою чергу відстрочка виконання рішення надасть можливість зберегти робочі місця, своєчасно виконувати зобов'язання із виплати заробітної плати і в той же час не порушить права та інтереси позивача та не погіршить його фінансовий стан.

За таких обставин, відповідач просить відстрочити виконання рішення зі сплатою стягненої суми до 30.11.2017, що створить умови для гарантованого виконання рішення суду у розумний строк.

Пунктом 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Проаналізувавши доводи відповідача, суд дійшов висновку, що фінансовий стан відповідача на даний час у значній мірі перешкоджає повному фактичному виконанню рішення суду у даній справі, враховуючи що фінансування всіх витрат відповідача, включаючи оплату за рішенням суду, здійснюються виключно шляхом планування на кожний наступний місяць та подальшого узгодження плану з керівництвом, а фінансування витрат на жовтень 2017 року вже відбулося.

Враховуючи зазначене, а також те, що місцезнаходженням більшості основних засобів та виробничих потужностей відповідача є непідконтрольна на даний час Україні територія (м. Алчевськ), надання відстрочки виконання судового рішення суду створить відповідачу умови для можливості реального виконання рішення суду та сплати позивачу боргу в розумний строк.

Судом також враховується, що позивач не заперечує проти відстрочення виконання рішення суду до 30.11.2017.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про можливість задоволення заяви відповідача та надання відстрочки виконання рішення суду зі сплатою боргу до 30.11.2017.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість заявленого позову, який підлягає задоволенню повністю.

З Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Східенергомонтаж» підлягає стягненню основний борг в сумі 69 715 грн 60 коп., інфляційні втрати в сумі 70 446 грн 80 коп., 3% річних у сумі 7 306 грн 33 коп.

Витрати зі сплати судового збору в сумі 2 212 грн 04 коп. покладається на відповідача згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст. 82, п.6 ч.1 ст.83, ст.ст. 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Східенергомонтаж» до Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» , м.Сєвєродонецьк, Луганська область, вул.Вілєсова, буд.20А, 93400, ідентифікаційний код 05441447, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Східенергомонтаж» , вул.Горького, 12, м.Алчевськ Луганської області, 94204, ідентифікаційний код 33157815, основний борг в сумі 69 715 грн 60 коп., інфляційні втрати в сумі 70 446 грн 80 коп., 3% річних у сумі 7 306 грн 33 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 2 212 грн 04 коп.

3. Задовольнити заяву Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» про відстрочення виконання рішення суду.

4. Відстрочити виконання рішення суду від 14.09.2017 у справі №913/641/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Східенергомонтаж» до Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» про стягнення основного боргу в сумі 69 715 грн 60 коп., інфляційних втрат в сумі 70 446 грн 80 коп., 3% річних у сумі 7 306 грн 33 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 2 212 грн 04 коп. до 30.11.2017.

Видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 19.09.2017

Суддя О.В. Драгнєвіч