Ухвала

від 18.09.2017 по справі 916/3517/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"18" вересня 2017 р.Справа № 916/3517/16

Господарський суд Одеської області у складі судді Оборотової О.Ю.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “КАТП-1128” за вх.№2-4580/17 від 04.09.2017р. про відстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області від 22.02.2017р. по справі №916/3517/16

в порядку ст. 121 ГПК України

за позовом: Дочірнього підприємства “ІНТМАКС”;

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю “КАТП-1128”;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю “Старт Групп”;

про: стягнення

Суддя О.Ю. Оборотова

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: розглядається в порядку ст.121 Господарського процесуального кодексу України

04.12.2016р. Дочірнє підприємство “ІНТМАКС” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відпо відальністю “КАТП-1128” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Старт Групп” про солідарне стягнення 500000грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.02.2017р. у справі №916/3517/16 за позовом: Дочірнього підприємства “ІНТМАКС” до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю “КАТП-1128” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Старт Групп”, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.05.2017р. позов задовольнено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “КАТП-1128” на користь Дочірнього підприємства “ІНТМАКС” заборгованість у розмірі 500000,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 7500 грн.

10.03.2017р. на виконання рішення суду видано відповідний наказ.

04.09.2017р. за вх.№2-4580/17 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “КАТП-1128” надійшла заява в порядку ст. 121 ГПК України про розстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області від 22.02.2017р. по справі №916/3517/16.

Розглянувши і дослідивши матеріали справи та заяву відповідача (заявника), господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежних від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як вбачається із вищезазначеної норми, питання задоволення заяви сторони у справі про розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Відповідно до п. 7.1.1 та п. 7.1.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

П. 7.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, вищезазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може розстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні розстрочки є підставність цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Наведені заявником підстави для розстрочки виконання судового рішення, зокрема, скрутний фінансовий стан, не є тими виключними обставинами, які б давали підстави для відстрочки чи розстрочки виконання судового рішення, оскільки вони носять не особливий і надзвичайний характер, а свідчать про негативні явища в поточній діяльності відповідача, яка за приписами статті 42 Господарського кодексу України є самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, відтак, не є підставою вважати збиткову фінансову діяльність відповідача винятковим випадком у розумінні суті статті 121 Господарського кодексу України, що зумовлював би ускладнення чи відсутність можливості виконати судового рішення.

Також незадовільний фінансовий стан відповідача є наслідком його власної господарської діяльності, а не певних виняткових і об'єктивних обставин, які унеможливлюють чи утруднюють виконання судового рішення (постанова ВГСУ по справі № 911/864/13-г від 02.04.2014 року).

Стаття 42 Господарського кодексу України визначає як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. При цьому здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.

Враховуючи зазначену норму, надання відстрочки на підставі „наявної загрози припинення діяльності ” не може вважатися підставою для застосування положень п. 6 ст. 83 ГПК України, адже, враховуючи положення ч. 1 ст. 625 ЦК України, відповідач у випадку порушення грошового зобов'язання не може посилатися на неможливість його виконання”.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст. 174 ГК України, є господарський договір.

За змістом ч. 1 ст. 229 ГК України та ч. 1 ст. 625 ЦК України, за невиконання грошового зобов'язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Відповідальність боржника означає можливість стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобов'язання. Тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин.

Окрім того, ч. 2 ст. 218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов'язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Боржник у своїй заяві не наводить жодних доказів, про те, що виконати рішення неможливо або з певних причин складно, а обґрунтовує свою заяву лише судовими рішеннями, однак такі обставини надання росточки виконання рішення суперечать ст. 121 ГПК України, оскільки самі по собі не свідчать про скрутне становище боржника та не підтверджують наявності обставин, які б ускладнювали виконання рішення у визначений строк.

При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання. У своїй заяві про розстрочку виконання рішення від заявником взагалі не враховано яким чином вплине розстрочення рішення на матеріальне становище стягувача.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України – кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, вирішуючи питання про надання розстрочки необхідно враховувати принцип рівності перед законом і судом (ст.42 ГПК України) та надання заявником письмових доказів (документів) для постановлення правильного та об'єктивного рішення щодо розстрочки його виконання.

Отже, належних доказів наявності обставин, що ускладнюють або виключають можливість виконання рішення, заявником не надано.

За таких обставин, заява про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області від 26.10.2016р. по справі № 916/3517/16 задоволенню не підлягає.          

          Керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “КАТП-1128” (вх.№2-4580/17 від 04.09.17р.) про розстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області від 26.10.2016р. від 22.02.2017р. по справі №916/3517/16.- відмовити.

                    Суддя                                                             Оборотова О.Ю.