ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.09.2017 року Справа № 904/6031/17
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кузнецова В.О.,
суддів: Науменка І.М., Чус О.В.,
секретар судового засідання Пінчук Є.С.,
за участю сторін:
від скаржника: ОСОБА_1, представник, довіреність №20431/04-36-10-08 від 28.08.2017р.,
від ТОВ "Евровектор": ОСОБА_2 представник, довіреність №б/н від 01.08.2017 р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2017 р. у справі
за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Евровектор", м.Дніпро
до товариства з обмеженою відповідальністю "Евровектор", м.Дніпро
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.06.2017 р. у даній справі (суддя Камша Н.М.) товариство з обмеженою відповідальністю "Евровектор" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедури у справі строком на 6 місяців, до 20.12.2017 р.; ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю "Евровектор" призначено голову ліквідаційної комісії ОСОБА_3; кандидатуру арбітражного керуючого ОСОБА_4 відхилено; зобов'язано ліквідатора вчинити певні дії.
Зазначена постанова обґрунтована посиланням на те, що згідно поданих документів господарським судом встановлено, що вартості майна боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів, при цьому до звернення ліквідатора до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, було дотримано вимоги цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області у поданій апеляційній скарзі, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить постанову господарського суду скасувати та припинити провадження у справі.
Скаржник зазначає, постанова господарського суду містить лише інформацію про проміжний ліквідаційний баланс станом на 13.05.2017 р. відповідно до якого кредиторська заборгованість складає 1 000 000,00 грн., майнові активи, майно, не перебуває у заставі, заборгованість з виплати заробітної плати, заборгованість перед фондами, дебіторська заборгованість, філії та дочірні підприємства, корпоративні права відсутні, грошові кошти - 90 036,58 грн. Інших матеріальних та нематеріальних активів, об'єктів незавершеного будівництва, об'єктів комунальної інфраструктури, дебіторської заборгованості боржник немає.
Відповідно до фінансового звіту боржника за 2016 рік чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за звітний період складає 80 270,6 тис.грн., що значно перевищує чистий дохід за аналогічний період попереднього року (2015 р.), тобто боржник значно збільшив обсяги господарської діяльності, що може вказувати на платоспроможність боржника.
Також, скаржник зазначає, що показники доходу від будь-якої діяльності відповідно до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2016 рік складають 81 538 763 грн., показники доходу від будь-якої діяльності відповідно до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2017 р. складають 3 762 826 грн.
Остання податкова декларація з податку на додану вартість була подана боржником станом на 31.03.2017 р. із показниками операцій на загальну суму 1 602 014 грн., що вказує на активну господарську діяльність боржника.
Відповідно до фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва станом на 31.03.2017р. поточні зобов'язання складають 5719,7 тис.грн., а відповідно до проміжного ліквідаційного балансу станом на 13.05.2017 р. кредиторська заборгованість складає 1 000,00 грн., отже вбачається суттєве зменшення обсягу заборгованості боржника.
Скаржник вважає, що зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається, що мало місце дослідження судом фінансового становища боржника, з'ясування ознак його неплатоспроможності, встановлення обставин можливості задоволення боржником визнаних судом вимог кредиторів лише після застосування ліквідаційної процедури та відповідно наявності достатніх підстав для визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Фіскальний орган був позбавлений права провести документальну позапланову перевірку, у зв'язку із тим, що боржник ата його посадові особи не знаходяться за юридичною адресою.
В порушення ч.7 ст.111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) не забезпечив надання документів на перевірку контролюючому органу.
Враховуючи особливості процедури банкрутства за ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" правовий статус ГУ ДФС у Дніпропетровській області, як контролюючого органу, передбачений нормами цивільного та податкового законодавства, а також той факт, що ліквідаційна комісія не забезпечила надання документів на перевірку контролюючому органу, то право скаржника підлягає судовому захисту.
У відзиві на апеляційну скаргу ліквідатор банкрута просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, постанову господарського суду залишити без змін, як таку, що відповідає чинному законодавству.
14.09.2017 р. до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання ліквідатора про відкладення розгляду справи, у зв'язку з необхідністю отримання додаткових документів, що стосуються розгляду справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є необхідність витребування нових доказів.
Колегія суддів вважає, що клопотання про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню, оскільки заявником у поданому клопотанні не зазначено які саме додаткові документи необхідно отримати, а також не зазначено про неможливість надання цих документів суду першої інстанції.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскаржуваної постанови нормам матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи таке.
Голова ліквідаційної комісії (ліквідатор) товариства з обмеженою відповідальністю "Евровектор" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство в порядку ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згадана заява обґрунтована посиланням на те, що 08.02.2017 р. рішенням учасника товариства з обмеженою відповідальністю "Евровектор" прийнято рішення про ліквідацію підприємства, призначено ліквідатором ОСОБА_5, про що внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.
Рішенням учасника від 28.04.2017 р. припинено повноваження ОСОБА_5 та призначено ліквідатором ОСОБА_3
Відповідно до ст.105 ЦК України оголошення про припинення товариств аз обмеженою відповідальністю "Евровектор", відомості про ліквідатора та його місцезнаходження, строк та порядок пред'явлення вимог до боржника було опубліковано на сайті Міністерства юстиції України за період з 08.02.2017 р. по 08.02.2017 р.
За наявності підтвердженої кредиторської заборгованості на загальну суму 1 000 000,00 грн. ліквідатором було проведено інвентаризацію майна підприємства, за результатами якої було складено акт від 13.05.2017 р.
Статутний капітал підприємства був повністю використаний під час здійснення фінансово-господарської діяльності.
З метою виявлення кредиторів та встановлення розміру кредиторських вимог до товариства ліквідатором було направлено запити до: Лівобережного районного центру зайнятості, Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м.Дніпропетровську, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Відділення виконавчої дирекції фонду у м.Дніпропетровську, Амур-Нижньодніпровської районної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Амур-Нижньодніпровському відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського Ємського управління юстиції.
З метою встановлення податкового боргу ліквідатором було направлено запит до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпра.
Згідно листа податкового органу у товариства з обмеженою відповідальністю "Евровектор" відкрито рахунки в банках: ПАТ "Державний ощадний банк України", ПАТ "ПУМБ". Згідно довідок зазначених банків рахунки закрито.
Ліквідатором були вжиті заходи, спрямовані на пошук та виявлення майна товариства, шляхом направлення відповідних запитів до реєструючих органів.
Проміжний ліквідаційний баланс складено станом на 13.05.2017 р., який затверджений рішенням учасника зборів товариства з обмеженою відповідальністю "Евровектор" від 13.05.2017 р. та направлений на адресу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська.
Згідно проміжного ліквідаційного балансу кредиторська заборгованість складає 1 000 000,00 грн., активи відсутні, основні засоби та інше майно відсутнє, у зв'язку із чим оцінка майна не проводилася. Згідно акту інвентаризації від 13.05.2017 р. відповідно до довідки банку від 26.04.2017 р. в наявності були грошові кошти в сумі 90 036,58 грн.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2017 р. порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Евровектор", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено підсумкове засідання суду.
Постановою господарського суду від 20.06.2017 р. боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора.
Вирішуючи питання про наявність підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, колегія суддів враховує таке.
Частиною 5 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" боржник зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі, зокрема, якщо під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин, ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
Спрощена процедура банкрутства, яка передбачена ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.
Необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є дотримання вимог законодавства України щодо добровільної ліквідації юридичної особи, а саме: оцінка вартості наявних активів боржника (майна, дебіторської заборгованості), оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, повідомлення кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки, складання проміжного ліквідаційного балансу, складання та подання органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітності за останній звітний період.
Постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є, за своєю правовою природою, судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Переглядаючи справу у повному обсязі, колегія суддів приймає до уваги наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Евровектор" зареєстровано як юридична особа 10.06.2014 р., про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відомості за № 12241020000069214.
08.02.2017 р. учасником товариства з обмеженою відповідальністю "Евровектор" прийнято рішення про припинення товариства шляхом його ліквідації у добровільному порядку.
На офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України за №88 розміщено повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи з ЄДР за період з 08.02.2017 р. по 08.02.2017 р. щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Евровектор".
До ліквідаційної комісії із заявою про визнання грошових вимог звернулося Українсько-кіпрське спільне підприємство "Ліга" товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями на суму 1 000 000,00 грн.
25.04.2017 р. ліквідатор надіслав на адресу ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпра заяву про припинення платника податків за формою 8-ОПП та повідомлення про прийняте рішення щодо припинення підприємства.
Частиною 1 статті 111 ЦК України визначено, що з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) заявляє вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи.
У проміжному ліквідаційному балансі товариства з обмеженою відповідальністю "Евровектор" зазначено про відсутність у боржника дебіторської заборгованості.
Водночас, в матеріалах справи відсутні первинні бухгалтерські документи боржника, згідно вимог ст.ст. 8, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в підтвердження факту відсутності дебіторської заборгованості.
Отже, місцевим господарським судом не перевірено та не встановлено, чи вживалися головою ліквідаційної комісії (ліквідатором) заходи щодо виявлення та стягнення дебіторської заборгованості боржника та якими належними та допустимими доказами це підтверджується.
Частиною 4 статті 111 ЦК України передбачено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. У випадках, установлених законом, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється.
В матеріалах справи відсутні відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо наявності у боржника права власності або інших прав на нерухоме майно.
Таким чином, боржником не доведено належними та допустимими доказами, що на момент звернення його із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майна підприємства-боржника не вистачало для задоволення вимог кредиторів.
Згідно з ч. 8 ст. 111 ЦК України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.
Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затверджене Наказом Міністерства фінансів України 02.09.2014 р. № 879, визначає порядок проведення інвентаризації активів і зобов'язань та оформлення її результатів.
У розділі ІІ зазначеного Положення зазначено, що для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об'єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства. У тих випадках, коли бухгалтерський облік ведеться безпосередньо керівником підприємства, інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства самостійно. Інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та у присутності матеріально відповідальної особи.
Всупереч наведеному, інвентаризація майна боржника була проведена ліквідатором одноособово, без створення інвентаризаційної комісії та за відсутністю матеріально відповідальної особи.
Матеріали справи не містять доказів проведення інвентаризації всього майна боржника у відповідності до вимог чинного законодавства, а також відсутні відомості проведення аудиторської перевірки та аудиторський висновок щодо фінансового стану боржника.
Згідно статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Евровектор" статутний капітал товариства становить 205 000,00 грн.
Ліквідатором не надано доказів використання зазначеного статутного капіталу для під час здійснення фінансово-господарської діяльності.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що ліквідатором проведено аналіз активів та пасивів боржника неналежним чином.
Крім того, колегія суддів враховує, що відповідно до фінансового звіту боржника за 2016 рік чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за звітний період складає 80 270,6 тис.грн., що значно перевищує чистий дохід за аналогічний період попереднього року (2015 р.), тобто боржник значно збільшив обсяги господарської діяльності.
Відповідно до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2016 рік складають 81 538 763 грн., показники доходу від будь-якої діяльності відповідно до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2017 р. складають 3 762 826 грн.
Остання податкова декларація з податку на додану вартість була подана боржником станом на 31.03.2017 р. із показниками операцій на загальну суму 1 602 014 грн., що вказує на активну господарську діяльність боржника.
Відповідно до фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва станом на 31.03.2017р. поточні зобов'язання складають 5719,7 тис.грн., а відповідно до проміжного ліквідаційного балансу станом на 13.05.2017 р. кредиторська заборгованість складає 1 000,00 грн., отже вбачається суттєве зменшення обсягу заборгованості боржника.
Наведені обставини свідчать про відсутність ознак неплатоспроможності боржника.
За ч.7 ст.111 ЦК України для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.
Боржником не надано належних та допустимих доказів в підтвердження надання ліквідатором боржника до органів доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування документів підприємства, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, для проведення відповідних перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових коштів.
Отже, ліквідатором не вжито вичерпних заходів, передбачених ч.7 ст. 111 ЦК України щодо визначення наявності або відсутності заборгованості боржника перед відповідними державними органами.
Господарський суд ухвалою від 23.05.2017 р. зобов'язував голову ліквідаційної комісії боржника до дати проведення підготовчого засідання надати до господарського суду: оригінали документів, доданих до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство (для огляду у підготовчому засіданні), аудиторський висновок за результатами фінансово-господарської діяльності.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що боржником виконані вимоги суду, викладені в ухвалі від 23.05.2017 р., зокрема, не надано суду оригінали документів та аудиторський висновок за результатами фінансово-господарської діяльності.
Колегія суддів наголошує, що документи, які підтверджують наявність або відсутність майна та майнових активів боржника не можуть бути надані суду після порушення провадження у справі, оскільки на відміну від позовного провадження, порушення справи про банкрутство тягне за собою ряд правових наслідків.
З урахуванням наведеного, судом першої інстанції належним чином не було перевірено дотримання заявником всіх передбачених законом дій, що передують зверненню до суду із заявою про визнання боржника банкрутом на підставі ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також не проведено аналізу активів та пасивів боржника та належним чином не з'ясовано питання про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів, оскільки визнаючи боржника банкрутом, суд у будь-якому випадку має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів.
За таких обставин, висновок суду першої інстанції про неспроможність боржника відновити свою платоспроможність не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури, а отже наявність правових підстав для визнання боржника банкрутом, є передчасним.
Відносно наявності у Головного управління ДФС у Дніпропетровській області права на апеляційне оскарження постанови господарського суду, колегія суддів враховує наступне.
Статтею 78 ПК України, передбачено порядок проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, відповідно до п.п.78.1.7 документальна позапланова перевірка здійснюється якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
Відтак, з урахуванням особливостей процедури банкрутства в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Головне управління ДФС у Дніпропетровській області має також правовий статус контролюючого органу та є учасником даної справи про банкрутство, незважаючи на те, що не зверталося із грошовими вимогами до боржника, а тому має право на оскарження постанови господарського суду.
При цьому, колегія суддів враховує, що неподання ліквідаційною комісією в процедурі досудової ліквідації боржника контролюючому органу первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку для проведення перевірки наявності у боржника заборгованості зі сплати податкових платежів порушує право органу ДФС на проведення перевірки боржника як платника податків.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання ліквідатора на втрату документів товариства з обмеженою відповідальністю "Евровектор", з урахуванням наступного.
Відповідно до норм п. 44.5. ст. 44 Податкового кодексу України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу.
Всупереч наведеному, ліквідатором не надано доказів повідомлення податкового органу про втрату первинних документів, а також доказів вжиття заходів щодо відновлення втрачених документів протягом 90 днів.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова господарського суду прийнята з порушенням норм матеріального права, що відповідно до ст.104 ГПК України є підставою для його скасування.
Встановивши факт безпідставного порушення провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Евровектор", колегія суддів приходить до висновку про припинення провадження у даній справі.
Копію даної постанови слід направити державному реєстратору для здійснення відповідних реєстраційних дій щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Евровектор 2016".
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 99,101-105 ГПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області задовольнити.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2017 р. у справі №904/6031/17 скасувати.
Провадження у справі припинити.
Копію постанови направити державному реєстратору для здійснення реєстраційних дій щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Евровектор" (49026, м.Дніпро, вул.Калинова, буд.43, код ЄДРПОУ 39248881).
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Постанова складена у повному обсязі 19.09.2017 р.
Головуючий суддя В.О.Кузнецов
Судді І.М.Науменко
ОСОБА_6
Суд | Дніпропетровський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 14.09.2017 |
Оприлюднено | 20.09.2017 |
Номер документу | 68964796 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Чередко Антон Євгенович
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Чередко Антон Євгенович
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Кузнецов Вадим Олександрович
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Кузнецов Вадим Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні