Рішення

від 18.09.2017 по справі 529/797/17

ДИКАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 529/797/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2017 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Новака Д. І.

при секретарі Бурлига Н. Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Диканька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Байрацької сільської ради Диканського району Полтавської області про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла його мати ОСОБА_2, після смерті якої відкрилась спадщина за заповітом, яка складається з земельних ділянок площею 6,5833 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Байрацької сільської ради Диканського району Полтавської області /далі - Байрацька сільська рада/, 0,3463 га для ведення особистого селянського господарства та ділянки площею 0,215 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а також домоволодіння, які знаходяться по АДРЕСА_1 Диканського району Полтавської області.

Вказуючи на те, що правовстановлюючі документи на вказане вище нерухоме майно на ім'я померлої не збереглися, йому нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом, позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що він у встановлений законом строк звернувся в до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак через втрату оригіналів правовстановлюючих документів на вказане спадкове майно позбавлений можливості вирішити питання про оформлення своїх спадкових справ в позасудовому порядку.

В судове засідання позивач не з'явився, суду подав заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у його відсутність.

Відповідач - Байрацька сільська рада - суду надав лист про розгляд справи у відсутність його представника та визнання позовних вимог.

Третя особа ОСОБА_3 заперечень проти позову не подав, подав клопотання про розгляд справи у його відсутність.

За вказаних обставин розгляд справи був проведений без участі сторін та третьої особи ОСОБА_3

Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року в с. Байрак Диканського району Полтавської області помер ОСОБА_4, що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим 17.07.1989 року Байрацькою сільською радою. За життя померлому ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право власності /далі - Свідоцтво/, виданого 20.12.1989 року Байрацькою сільською радою народних депутатів, належало домоволодіння, яке відносилось до типу колгоспного двору, розташованого по АДРЕСА_1 Диканського району Полтавської області, що підтверджено довідкою Приватного підприємства Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор", виданою 28.08.2017 року.

Згідно технічного паспорта, виданого 08.08.2017 року приватним підприємством Полтавське Бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор", житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 Диканського району Полтавської області, складається з житлового будинку літ. А-1, літньої кухні - літ. Б, сараїв - літ. В, Д, Е, гаражу - літ. Г, погреба - літ. д, вбиральні - літ. Ж, огорожі №1, воріт огорожі № 2, колодязя питного №3.

Як вбачається з довідки Байрацької сільської ради станом на 01.07.1990 року головою колгоспного двору стала ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Інші члени колгоспного двору відсутні.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, нині померла ОСОБА_2 постійно проживала у вказаному домоволодінні, а також володіла, користувалась, розпоряджалась ним як власник, що підтверджено відповідною довідкою, наданою відповідачем. Однак за життя належним чином у встановленому законом порядку не встигла зареєструвати право власності на це нерухоме майно майно.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.п а п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності , право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 та ст. 328 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Оскільки нині померла ОСОБА_2 була головою колгоспного двору, право власності на яке збереглося за нею після припинення його існування, окрім цього, володіла, розпоряджалась та користувалась ним як власник хоча за життя не встигла у встановленому законом порядку зареєструвати своє право власності на нього, суд приходить до висновку, що це майно у вигляді будинковолодіння належало їй на законних підставах, а тому є спадковим.

Окрім вказаного домоволодіння, за життя ОСОБА_2 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю /далі - Держаний акт/ серії НОМЕР_2, виданого 11 грудня 2001 року Байрацькою сільською радою, належала земельна ділянка площею 6,5833 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_6, яка розташована на території Байрацької сільської ради.

Також на підставі Державного акта серії НОМЕР_5, виданого 10 лютого 1997 року, вказаною вище сільською радою, померла ОСОБА_2 володіла земельними ділянками площею 0,3463 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_4 та ділянкою площею 0,21 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер НОМЕР_3, що розташовані по АДРЕСА_1 Диканського району Полтавської області.

Вказані вище Державні акти були видані у встановленому на той час законом порядку та зареєстровані у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю. Належність вказаних земель померлій ОСОБА_2 також підтверджено витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та довідкою, виданими відділом Держгеокадастру від 03.08.2017 року.

Відповідно до положень ст. 23 ЗК України право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами. Положенням ст. 125 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування землею виникають з моменту реєстрації цих прав. В той же час, відповідно до положень ст.ст. 317, 319 ЦК Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Однак, за життя ОСОБА_2 оригінали вказаних Державних актів на право власності на вказані земельні ділянки збережені не були, хоча володіла ними, як власник, а її право власності на них було зареєстровано у встановленому законом порядку.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вказані вище земельні ділянки належали померлій ОСОБА_2 на законних підставах і є спадковим майном, хоча за життя нею і були втрачені правовстановлюючі документи на них.

Згідно ст.ст. 1218, 1220 ч. 2, 1233, 1268, 1270 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися після його смерті. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Заповіт є особисте розпорядження особи на випадок свої смерті. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину чи не прийняти її. Для прийняття спадщини або відмови від її прийняття встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Із заповіту, складеного та посвідченого 07 вересня 2016 року секретарем Байрацької сільської ради, який на день смерті не був скасований чи змінений, вбачається, що на випадок своєї смерті нині померла ОСОБА_2 заповіла вказане вище спірне домоволодіння та земельну ділянку площею 0,21 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд своєму сину - позивачу по справі. Інші дві земельні ділянки площами 6,5833 га та 0,3463 га в рівних частинах ОСОБА_2 заповіла позивачу по справі та ОСОБА_3 - третій особі.

Згідно довідки приватного нотаріуса Диканського нотаріального округу ОСОБА_5 вбачається, що після смерті ОСОБА_2 була заведена спадкова справа на підставі заяви позивача та третьої особи по справі про прийняття спадщини за заповітом. Інші особи з заявами про прийняття спадщини до нотаріуса не звертались. Однак позивачеві нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину на спірне нерухоме майно через відсутність правовстановлюючих документів на ім'я померлої ОСОБА_2 на це майно.

Дослідивши та оцінивши обставини справи, надані докази у їх сукупності, а також враховуючи те, що вказане спірне майно належало на законних підставах померлій ОСОБА_2, позивач як спадкоємець за заповітом прийняв спадщину у встановленому законом порядку після її відкриття, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову з визнанням за позивачем права власності на нього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 316-318, 1216-1218, 1220-1223, 1225, 1258, 1233,1268-1270 ЦК України, ст.ст. 23, 125 ЗК України, п.п а п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності ст. ст. 10, 11, 60, 208-209, 212 - 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задоволити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за заповітом право власності на 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0,3463 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_4, яка розташована по АДРЕСА_1 Диканського району Полтавської області та належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_2 підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_5, виданого Байрацькою сільською радою народних депутатів Диканського району Полтавської області 10 лютого 1997 року.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за заповітом право власності на 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 6,5833 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_6, яка розташована на території Байрацької сільської ради Диканського району Полтавської області та належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_2 підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2, виданого 11 грудня 2001 року Байрацькою сільською радою народних депутатів Диканського району Полтавської області.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за заповітом право власності на земельну ділянку площею 0,21 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер НОМЕР_3, що розташована по АДРЕСА_1 Диканського району Полтавської області та належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_2 підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_5, виданого Байрацькою сільською радою народних депутатів Диканського району Полтавської області 10 лютого 1997 року.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за заповітом право власності на будинковолодіння розташоване по АДРЕСА_1 Диканського району Полтавської області, яке в цілому складається з житлового будинку літ. А-1, літньої кухні - літ. Б, сараїв - літ. В, Д, Е, гаражу - літ. Г, погреба - літ. д, вбиральні - літ. Ж, огорожі №1, воріт огорожі № 2, колодязя питного №3 , що належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі через Диканський районний суд апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: