Ухвала

від 12.09.2017 по справі 757/43912/17-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

представника власника майна ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги директора ТОВ «ГРОУТ» ОСОБА_7 , директора ТОВ «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.07.2017 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 про накладення арешту на майна та накладено арешт на кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» (код ЄДРПОУ 36226451) № НОМЕР_1 ; ТОВ «ГРОУТ» (код ЄДРПОУ 35073748) № НОМЕР_2 , що відкриті в ПАТ «АЛЬФА-БАНК» (МФО 300346), розташований за адресою: м. Київ, вулиця Десятинна, 4/6, в частині видатку коштів по вказаних рахунках.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, директор ТОВ «ГРОУТ» та директор ТОВ «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» подали апеляційні скарги.

Директор ТОВ «ГРОУТ» в своїй апеляційній скарзі просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.07.2017 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що жодні правові підстави, на думку апелянта, передбачені ст. 170 КПК України для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно відсутні.

Щодо пропущення строку на апеляційне оскарження, то враховуючи, що розгляд клопотання проводився без виклику представника власника майна, апелянт просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження.

За аналогічних доводів та підстав директор ТОВ «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.07.2017 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна ТОВ «ГРОУТ», який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора, який просив відмовити в задоволенні апеляційних скарг та залишити без змін ухвалу слідчого судді, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно ч. 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що ухвалу від 31.07.2017 року було постановлено без виклику представників власника майна, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.

Що стосується безпосередньо поданої апеляційної скарги, то колегія суддів звертає увагу на наступні обставини.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Як вважає колегія суддів, вказані норми закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі.

Так, відповідно до наданих апеляційному суду матеріалів справи вбачається, що Управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000001760 від 31.05.2017, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 358 КК України.

31.07.2017 рокупрокурор відділу процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна, а саме кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» (код ЄДРПОУ 36226451) № НОМЕР_1 ; ТОВ «ГРОУТ» (код ЄДРПОУ 35073748) № НОМЕР_2 , що відкриті в ПАТ «АЛЬФА-БАНК» (МФО 300346), розташований за адресою: м. Київ, вулиця Десятинна, 4/6, посилаючись на наявність правових підстав, передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України.

31.07.2017 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва клопотання прокурора задоволено.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Крім того, ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.

Задовольняючи дане клопотання прокурора, внесене в межах кримінального провадження №42017000000001760, про накладення арешту на майно, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення органу досудового розслідування, та дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку про необхідність накласти арешт на вказане майно, а саме на кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» (код ЄДРПОУ 36226451) № НОМЕР_1 ; ТОВ «ГРОУТ» (код ЄДРПОУ 35073748) № НОМЕР_2 , що відкриті в ПАТ «АЛЬФА-БАНК» (МФО 300346), розташований за адресою: м. Київ, вулиця Десятинна, 4/6, при цьому слідчим суддею було враховано розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Під час розгляду клопотання сторони обвинувачення слідчий суддя вірно встановив, що є достатні підстави вважати, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт відповідає вимогам ч. 2, 3ст. 170 КПК України, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власників майна, про які йдеться в клопотанні прокурора.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке орган досудового розслідування просить накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання сторони обвинувачення та накладення арешту на вказане майно, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження може зумовити труднощі та перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні №42017000000001760 від 31.05.2017, спричинити втрату інформації, яка має доказове значення в ході здійснення досудового розслідування.

Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляційної скарги щодо порушень прав власників майна та необґрунтованого обмеження прав власності не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та зазначені в апеляційних скаргах обставини, не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.

Істотних порушень нормКПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі,не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді про накладення арешту на майно кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» (код ЄДРПОУ 36226451) № НОМЕР_1 ; ТОВ «ГРОУТ» (код ЄДРПОУ 35073748) № НОМЕР_2 , що відкриті в ПАТ «АЛЬФА-БАНК» (МФО 300346), розташований за адресою: м. Київ, вулиця Десятинна, 4/6, необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Поновити директору ТОВ «ГРОУТ» ОСОБА_7 , директору ТОВ «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» ОСОБА_8 строк на апеляційне оскарження.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.07.2017 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 про накладення арешту на майна та накладено арешт на кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» (код ЄДРПОУ 36226451) № НОМЕР_1 ; ТОВ «ГРОУТ» (код ЄДРПОУ 35073748) № НОМЕР_2 , що відкриті в ПАТ «АЛЬФА-БАНК» (МФО 300346), розташований за адресою: м. Київ, вулиця Десятинна, 4/6, в частині видатку коштів по вказаних рахунках залишити без змін, а апеляційні скарги директора ТОВ «ГРОУТ» ОСОБА_7 , директора ТОВ «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» ОСОБА_8 без задоволення.

Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/796/4358/2017 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_9

Доповідач: ОСОБА_1