Ухвала

від 05.09.2017 по справі 760/18246/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

представників власників

майна адвокатів ОСОБА_6 ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 30 травня 2017 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Зазначеною ухвалою задоволено клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_9 погоджене начальником Шостого відділу Управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 у кримінальному провадженні № 320131101 10000482 від 25.10.2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та накладено арешт шляхом заборони на відчуження на житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 , що зареєстрований за ОСОБА_8 .

Згідно ухвали, слідчий суддя погодився з доводами клопотання детектива про те, що зазначене майно - житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 фактично належить підозрюваному ОСОБА_11 та було придбане ним в період вчинення злочину за ч.5 ст.191КК України. А враховуючи що кримінальним законом за вчинення інкримінованого ОСОБА_11 злочину передбачена конфіскація майна, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність накладення арешту на вказане майно, пославшись на вимоги ст.. 170 КПК України, з метою забезпечення конфіскації майна.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді, так як вважає її незаконною з огляду на те, що слідчий суддя розглянув клопотання детектива без участі її довірителя - власника будинку АДРЕСА_1 та постановив рішення без врахування вимог ст.ст.170. 173

Справа № 11-сс/796/2942/2017 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_12

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_1

КПК України, не з`ясувавши про цьому дійсних обставин набуття власності ОСОБА_8 будинку, не встановив, що ОСОБА_8 набула право власності 15липня 2010 року, до того як ОСОБА_11 за даними органу досудового розслідування було вчинено злочин передбачений ч.5 ст.191 КК України, як і не встановив дійсних стосунків підозрюваного з її довірителем. Адвокат посилається на те, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді не порушено, так як про ухвалу він дізналися лише 04 серпня 2017 року з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Враховуючи, що ухвалу від 30.05.2017 р. було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, адвокати також присутніми під час розгляду клопотання в суді першої інстанції не були, про ухвалу дізналися з Єдиного державного реєстру судових рішень 04 серпня 2017 року, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.

Заслухавши доповідь судді, пояснення адвокатів, які підтримали вимоги апеляційної скарги, думку прокурора, який просив відмовити в задоволенні апеляції, дослідивши доводи апеляції та вивчивши матеріали судової справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч.2 ст.170 КГІК України слідчий суддя накладає арешт на майно з метою забезпечення: спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання ; відшкодування шкоди, завданої в наслідок вчинення кримінального правопорушення. Завданням же арешту такого майна є запобігання можливості його втрати.

Як вбачається з поданого клопотання органом досудового розслідування розслідується кримінальне провадження підозра в якому за ч..5 ст.191 КК України повідомлена ОСОБА_11 . В ході розслідування даного злочину органом досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_11 , діючи умисно за попередньою змовою з ОСОБА_13 , на початку грудня 2011 року, більш точної дати не встановлено органом досудового розслідування, організував протиправне заволодіння грошовими коштами ВП «Южно- Українська АВС» ДП НАЕК «Енергоатом» у сумі 10 520 800,00 грн. Далі, привласнені підозрюваним ОСОБА_11 грошові кошти в подальшому використані ним в тому числі і на будівництво облаштування благоустрою та інтер`єру домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1

. Враховуючи, що ОСОБА_11 підозрюється у вчиненні злочину, санкцією якою передбачена конфіскація майна, як вид покарання, оскільки підозрюваним було набуто певні матеріальні цінності, як то будинок АДРЕСА_1 в час коли вчинялись кримінальні правопорушення, орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на зазначене майно. При цьому детектив у клопотанні належним чином обгрунтував необхідність накладення арешту на вказаний об`єкт нерухомості, так як органом досудового розслідування було достатньо зібрано доказів, що привласнені ОСОБА_11 кошти були перетворені в використанні на будівництво домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Перевіривши доводи органу досудового розслідування з приводу необхідності накладення арешту, встановивши достатність даних, які містяться у доданих до клопотання матеріалах, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання детектива та накладення арешту на майно.

З вказаними висновками слідчого судді погоджується і колегія суддів.

Для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочину.

Таким чином, накладення арешту на майно за наявності для цього підстав, відповідає вимогам КГІК України. Матеріали кримінального провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні, з огляду і на те, що органами досудового розслідування зібрані вагомі докази, які свідчать про обгрунтованість підозри ОСОБА_11 у вчиненні злочину, передбаченого за ч.5 ст.190 КК України, за які може бути призначено додаткове покарання у вигляді конфіскації майна. На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження і забезпечення можливої конфіскації майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170- 173 КПК України, наклав арешт на на житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 , що зареєстрований за ОСОБА_8 .

Враховуючи вищенаведене, посилання апелянта на те, що арешт було накладено безпідставно на належний на праві власності ОСОБА_8 будинок, колегією суддів не може прийматися до уваги, так як підозрюваний ОСОБА_11 фактично являється власником майна, яке він придбав (інвестував) в період вчинення злочину, яке належить па праві власності ОСОБА_8 . Дана обставина підтверджується зібраними в ході розслідування матеріалами (схемами підпорядкування юридичних та фізичних осіб), за якими ОСОБА_8 безпосередньо підпорядкована підозрюваному ОСОБА_11 .

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апелянта стосовно незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, слід визнати непереконливими.

З урахуванням викладеного, ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційна скарга адвоката ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_8 - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 117, 131, 132, , 170, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Поновити адвокату ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_8 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від від 30 травня 2017 року.

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від від 30 травня 2017 року, якою задоволено клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_9 погоджене начальником Шостого відділу Управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 у кримінальному провадженні № 32013110110000482 від 25.10.2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КІ

Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3