Ухвала

від 20.09.2017 по справі 125/1575/17

БАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

125/1575/17

1-кс/125/319/2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.09.2017 року м. Бар

Барський районний суд Вінницької області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2

за участі слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4

розглянувши в судовому засіданні в м. Барі Вінницької області клопотання представника ТОВ «АГА ЕКСПОРТ» адвоката ОСОБА_5 про часткове скасування арешту майна, яке накладено 29.08.2017 року слідчим суддею за кримінальним провадженням №42017020110000083 від 22.08.2017 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

З клопотання вбачається, що 29.08.2017 слідчим суддею Барського районного суду Вінницької області, за клопотанням прокурора про арешт майна за кримінальним провадженням №42017020110000083 від 22.08.2017 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України було накладено арешт на зернову культуру ячменю, ріпаку, зернову бобову культуру гороху, та насіння соняха, яка перебуває у власності ТОВ «ВЕРШИНА ЛТД» (код ЄДРПОУ 21178067) або відчужене указаним товариством третім особам, де б таке майно не знаходилось.

Заявник вважає, працівниками поліції, на виконання ухвали суду, арештовано майно ТОВ «АГА ЕКСПОРТ» (код ЄДРПОУ 39320138), а не ТОВ «ВЕРШИНА ЛТД». У зв`язку з викладеними обставинами, заявник просить частково скасувати арешт гороху.

Відповідно до ч. 1 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Представник ТОВ «АГА ЕКСПОРТ» адвокат ОСОБА_6 клопотання підтримав повністю.

Слідчий та прокурор в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, просили відмовити у його задоволенні.

Заслухавши думки сторін, дослідивши матеріали, додані до клопотання, слідчий суддя прийшов до висновку про наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 174 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Згідно із ч.1ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною 2ст.170 КПК Українивстановлено, що метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації.

Відповідно до приписів ч.3ст.170 КПК України, підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статтіКримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цьогоКодексу.

Частиною 4ст. 170 КПК Українивизначено, що вартість майна, яке належить арештувати, крім випадків арешту майна для забезпечення конфіскації, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана або могла бути отримана юридичною особою.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Згідно з ч.ч.6, 7ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений в установленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у випадках, якщо існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження майна.

Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної ним в п.2 р.2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» 2014 рік (даліУзагальнення), правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.

Пунктом 6 р.2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» 2014 рік, метою застосування арешту майна є забезпечення можливості конфіскації майна або цивільного позову. При цьому слід пам`ятати, що сторона кримінального провадження, яка подає клопотання про арешт майна зобов`язана навести підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна (правову кваліфікацію правопорушення, яке передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди). У свою чергу, слідчий суддя, задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, зобов`язаний навести ці підстави у рішенні.

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної ним в п.2 р.2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» 2014 рік, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.

Згідно з ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимогстатті 171цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

В судовому засіданні з досліджених матеріалів встановлено, що ТОВ «АГА ЕКСПОРТ» дійсно поставлено для зберігання перелік зернових культур на елеватор філії «ОДЕСЬКИЙ ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ» ПАТ «ДПЗКУ», за адресою: м. Одеса, вул. Хлібна Гавань, 4, які в подальшому були арештовані співробітниками слідчого відділу Барського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області на підставі ухвали Барського районного суду від 29.08.2017, а саме:

-81,130 тон гороху 3 класу.

Крім того, арешт було накладено не обґрунтовано, оскільки клопотання про арешт майна подано без додержання вимогст. 171КПК України, а саме не вказано перелік і види майна, що належить арештувати та документи, які підтверджують право власності на майно, що і призвело до фактичного арешту майна не ТОВ «ВЕРШИНА ЛТД», а ТОВ «АГА ЕКСПОРТ».

Судом беззаперечно встановлено, що юридична особа ТОВ «АГА ЕКСПОРТ» не є учасником кримінального провадження. Його майно не містить на собі слідів злочину, проведення судово - криміналістичних та інших експертиз не потребує, враховуючи можливість його процесуального опису та фіксування без вилучення у власника, який не є підозрюваним, обвинуваченим, або особою, яка несе цивільну відповідальність, з урахуванням розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідків арешту для заявника, суд приходить до висновку про задоволення клопотання про часткове скасування арешту майна.

Також, жодному з службових осіб ТОВ «АГА ЕКСПОРТ» не повідомлено про підозру у вчиненні будь-якого злочину та не здобуто достатніх доказів причетності останніх до злочинів, які є предметом досудового розслідування.

Створені умови тягнуть за собою порушення прав і законних інтересів власника майна, що суперечить положенням ст. 41 Конституції України.

З урахуванням встановлених в судовому засіданні фактів суд вважає, що такий підхід органу досудового розслідування не відповідає діючому кримінальному процесуальному законодавству України.

З огляду на викладене, є підстави вважати, що на даній стадії досудового розслідування правові підстави для подальшого арешту вказаного майна, - відсутні.

Керуючись ст.ст. 167-174 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В

Клопотання представника ТОВ «ІНТЕР-КОМ» адвоката ОСОБА_5 про часткове скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Барського районного суду Вінницької області від 29.08.2017р. на майно ТОВ «ВЕРШИНА ЛТД» (код ЄДРПОУ 21178067), що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Хлібна Гавань, 4, в частині власності ТОВ «АГА ЕКСПОРТ» (код ЄДРПОУ 39320138), а саме:

-81,130 тон гороху 3 класу.

Зобов`язати співробітників слідчого відділу Барського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області або іншу уповноважену на те особу, повернути ТОВ «АГА ЕКСПОРТ» вилучене та арештоване майно.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: