Ухвала

від 13.09.2017 по справі 127/2-324/2010

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/2-324/2010

Провадження 6/127/565/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2017 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Короля О.П.

при секретарі Бондарчук А.В.

розглянувши в судовому засіданні в м. Вінниці подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження громадянина України ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов язань,

ВСТАНОВИВ:

Головний державний виконавець примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_1 звернулась до суду з поданням про тимчасове обмеження громадянина України ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань.

Подання мотивоване тим, що на примусовому виконанні рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області перебуває зведене виконавче провадження за №47765918 з примусового виконання виконавчого листа Ленінського районного суду Вінницької області №2-324/10 та виконавчого листа Вінницького районного суду Вінницької області №128/3618/14-ц про стягнення боргу з ОСОБА_2 на загальну суму 11712173,16 грн., які 02.06.2010 р. та 24.04.2015 р. відкриті за постановою державного виконавця про відкриття виконавчого провадження.

При відкритті виконавчого провадження боржнику надано строк для самостійного виконання рішення, однак боржником у строк, наданий для самостійного виконання, рішення не виконано.

Станом на 08.09.2017 року сума заборгованості не погашена, боржником не вчинено жодних дій, спрямованих на погашення боргу.

З метою виявлення майна, належного боржнику, державним виконавцем направлено запити до відповідних установ.

Згідно з відомостями, наданими на запити державного виконавця, боржник не працює та не отримує пенсію, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості щодо наявності майна боржника відсутні.

Згідно з відомостями, наданими Територіальним сервісним центром 0546 Регіонального сервісного центру у Вінницькій області, за ОСОБА_2 зареєстровані транспортні засоби. Проте, постановою державного виконавця від 05.06.2015 року ці транспортні засоби оголошено в розшук. Наразі, Управлінням превентивної діяльності Головного управління Національної поліції у Вінницькій області було орієнтовано особовий склад у Вінницькій області на розшук та затримання зазначених транспортних засобів.

Суд, дослідивши матеріали подання, дійшов висновку, що подання не підлягає задоволенню з таких підстав.

На примусовому виконанні рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області перебуває зведене виконавче провадження за №47765918 з примусового виконання виконавчого листа Ленінського районного суду Вінницької області №2-324/10 та виконавчого листа Вінницького районного суду Вінницької області №128/3618/14-ц про стягнення боргу з ОСОБА_2 на загальну суму 11712173,16 грн., які 02.06.2010 р. та 24.04.2015 р. відкриті за постановою державного виконавця про відкриття виконавчого провадження.

Згідно з ст. 11 Закону України Про виконавче провадження у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець звертається до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням.

Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 ЦПК України наявність умислу боржника та обставини, на які посилається державний виконавець в поданні про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов язання. Будь-яких доказів на підтвердження факту свідомого ухилення боржника від виконання своїх зобов язань, відомостей про його обізнаність з наявністю відкритого виконавчого провадження та строками добровільного виконання, матеріали справи не містять.

Згідно із ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права кожному, хто законно перебуває на території будь-якої держави, належить у межах цієї території право на вільне пересування і свободу вибору місця проживання. Кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані права не можуть бути об єктом жодних обмежень, крім тих, які передбачено законом і які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров я чи моральності населення або прав і свобод інших осіб і є сумісними з іншими правами, визначеними у цьому Пакті.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, так як пов'язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.

Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон. Окрім того, факт ухилення має підтверджуватися сукупністю доказів, які державний виконавець повинен зазначити у поданні.

У зв язку із наведеним і згідно з практикою Верховного Суду України і Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ застосування тимчасового обмеження права особи на виїзд за межі України (за кордон) відповідно до положень ч. 1 ст. 5, ч. 2 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України та в їзду в Україну громадян України , є доцільним, коли особа ухиляється від виконання зобов язання, покладеного на неї рішенням суду.

З наданих до подання державного виконавця документів не слідує свідоме ухилення ОСОБА_2 від виконання покладених на нього зобов язань.

З матеріалів подання не можна встановити які дії боржника повинні розцінюватись як свідоме ухилення від виконання покладених на нього зобов язань.

На підставі викладеного, керуючись ст. 11 Закону Про виконавче провадження , ст. 377-1 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження громадянина України ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов язань відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя