Ухвала

від 19.09.2017 по справі 826/348/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

       ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А про закриття провадження у справі 19 вересня 2017 року м. Київ№ 826/348/16 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червоноармійська 44» до третя особаКиївської міської ради Товариство з обмеженою відповідальністю «Ксенод» провизнання протиправним та скасування рішення від 01.10.2015р. №60/1963, В С Т А Н О В И В: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червоноармійська 44» звернулось з позовом до Київської міської ради, за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ТОВ «Ксенод» про визнання протиправним та скасування рішення від 01.10.2015р. №60/1963 «Про передачу земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Ксенод» для експлуатації та обслуговування офісно-ділового та розважального комплексу на вул. Червоноармійській, 44-г у Голосіївському районі м. Києва». Під час розгляду справи представником відповідача подано клопотання про закриття провадження в адміністративній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України. На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України суд дійшов переконання про можливість подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження. Розглянувши в письмовому провадженні матеріали справи та клопотання про закриття провадження, суд зазначає наступне. Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації. За змістом пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції – це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. При цьому нормами частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що до компетенції судів щодо розгляду цивільних справ відносить справи про захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Предметом спірних правовідносин в даній справі є рішення Київської міської ради від 01.10.2015р. №60/1963 «Про передачу земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Ксенод» для експлуатації та обслуговування офісно-ділового та розважального комплексу на вул. Червоноармійській, 44-г у Голосіївському районі м. Києва». 30 травня 2016 року між Київською міською радою та ТОВ «Ксенод» укладено Договір оренди земельної ділянки, згідно якого Орендодавець (КМР), на підставі рішення Київської міської ради від 01.10.2015р. №60/1963 передає, а Орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 44-г у Голосіївському районі м. Києва, розмір 0,0654га, цільове призначення – для експлуатації та обслуговування офісно-ділового та розважального комплексу, кадастровий номер 8000000000:76:065:0001. Позиція щодо юрисдикції названої категорії спорів викладена в постанові Верховного Суду України від 28.04.2015р. у справі №21-173а15. Зокрема, як зазначено в постанові Верховного Суду України від 28.04.2015р. у справі №21-173а15, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне. За змістом статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Водночас суб'єктивна оцінка порушення права не є абсолютною. В деяких випадках сам законодавець визначає коло осіб, права яких можуть бути порушені внаслідок бездіяльності, вчинення суб'єктом владних повноважень певних дій чи прийняття актів, правомірно обмежуючи право інших осіб на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод або інтересів. Право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього. Таким чином, відсутність у будь-кого (крім власників вказаних земельних ділянок) прав чи обов'язків у зв'язку із оскаржуваними наказами не породжує для останнього і права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом. За позицією Верховного Суду України, є помилковим висновок, що позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї, може бути розглянуто за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини другої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу. Згідно із приписами статті 244-1 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Враховуючи названі приписи Кодексу адміністративного судочинства України, предмет спірних правовідносин, позицію Верховного Суду України щодо юрисдикції названої категорії спорів, спір про визнання незаконними та скасування рішення від 01.10.2015р. №60/1963 «Про передачу земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Ксенод» для експлуатації та обслуговування офісно-ділового та розважального комплексу на вул. Червоноармійській, 44-г у Голосіївському районі м. Києва» слід розглядати в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. На виконання приписів частини другої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд роз'яснює позивачам, що вирішення спірних відносин відноситься до юрисдикції господарського суду міста Києва в порядку господарського судочинства. Керуючись пунктом 1 частини першої статті 157, статтями 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, - У Х В А Л И В: Задовольнити клопотання Київської міської ради про закриття провадження у справі №826/348/16.           Закрити провадження у справі №826/348/16 за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червоноармійська 44» до Київської міської ради, за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ТОВ «Ксенод» про визнання протиправним та скасування рішення від 01.10.2015р. №60/1963 «Про передачу земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Ксенод» для експлуатації та обслуговування офісно-ділового та розважального комплексу на вул. Червоноармійській, 44-г у Голосіївському районі м. Києва». Ухвалу направити сторонам у справі.           Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.             Суддя                                                                                  Р.О. Арсірій