КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 361/4063/17 Головуючий у 1-й інстанції: Сердинський В.С. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.
У Х В А Л А
Іменем України
19 вересня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Глущенко Я.Б., Шелест С.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И Л А :
В зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 183 2 Кодексу адміністративного судочинства України прийнято у порядку скороченого провадження, згідно з абз. 4 ч. 8 ст. 183 2 , п. 3 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
У липні 2017 року позивач - ОСОБА_2, звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 липня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач звернувся з апеляційною скаргою на вказану постанову суду, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд вважає необхідним апеляційну скаргу Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області - залишити без задоволення, а постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 липня 2017 року - без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, позивач з 23.03.2017 року перебуває на обліку в Броварському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області та одержує пенсію за віком, розмір якої обчислено згідно Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .
Позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій на день її призначення.
Листом від 26.04.2017 року № 350/Н-01 відповідач повідомив, що до стажу, що дає право на виплату грошової допомоги не враховано період роботи з 01.07.2006 року по 09.11.2010 року в ТОВ Біофармтех , оскільки товариство не належить до закладів державної, комунальної власності, тому стаж позивача складає 31 рік 1 місяць 29 днів, що не дає право на виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій на день її призначення.
Відповідно до статті 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , особам, які працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком органами Пенсійного фонду України виплачується неоподатковувана одноразова грошова допомога в розмірі 10 місячних пенсій на день її призначення.
Таким чином, грошова допомога надається за дотриманням таких умов:
якщо пенсія за віком, відповідно до Закону про пенсійне страхування, призначається починаючи з 1 жовтня 2011 року;
на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону про пенсійне страхування, особа працювала в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких надає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е - ж ст. 55 Закону про пенсійне забезпечення;
страховий стаж на зазначених посадах: для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років;
до цього вони не отримували будь-якої пенсії.
Перелік таких посад і закладів затверджений постановою Кабінету Міністрів України Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років від 4 листопада 1993 року №909 (зі змінами).
Незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ робота за спеціальністю, яка передбачена Переліком, дає право на пенсію за вислугу років. Тому працівники закладів та установ приватної форми власності, якщо такі визначені Переліком, мають право на призначення пенсії за вислугу років.
При призначенні даного виду пенсії допускається підсумовування стажу за періоди роботи працівників у закладах і установах освіти, охорони здоров'я та соціального захисту.
Пенсія позивачу призначена вперше, станом на 22.03.2017 року - день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону 1058, позивач працював в Комунальному некомерційному підприємстві Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2 (комунальної форми власності) на посаді лікаря відділення невідкладної медичної допомоги, робота на якій надає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е - ж ст. 55 Закону про пенсійне забезпечення. Страховий стаж на зазначеній посаді складає 35 років.
Стаж роботи позивача, як працівника охорони здоров'я становить понад 35 років.
Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України, від 04 листопада 1993 року, № 909 Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років , право на пенсію за вислугу років мають: лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад) лікарняних закладів, лікувально-профілактичних закладів особливого типу, лікувально-трудових профілакторії, амбулаторно-поліклінічних закладів, закладів швидкої та невідкладної медичної допомоги, закладів переливання крові, закладів охорони материнства і дитинства, санаторно-курортних закладів, установ з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби та територіальні органи Держсанепідслужби (щодо працівників, які не є державними службовцями), діагностичних центрів.
Робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.
За приписами ст.16 Закону України Основи законодавства України про охорону здоров'я , держава сприяє розвитку закладів охорони здоров'я усіх форм власності. Порядок створення, припинення закладів охорони здоров'я, особливості діяльності та класифікація закладів визначаються законом.
Пунктом 20 ст.19 Закону України Про ліцензування певних видів господарської діяльності , визначено, що медична практика входить в перелік видів господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню.
Відповідно до ст. 3 вищевказаного Закону, ліцензія є єдиним документом дозвільного характеру, який дає право на зайняття певним видом господарської діяльності, що відповідно до законодавства підлягає обмеженню.
Щодо державної акредитації закладу охорони здоров'я - це офіційне визнання наявності у закладі охорони здоров'я умов для якісного, своєчасного, певного рівня медичного обслуговування населення, дотримання ним стандартів у сфері охорони здоров'я, відповідності медичних (фармацевтичних) працівників єдиним кваліфікаційним вимогам.
Порядок державної акредитації закладу охорони здоров'я, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України, від 15 липня 1997 року № 765 зі змінами та доповненнями не передбачає припинення діяльності медичного закладу, заборону займатися медичною практикою, чи анулювання ліцензії на право зайняття підприємницькою діяльністю у сфері здійснення медичної практики при відсутності акредитації. Ні ця постанова, ні жоден інший нормативно-правовий документ не передбачають виключення зі спецстажу працівника закладу охорони здоров'я періоду роботи, коли заклад не пройшов процедури акредитації і продовжував займатись медичною практикою на підставі ліцензії.
Строк дії акредитаційного сертифіката не повинен перевищувати трьох років і визначається відповідною головною акредитаційною комісією або акредитаційною комісією з урахуванням рекомендацій, зазначених в експертному висновку.
Пунктом 11 Порядку № 765 передбачено, що протягом строку дії акредитаційного сертифіката заклад несе відповідальність за дотримання галузевих стандартів у сфері охорони здоров'я.
Таким чином, приватне підприємство офіційно набуває статусу закладу охорони здоров'я на підставі акредитації.
ТОВ Біофармтех (період роботи позивача з 01.07.2006 року - 09.11.2010 року) здійснювало господарську діяльність з медичної практики за ліцензією МОЗ України серії АВ № 333834 від 11.05.07 року (ідентифікаційний код 31564629, місцезнаходження юридичної особи та місце провадження діяльності: м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 30) за лікарськими спеціальностями-акушерство і гінекологія, алергологія, анестезіологія, дитяча анестезіологія, гематологія, дитяча алергологія, гастроентерологія, дитяча гінекологія, дерматовенерологія, ендокринологія, ендоскопія, загальна практика-сімейна медицина, кардіологія, комбустіологія, клінічна лабораторна діагностика, лікувальна фізкультура, нейрохірургія, нефрологія, медицина невідкладних станів, неврологія, ортопедія і травматологія, отоларингологія, офтальмологія, педіатрія, проктологія, пульмонологія, ревматологія, спортивна медицина, стоматологія, судинна хірургія, терапія, торакальна хірургія, трансфузіологія, ультразвукова діагностика, урологія, фізіотерапія, урологія, фізіотерапія, функціональна діагностика, дитяча хірургія, хірургія.
Таким чином, з аналізу наведених норм законодавства можна зробити висновок, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю необхідного спеціального страхового стажу (35 років) роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування будь-якого іншого виду пенсії.
Також, постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року №909 затверджений Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, згідно з яким робота на посадах лікарів та середнього медичного персоналу (незалежно від найменування посад) в лікарняних закладах, лікувально-профілактичних закладах особливого типу, лікувально-трудових профілакторіях, амбулаторно-поліклінічних закладах, закладах швидкої та невідкладної медичної допомоги, закладах переливання крові, закладах охорони материнства і дитинства, санаторно-курортних закладах, санаторно-епідеміологічних закладах, діагностичних центрах враховується до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугою років.
При цьому, згідно із приміткою 2 вказаного Переліку робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим Переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності та відомчої підпорядкованості закладів і установ.
Таким чином, оскільки, як вже вказувалось, при розгляді даної справи судом встановлено наявність у позивача наявність необхідного спеціального страхового стажу, передбаченогост.55 Закону України Про пенсійне забезпечення й підтверджено, що до моменту досягнення пенсійного віку Позивач не отримував будь-якої пенсії, позивач має право на отримання грошової допомоги відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі десяти місячних пенсій.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 17 вересня 2013 року у справі № 21-241а13, в Ухвалі Вищого адміністративного суду України (К/800/28159/14) від 18 вересня 2014 року.
Таким чином, Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області безпідставно не зараховано позивачу період роботи медичним працівником з 01.07.2006 року - 09.11.2010 року в ТОВ Біофармтех (4 роки 4 місяців 8 днів) до стажу роботи, що визначає право на виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій на день її призначення.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області - залишити без задоволення, а постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 липня 2017 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 183 2 , 195, 197 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області - залишити без задоволення.
Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 липня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя: О.Є. Пилипенко
Суддя: Я.Б. Глущенко
С.Б. Шелест
Головуючий суддя Пилипенко О.Є.
Судді: Глущенко Я.Б.
Шелест С.Б.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.09.2017 |
Оприлюднено | 20.09.2017 |
Номер документу | 68979793 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Пилипенко О.Є.
Адміністративне
Броварський міськрайонний суд Київської області
Сердинський В. С.
Адміністративне
Броварський міськрайонний суд Київської області
Сердинський В. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні