Рішення

від 18.09.2017 по справі 173/1224/17

ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №173/1224/17

Провадження №2/173/746/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2017 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючої - судді Петрюк Т.М.

При секретарі - Рудовій Л.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: т.в.о. завідувача Верхньодніпровської районної державної нотаріальної контори завідувач Першої Кам'янської державної нотаріальної контори про визнання права власності в порядку спадкування -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулась позивач ОСОБА_1 з позовом про визнання права власності в порядку спадкування до відповідача ОСОБА_2 сільської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: т.в.о. завідуючої Верхньодніпровської районної державної нотаріальної контори Дніпропетровської області завідувач Першої Кам'янської державної нотаріальної контори, згідно якої просить визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 8,0522 га, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області (кадастровий номер 1221084100:01:047:0350), посилаючись на наступне.

10.04.2015 року померла ОСОБА_3. Після її смерті залишилося спадкове майно, яке складається із земельної ділянки, площею 8,0522 га, розташованої на території ОСОБА_2 сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області та, яка належала померлій на підставі державного акту на право приватної власності на землю від 06.05.2005 року. Після смерті ОСОБА_3 позивач звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Проте документи, які б підтверджували факт належності земельної ділянки померлій ОСОБА_3 у позивача відсутній, що й стало підставою звернення до суду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному об'ємі, давши пояснення фактично установлені матеріалами справи.

Відповідач - представник ОСОБА_2 сільської ради в судове засідання не з'явився, подавши заяву про розгляд справи у його відсутність. Будь-яких заперечень проти задоволення позовних вимог не надала.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог: т.в.о. завідуючої Верхньодніпровської районної державної нотаріальної контори Дніпропетровської області в судове засідання не з'явилася, подавши заяву про слухання справи у її відсутність.

Вислухавши осіб, що приймали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступними підставами: судом встановлено, що 10.04.2015 року померла ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Померлою ОСОБА_3, 25.11.2011 року було складено заповіт, зареєстрований у реєстрі за № 61, відповідно до якого вона все своє майно заповіла ОСОБА_1, що підтверджується дублікатом заповіту.

Після смерті ОСОБА_1 залишилась спадщина у вигляді земельної ділянки (паю), площею 8,0522 гектарів, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку від 06.05.2005 року.

Після смерті ОСОБА_3 позивач звернулась до державного нотаріуса Верхньодніпровської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Державним нотаріусом було заведено спадкову справу, але у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачці було відмовлено в з'язку з відсутністю правовстановлюючого документу, що підтверджується постановою нотаріуса від 16.06.2017 року.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обв'язків ( спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч. 2 ст. 1236 ЦК України заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщин и або її частини.

Зі змісту наданого суду заповіту, вбачається, що померла зробила розпорядження на випадок своєї смерті на все своє майно та на все те, що буде належати на час її смерті та на що вона матиме право.

З чого суд робить висновок про те, що померла здійснила розпорядження на випадок своєї смерті щодо всього свого майна та тих прав, які в неї виникнуть на час смерті, яке заповіла позивачці по справі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі з зазначенням місця та часу складання заповіту. заповіт має бути підписаний заповідачем.

З наданого суду дублікату заповіту вбачається, що він складений у письмовій формі. Вказано дату його складання, час та місце складання. На заповіті є підпис заповідача. Даний заповіт посвідчений секретарем виконкому ОСОБА_2 сільської ради. Таким чином наданий суду заповіт відповідає вимогам, передбаченим ст. 1247 ЦК України

Судом не встановлено підстав для визнання складеного заповіт недійсним відповідно до ст. 1257 ЦК України.

Таким чином позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3

Також судом встановлено, що за життя ОСОБА_3 мала у власності земельну ділянку площею 8,0522 гектарів, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, проте оригінал цього державного акту втрачено.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України - право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК - право власності вважається набутим правомірним, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч, 1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності..

Підстави припинення права власності передбачені ст. 346, 378 ЦК України, ст. 140 ЗК України, але ці норми не містять таку правову підставу припинення права власності, як втрата власником майна правовстановлюючого документа на майно.

За наведених вище обставин, суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити в повному об'ємі та визнати за позивачем право власності на земельну ділянку (пай 350) площею 8.0522 га., кадастровий номер 1221084100:01:047:0350 яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлої 10.04.2015 року

Понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2161, 97 грн., суд вважає за можливе покласти на позивача, так як судом не встановлено вини відповідача, щодо порушення прав позивача, а необхідність звернення до суду виникла в зв'язку з неналежним ставленням до документів спадкодавцем.

Керуючись ст. 10, 60,212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: т.в.о. завідувача Верхньодніпровської районної державної нотаріальної контори завідувач Першої Кам'янської державної нотаріальної контори про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованою за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на земельну ділянку (пай 350) площею 8.0522 га., кадастровий номер 1221084100:01:047:0350 яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлої 10.04.2015 року.

Судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2183.59 грн., покласти на позивача ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з моменту його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Верхньодніпровського районного суду. Особи, які приймали участь у розгляді справи, але не були присутні підчас проголошення судового рішення мають право подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з моменту отримання копії рішення.

Рішення набирає чинності після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо така скарга подана не була. У випадку подання апеляційної скарги рішення набирає чинності після розгляду справи судом апеляційної інстанції, якщо не було змінене або скасоване.

Суддя Петрюк Т.М