Ухвала

від 19.09.2017 по справі 183/4617/17

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Справа № 183/4617/17

№ 2-з/183/156/17

19 вересня 2017 року м.Новомосковськ

Суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Парфьонов Д.О., розглянувши матеріали клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю КАЙДАКИ-АГРО про забезпечення позову,

встановив:

в провадження Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області 18 вересня 2017 року надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю КАЙДАКИ-АГРО до ОСОБА_1 про визнання договору суборенди земельних ділянок недійсними. Станом на 19 вересня 2017 року провадження у справі не відкрите.

Також, разом з позовною заявою позивачем 18 вересня 2017 року подано клопотання про забезпечення позову, передане головуючому судді 19 вересня 2017 року, згідно з яким позивач просить в порядку забезпечення позову:

1.накласти арешт на земельні ділянки, що перебувають у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю КАЙДАКИ-АГРО (код ЄДРПОУ 38949599) на праві оренди шляхом заборони їх передачі в оренду та/або суборенду іншим особам, а саме на земельні ділянки з кадастровими номерами:

223210500:02:030:0132; 1223210500:02:030:0161; 1223210500:02:030:0165; 1223210500:02:026:0064; 1223210500:02:026:1065; 1223210500:02:026:2065; 1223210500:02:013:0003; 1223210500:02:001:0312; 1223210500:02:001:0313; 1223210500:02:027:0035; 1223210500:02:027:0036; 1223210500:01:045:0543; 1223210500:01:045:0542; 1223210500:01:045:0544; 1223210500:01:044:3511; 1223210500:01:044:2511; 1223210500:01:044:1511; 1223210500:02:015:0489; 1223210500:02:044:0694; 1223210500:02:044:0693; 1223210500:02:043:0711; 1223210500:02:038:0642; 1223210500:02:039:0642; 1223210500:01:045:0537; 1223210500:01:041:0473; 1223210500:02:044:0697; 1223210500:02:044:0698; 1223210500:02:001:0319; 1223210500:02:033:0651; 1223210500:02:043:0651; 1223210500:02:011:0418; 1223210500:02:011:0419; 1223210500:01:045:0527; 1223210500:01:041:0472; 1223210500:02:039:0645; 1223210500:02:044:0699; 1223210500:02:044:0695; 1223210500:02:053:1707; 1223210500:02:053:0707; 1223210500:02:010:0401; 1223210500:02:015:0644; 1223210500:02:011:0422; 1223210500:02:043:0722; 1223210500:02:044:0700; 1223210500:02:001:0322; 1223210500:02:006:0371; 1223210500:02:007:0371; 1223210500:02:011:0416; 1223210500:02:001:0321; 1223210500:02:047:0765; 1223210500:02:049:0810; 1223210500:02:049:0809; 1223210500:02:011:0411; 1223210500:02:040:0465; 1223210500:02:046:0751; 1223210500:02:044:0691; 1223210500:02:019:0546; 1223210500:02:039:0650; 1223210500:01:045:0526; 1223210500:01:042:0475; 1223210500:01:041:0463; 1223210500:02:048:0790; 1223210500:02:018:0571; 1223210500:02:018:0570; 1223210500:02:001:0315; 1223210500:02:011:0420; 1223210500:02:049:0811; 1223210500:02:043:0721; 1223210500:02:043:0720; 1223210500:02:011:0423; 1223210500:02:044:0069; 1223210500:01:045:0532; 1223210500:01:045:0533; 1223210500:01:045:0534; 1223210500:01:045:0531; 1223210500:02:043:0716; 1223210500:01:045:0530; 1223210500:02:048:0794; 1223210500:01:041:0461; 1223210500:01:041:0462; 1223210500:01:041:2462; 1223282000:01:014:0003; 1223282000:01:014:0004; 1223282000:01:014:0005; 1223282000:01:014:0006; 1223210500:02:008:0357; 1223210500:02:039:0648; 1223210500:02:046:0754; 1223210500:02:047:0768; 1223210500:02:048:0768; 1223210500:02:046:0752; 1223210500:01:046:0569; 1223210500:02:016:0509; 1223210200:02:046:0073; 1223210500:02:037:0653; 1223210100:02:037:0659; 1223210500:02:016:0508; 1223210500:02:037:0661; 1223210500:02:001:0314.

2. заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, зокрема: Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам, акредитованим суб'єктам та іншим органам чи особам, які виконують функції реєстрації, вчиняти дії (у будь-який спосіб) щодо перереєстрації майнових та немайнових прав, у тому числі права користування земельними ділянками (будь-яких похідних речових прав на земельні ділянки), на майно та земельні ділянки з кадастровими номерами, вказаними вище та які перебувають в користуванні та/або належать ТОВ КАЙДАКИ-АГРО (код 38949599) на праві власності та/або праві оренди, відповідно.

В обґрунтування вимог заяви, заявник зазначив, що напередодні звернення до суду із даним клопотанням представники ТОВ КАЙДАКИ-АГРО попереджали ОСОБА_1 про те, що останній своїми діями порушує права та інтереси товариства, вимагали припинити незаконні дії, однак ОСОБА_1І повідомив, що договір суборенди земельних ділянок поданий на реєстрацію державному реєстратору, з моменту якої він буде повноправним користувачем перелічених вище земельних ділянок. Такі дії ОСОБА_1 порушують права ТОВ КАЙДАКИ- АГРО як законного орендаря земельних ділянок, що в результаті призведе до значних матеріальних збитків, пов'язаних із понесеними витратами на вирощування сільськогосподарських культур втрати вже дозрілого врожаю соняшнику та кукурудзи, а також незавершеного виробництва озимої пшениці. Договір суборенди земельних ділянок від 14 лютого 2017 року є недійсним, а тому ТОВ КАЙДАКИ-АГРО разом із позовом про визнання договору недійсним подано дане клопотання про забезпечення позову. Наразі існують реальні можливість здійснення відповідачем державної реєстрації спірного Договору (Договорів) суборенди земельних ділянок, укладених між ТО КАЙДАКИ-АГРО та ОСОБА_1, оскільки державний реєстратор зобов'язаний розглянути заяву та документи, подані на реєстрацію, протягом 5 днів. З моменту реєстрації зазначеного договору, ОСОБА_1 набуде повного права користування (суборенди) більш ніж 540 га сільськогосподарської землі, також права претендувати та провести збір врожаю сільськогосподарських культур (соняшнику, кукурудзи) більш ніж на 300 га земель, належного ТОВ КАЙДАКИ-АГРО , оскільки в вересні-жовтні триває збір соняшнику та кукурудзи. З цих підстав подання клопотання про забезпечення позову під час судового розгляду є неможливим, оскільки існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам ТОВ КАИДАКИ-АГРО , для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та фінансових втрат. Через те, що протягом декількох наступних днів є ризик проведення державної реєстрації Договору (Договорів) суборенди земельних ділянок від 14 лютого 2017 року, укладений ОСОБА_1 від імені ТОВ КАЙДАКИ-АГРО із ОСОБА_1, збиранню та відчуження ОСОБА_1 врожаю сільськогосподарських культур, застосування заходів забезпечення позову є терміновим та розумним. Для надання можливості ТОВ КАЙДАКИ-АГРО захистити свої права та інтереси в суді, з метою недопущення в майбутньому перешкоджанню виконання рішення суду, ефективними та співмірними із заявленими ТОВ КАЙДАКИ-АГРО позовними вимогами буде накладення судом арешту на земельні ділянки та встановлення заборони вчиняти реєстраційні дії по відношенню до перелічених у клопотанні земельних ділянок, які перебувають в оренді товариства-заявника. У разі незастосування заходів забезпечення позову економічним інтересам ТОВ КАЙДАКИ-АГРО буде завдано непоправної шкоди, адже господарська діяльність товариства полягає в обробці земель з метою вирощування сільськогосподарської продукції. Позбавлення ТОВ КАЙДАКИ-АГРО права користування земельними ділянками, на яких ним уже вирощена сільськогосподарська продукція, тобто раніше понесені значні витрати на посів сільськогосподарських культур з метою отримання в подальшому прибутку від реалізації вирощеної сільськогосподарської продукції, призведе до значних матеріальних збитків позивача як суб'єкта господарювання.

У відповідності до ст.153 ЦПК України заяву розглянуто без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що подана заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 151, 152 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Позов забезпечується в тому числі і накладенням арешту на майно відповідача, забороною вчиняти певні дії. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У відповідності до п. 1, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Судом встановлено, що між сторонами дійсно існує спір з приводу права користування земельними ділянками і обсяг позовних вимог відповідає обсягу майна, щодо якого позивач просить вжити заходів забезпечення.

Водночас, суду не надано доказів, на підтвердження заявлених позивачем обставин щодо того, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Самі лише посилання на те, що відповідач повідомив про наявну можливість, може мати можливість зареєструвати договір, укласти його, мають характер припущення та не можуть бути прийняті судом до уваги.

Також, з поданих доказів не вбачається, що заходи забезпечення позову, на застосуванні яких наполягає позивач не призведуть до порушення прав третіх осіб, які не є стороною у справі та не можуть бути перешкодою для господарської діяльності інших осіб.

Крім того, позивач просить застосувати заходи забезпечення позову у вигляді арешту земельних ділянок, водночас, п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України вказує, що такий захід забезпечення позову може бути застосовано виключно щодо майна, яке належить відповідачеві, в той час, як земельні ділянки належать особам, які навіть не залучені до участі в справі. При цьому, накладення арешту шляхом заборони передачі їх в оренду, буде стосуватися, з урахуванням поданих суду доказів, лише тієї особи, у якої правомірно виникло право користування, в той час, як доказів на підтвердження наявності можливості такого права у відповідача суду не надано. Крім того, застосування такого виду забезпечення призведе до непомірної втрати продукції та доходів, що знаходяться на земельних ділянках.

Також, вказуючи про необхідність накладення заборони вчиняти певні дії позивач вказує суб`єктами заборони невизначене коло осіб та просить вжити заходи забезпечення щодо майна, належних правових підстав користування яким не надає. Так, матеріали справи містять договори оренди земельних ділянок, укладених між позивачем та третіми особами, однак не містять даних щодо проведення державної реєстрації долучених договорів оренди, що з урахуванням норм законодавства позбавляє суд можливості визначитися із правомірністю права користування.

Більш того, не наведено в клопотанні і підстав для висновку про відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам, оскільки самий лише факт реєстрації права суборенди не надає правових підстав для можливості вчинення дій щодо користування продукцією, плодами та доходами, отриманою за допомогою речі.

Крім того, із матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся 18 вересня 2017 року до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з вказаною позовною заявою. Станом на момент звернення з заявою про забезпечення позову провадження у справі не відкрито. Позивач не входить до кола осіб, які на підставі ч.4 ст. 151 ЦПК України, мають право звернутися до суду з заявою про забезпечення позову до подання позову тому, що цією нормою закону передбачено захист права інтелектуальної власності, тоді як позивач ставить питання про захист своїх майнових прав.

Внаслідок викладеного, враховуючи дату звернення заявника із заявою про забезпечення позову, не співмірність заходів забезпечення позову позовним вимогам, відсутність доказів на підтвердження необхідності застосування заходів забезпечення - в задоволенні заяви належить відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 151-153, 210 ЦПК України суд, -

ухвалив:

в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю КАЙДАКИ-АГРО про забезпечення позову - відмовити.

Копію ухвали направити сторонам.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її постановлення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Д.О. Парфьонов