Рішення

від 14.09.2017 по справі 910/11859/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2017Справа №910/11859/17

За позовом Дочірнього підприємства Сан Кемікал Україна Лімітед

до Товариства з обмеженою відповідальністю Грін Лайт Принт

про стягнення 77156,93 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - Комісарова К.А. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року Дочірнє підприємство Сан Кемікал Україна Лімітед звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Грін Лайт Принт про стягнення заборгованості за Договором поставки №02-06-2015 від 12.06.2015.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, на виконання умов зазначеного договору, поставив відповідачеві товар, однак відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору отриманий товар не оплатив, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 61775,41 грн.

Крім того, позивач просить стягнути, за порушення грошового зобов'язання, нараховані на вказану заборгованість пеню в розмірі 8474,46 грн., 3% річних в розмірі 1266,99 грн. та інфляційні втрати в сумі 5640,07 грн.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 77156,93 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, відзиву на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.06.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю Грін Лайт Принт (далі - відповідач, покупець) та Дочірнім підприємством Сан Кемікал Україна Лімітед (далі - позивач, продавець) укладено Договір поставки №02-06-2015, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти й оплатити товар, а саме: фарбу поліграфічну та допоміжні матеріали (товар) у кількості, якості й асортименті, зазначеними у специфікаціях (заявках), що виставляються покупцем і є частиною цього договору з моменту їх підписання повноважними представниками сторін (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.2.1 Договору, ціна одиниці товару (партії) зазначається в специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього договору.

Загальна вартість договору визначається сумарною вартістю всіх виконаних продавцем і сплачених покупцем заявок протягом терміну дії договору (п.2.2 Договору).

Пунктом 2.5 Договору визначено, що оплата кожної партії товару проводиться на умовах відстрочки платежу терміном не більше 30 календарних днів з дати відвантаження товару згідно з накладною або на умовах передоплати, якщо покупець за рахунком продавця сплатить вартість товару протягом одного дня з моменту отримання рахунку, постачальник надає покупцю пільгову знижку на оплачений товар в розмірі 6 відсотків від загальної суми рахунку.

Згідно з п.2.8.1 Договору, оплата за товари проводиться в українських гривнях на підставі виставленого продавцем рахунку-фактури і повинна надходити на розрахунковий рахунок продавця не пізніше строку, зазначеного в п.2.5 договору.

Відповідно до п.8.1 Договору, у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

За умовами п.8.4 Договору, у разі не оплати (повністю або частково) за поставлений товар в строк, передбачений в п.2.5 цього договору, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

У відповідності до п.9.1 Договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2015, але в будь-якому разі - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Цей договір автоматично пролонгується на кожний наступний календарний рік, якщо жодна із сторін не заявить про свій намір розірвати цей договір не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення терміну його дії.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов зазначеного договору поставив відповідачеві товар, обумовлений договором, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями рахунків №000842 від 15.09.2016, №000859 від 22.09.2016, №000868 від 26.09.2016 та видатковими накладними №833 від 16.09.2016, №849 від 23.09.2016, №857 від 27.09.2016 та №858 від 27.09.2016 на загальну суму 51775,41 грн. Вказані видаткові накладні підписані уповноваженими представниками обох сторін, доказів щодо наявності спорів стосовно якості або кількості поставленого позивачем товару матеріали справи не містять.

Однак відповідач поставлений товар не оплатив, у зв'язку з чим у останнього утворилася заборгованість в сумі 61775,41 грн.

Положеннями ст.712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Факт існування заборгованості в розмірі 61775,41 грн. належним чином підтверджений матеріалами справи, зокрема наданими позивачем банківськими виписками по рахунку останнього, видатковими накладними, рахунками на оплату.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення 61775,41 грн. заборгованості за поставлений товар.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Нормами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до положень статті 625 ЦК України, позивачем нараховано відповідачу 3% річних в розмірі 1266,99 грн. та інфляційні втрати в розмірі 5640,07 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок на предмет арифметичної правильності та відповідності вимогам закону, судом встановлено, що вказане нарахування проведено позивачем у відповідності до вимог закону, а відтак позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Стосовно заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 8474,46 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Згідно з положеннями ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 1 ст.547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

За умовами п.8.4 Договору, у разі не оплати (повністю або частково) за поставлений товар в строк, передбачений в п.2.5 цього договору, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що вказане нарахування проведено позивачем у відповідності до умов укладеного між сторонами договору та вимог чинного законодавства, а відтак позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин.

З урахуванням положень ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Грін Лайт Принт (01021, м. Київ, Кловський Узвіз, буд. 13, офіс 25; ідентифікаційний код 38449495) на користь Дочірнього підприємства Сан Кемікал Україна Лімітед (07408, Київська обл., Броварський район, с. Квітневе, вул. Гоголівська, буд. 1-А; ідентифікаційний код 33790460) 61775 (шістдесят одна тисяча сімсот сімдесят п'ять) грн. 41 коп. заборгованості, 1266 (одна тисяча двісті шістдесят шість) грн. 99 коп. 3% річних, 5640 (п'ять тисяч шістсот сорок) грн. 07 коп. інфляційних втрат, 8474 (вісім тисяч чотириста сімдесят чотири) грн. 46 коп. пені, та витрати по сплаті судового збору в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписаний 18.09.2017

Суддя Я.В. Маринченко