Рішення

від 19.09.2017 по справі 910/13887/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2017Справа №910/13887/17

За позовом Керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах

держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України

по Київській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю ЮС Кулер

про стягнення 199.000,24 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від прокуратури Батюк І.В., посвідчення № 042854 від 15.04.2016

від позивача Кирпичова Т.Б., довіреність № 7 від 10.01.2017

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ЮС Кулер 199.000,24 грн., з яких: 197.203,46 грн. основного боргу, 1.796,78 грн. пені внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності № 401 від 15.09.2006.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2017 порушено провадження у справі № 910/13887/17 та призначено її до розгляду на 19.09.2017.

Від прокуратури 11.09.2017 до суду надійшло власне письмове повідомлення про відсутність аналогічного спору.

Прокуратурою 18.09.2017 до відділу діловодства суду подано витребувані судом документи.

Прокуратура в судовому засіданні 19.09.2017 позовні вимоги підтримала повністю.

Позивач в судовому засіданні 19.09.2017 позовні вимоги прокуратури підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 19.09.2017 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали про порушення провадження у справі від 21.08.2017 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, з огляду на наступне

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвалу від 21.08.2017 було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0103041249157 на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: 04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 8/10, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 18.08.2017 є місцезнаходженням відповідача.

Відповідач ухвалу суду від 21.08.2017, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 12.09.2017, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0103041249157.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

У відповідності до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.

В судовому засіданні 19.09.2017, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників прокуратури і позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Закону України Про оренду державного та комунального майна , об'єктом оренди є нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) (п. 1 ст. 4 Закону), орендодавцями є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо нерухомого майна, що є державною власністю (ст. 5 Закону).

15.09.2006 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (далі - орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЮС Кулер (далі - орендар, відповідач) було укладено договір оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності № 401 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - вбудовані приміщення частини ковальсько-пресувального цеху, в т.ч. рампа, загальною площею 1470,56 кв. м. (далі - майно), що розміщене за адресою: м. Бровари, вул. Горького, 1, що перебуває на балансі УВТО КП Кіровгеологія (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена експертним шляхом і становить 618.555,00 грн. (без ПДВ). Майно передається в оренду з метою виробництва сендвіг панелей для будівництва.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України, наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

У п. 2.1. договору визначено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта прийому-передавання майна від балансоутримувача.

Згідно акту приймання-передавання орендованого майна від 01.10.2006, балансоутримувач передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 1470,56 кв. м.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України Про оренду державного та комунального майна термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 10.1. договору сторонами встановлено, що договір укладено строком на 364 дні, що діє з 15.09.2006 до 14.09.2007 включно.

Додатковими угодами № 2 від 07.10.2010, № 4 від 28.11.2012 та № 5 від 01.12.2016 сторони продовжили строк дії договору до 08.09.2018 включно.

Додатковою угодою № 6 від 22.03.2017 сторони дійшли згоди припинити дію договору на підставі акта прийому-передачі майна, складеного 31.01.2017.

Згідно з п. 2.4 договору у разі припинення цього договору майно повертається орендарем балансоутримувачу. Орендар повертає майно балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю за цим договором. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі.

Згідно акту прийому-передачі від 31.01.2017 орендар передав, а балансоутримувач прийняв вбудовані приміщення частини ковальсько-пресового цеху, в тому числі рампа загальною площею 1470,56 кв. м. за адресою: м. Бровари, вул. О.Білана (Горького), 1.

Спір виник у зв'язку з тим, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 197.203,46 грн. та за несвоєчасне виконання зобов'язань нараховано пеню в сумі 1.796,78 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги прокуратури підлягають задоволенню з наступних підстав.

Договір оренди є одним з видів зобов'язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов'язального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов'язків наймача (орендаря), належне виконання якого вимагається законом.

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно - правовими актами (ст. 2, ст. 3 Закону України Про оренду державного та комунального майна ).

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України Про оренду державного та комунального майна , орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Згідно п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 3 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна встановлено обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з п. 3.1 договору (в редакції додаткової угоди № 3 від 01.09.2011) орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами та доповненнями) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - серпень 2011 року - 11.201,75 грн.

Згідно з п. 3.1. договору (в редакції додаткової угоди № 5 від 01.12.2016) орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами та доповненнями) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - травень 2016 року - 45.180,77 грн.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.2 договору).

Згідно п. 3.3 договору орендна плата перераховується щомісячно не пізніше 5 числа наступного місяця у співвідношенні: 30% орендної плати балансоутримувачу, 70% орендної лати перераховується до державного бюджету.

Згідно з п. 5.2 договору орендар зобов'язався своєчасно і у повному обсязі сплачувати оренду плату.

Всупереч вищеназваному договірному зобов'язанню відповідач не виконав своїх обов'язків в частинні внесення орендної плати, внаслідок чого виникла заборгованість, яка не оспорена відповідачем, та становить 197.203,46 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 197.203,46 грн. боргу по орендній платі обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату орендних платежів не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 29 Закону України Про оренду державного та комунального майна за невиконання зобов'язань за договором оренди, …, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Умовами пункту 3.5 договору передбачено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.3 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі 0,5% суми заборгованості з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо сплати орендних платежів за договором.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті орендних платежів відповідач своєчасно не виконав, він повинен сплатити позивачу, пеню розмір якої, становить 1.796,78 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 1.796,78 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем не надав.

Таким чином, позовні вимоги Керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір за розгляд даної позовної заяви, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача на користь Прокуратури Київської області.

Керуючись ст. 49, ст.ст.82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЮС Кулер (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 8/10, код ЄДРПОУ 32798705) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 15, код ЄДРПОУ 19028107) 199.000 (сто дев'яносто дев'ять тисяч) грн. 24 коп. основного боргу, 1.796 (одна тисяча сімсот дев'яносто шість) грн. 78 коп. пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЮС Кулер (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 8/10, код ЄДРПОУ 32798705) на користь Прокуратури Київської області (01601, м. Київ, бул. Лесі Українки, 27/2, код ЄДРПОУ 02909996) 3.608 (три тисячі шістсот вісім) грн. 57 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 20.09.2017.

СуддяВ.В. Сівакова