Рішення

від 04.09.2017 по справі 911/1930/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2017 р. Справа № 911/1930/17

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Заступника керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави

до: 1. Сотниківської сільської ради;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми «Яготин водопостачання»

про визнання недійсним і скасування рішення; визнання недійсним договору та зобов'язання повернути майно

за участю представників учасників провадження:

прокуратура - ОСОБА_1, службове посвідчення № 042321 видане 29.03.2016;

відповідач 1 - ОСОБА_2 - сільський голова;

відповідач 2 - не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява заступника керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави (прокурор, позивач) до Сотниківської сільської ради (відповідач-1) та товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми «Яготин водопостачання» (відповідач-2) про визнання недійсним і скасування рішення Сотниківської сільської ради від 24.02.2015 № 377-49 VI «Про передачу в оренду (концесію) об'єкта системи водогонів населеного пункту с. Сотниківка, що перебувають у комунальній власності» ; про визнання недійсним договору від 01.09.2015, укладеного між Сотниківською сільською радою та товариством з обмеженою відповідальністю агрофірми «Яготин водопостачання» з моменту укладення; про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми «Яготин водопостачання» повернути Сотниківській сільській раді водопровідні мережі з інженерними комунікаціями та необхідним обладнанням, одержані за концесійним договором від 01.09.2015.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що рішення Сотниківської сільської ради № 377-49-VI Про передачу в оренду (концесію) об'єктів системи водогонів населеного пункту с. Сотниківка, що перебувають у комунальній власності та Концесійний договір від 01.09.2015 не відповідають вимогам Закону щодо дотримання порядку та процедури передачі майна в оренду, як наслідок, рішення повинно бути скасоване, а укладений між сторонам договір підлягає визнанню недійсним.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.06.2017 порушено провадження у справі № 911/1930/17 та призначено до розгляду на 24.07.2017.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача-1, розгляд справи було відкладено на 21.08.2017.

На адресу суду 11.08.2017 від відповідача-1 та 14.08.2017 від відповідача-2 надійшли відзиви на позов, відповідно до яких, останні позовні вимоги не визнають та просять відмовити в задоволенні позову.

21.08.2017 через канцелярію суду відповідачем-1 подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, яке судом задоволено.

Також на адресу суду 21.08.2017 від прокуратури надійшли письмові пояснення по суті спору, які судом залучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 21.08.2017 було оголошено перерву до 04.09.2017 та продовжено строк вирішення спору на 15 днів, про що винесено відповідну ухвалу.

Відповідач-2 свого повноважного представника в судове засідання 04.09.2017 не направив, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить власноручний підпис представника на бланку господарського суду Київської області про оголошення перерви.

З даного приводу суд зазначає, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Аналогічна правова позиція викладена в п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції .

Враховуючи, що неявка відповідача-2 в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті та те, що ТОВ Яготин водопостачання реалізував своє право та подав відзив на позов, а також зважаючи на строки, передбачені ст. 69 ГПК України щодо терміну розгляду справи, суд вирішив здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до частини 2 статті 82 ГПК України, рішення приймається судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Згідно з ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору по суті, в судовому засіданні 04.09.2017 було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників позивача та відповідача-1, суд,-

встановив:

24.02.2015 Сотниківською сільською радою прийнято рішення за №377-49-VI Про передачу в оренду (концесію) об'єктів системи водогонів населеного пункту с. Сотниківка, що перебувають у комунальній власності , відповідно до пунктів якого вирішено: 1. визначитись з передачею в оренду (концесію) системи водопровідної мережі, яка знаходиться у комунальній власності громади населеного пункту с. Сотниківка; 2. затвердити організаційно-технічну підготовку об'єктів водопостачання та по створенню конкурсної комісії по проведенню конкурсу на право отримання об'єкта в оренду (концесію) об'єкта водопостачання, розмір реєстраційного внеску встановити у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів громадян.

На підставі вказаного рішення, між Сотниківською сільською радою (концесієдавець) та ТОВ Яготин водопостачання (концесіонер) було укладено Концесійний договір від 01.09.2015, відповідно до умов якого концесієдавець надає на 5 років концесіонеру право експлуатації (створити (побудувати) чи істотно поліпшити та (або) здійснювати управління (експлуатацію) об'єкта концесії) з метою задоволення громадських потреб у сфері водопостачання (сфера господарської діяльності) за умови сплати концесійних платежів та виконання інших умов цього договору.

Згідно із положеннями п. 2 Договору, об'єктом концесії за цим договором є: водогін, водонапірні вежі, свердловини с. Сотниківка.

На підставі акту прийому-передачі від 01.09.2015, ТОВ Яготин водопостачання отримало водопровідні мережі з інженерними комунікаціями та необхідним обладнанням, а саме: основні засоби на суму 48 959, 00 гривень; малоцінні та швидко зношувані предмети на суму 810,00 гривень.

Обґрунтовуючи свої правові підстави звернення до суду з позовом, прокурор посилається на недотримання відповідачем-1 процедури та порядку передачі об'єктів системи водогонів в концесію, що перебувають у комунальній власності, що полягає в порушенні норм статтей 5,6,7 ЗУ Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності .

Вказані порушення, згідно позиції прокурора, полягають в наступному: не була проведена організаційно-технічна підготовка до передачі в оренду чи концесію Сотниківською сільською радою майна; не були підготовлені документи, що передують укладанню договору концесії; не було погоджено умови конкурсу з центральним органом виконавчої влади та ін., а тому спірне рішення, яке прийнято з порушенням норм законодавства та без дотримання встановленої процедури, підлягає скасуванню.

Також прокурор вказує на порушення публічного порядку та інтересів держави при укладанні Концесійного договору, оскільки його предметом є комунальне майно, а відтак, з посиланням на ст.203, 215 ЦК просить визнати його недійсним, а майно повернути Сотниківській сільській раді (ст. 216 ЦК України).

В свою чергу, у відзивах на позов, Сотниківська сільська рада та ТОВ «Яготин водопостачання» проти задоволення позовних вимог прокурора заперечують, обґрунтовуючи свої доводи відсутністю факту порушеного публічного порядку, а відтак і на звернення прокурора до суду з даним позовом, оскільки передане концесійним договором майно є комунальною власністю територіальної громади в особі Сотниківської сільської ради, а не державною власністю. Також в своїх відзивах відповідачі зазначають про те, що оскільки Сотниківська сільська рада є суб'єктом владних повноважень, зазначений спір має розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд встановив, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі виходячи з наступного.

Згідно до вимог ч. ч. 2, 5 ст. 319 Цивільного кодексу України, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Згідно до абз. 15 ч. 1 ст. 1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

При цьому, у п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , визначена виключна компетенція місцевих рад щодо реалізації права комунальної власності, серед яких вирішення виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради питання про надання у концесію об'єктів права комунальної власності.

Згідно до абз. 2 ст. 1 Закону України Про концесії , концесія - надання, з метою задоволення громадських потреб, уповноваженим органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, на підставі концесійного договору, на платній та строковій основі, юридичній або фізичній особі (суб'єкту підприємницької діяльності) права на створення (будівництво) та (або) управління (експлуатацію) об'єкта концесії (строкове платне володіння), за умови взяття суб'єктом підприємницької діяльності (концесіонером) на себе зобов'язань по створенню (будівництву) та (або) управлінню (експлуатації) об'єктом концесії, майнової відповідальності та можливого підприємницького ризику.

За змістом п. 2 ч. 2 ст. 3 Закону України Про концесії , у концесію можуть надаватися об'єкти права державної чи комунальної власності, які використовуються для здійснення діяльності у таких сферах господарської діяльності (крім видів підприємницької діяльності, які відповідно до законодавства можуть здійснюватися виключно державними підприємствами і об'єднаннями): водопостачання та водовідведення у порядку, визначеному Законом України Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності , забезпечення функціонування зрошувальних і осушувальних систем.

Згідно до ч. 4 ст. 5 Закону України Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності , у разі прийняття відповідною радою, визначеною статтею 3 цього Закону, рішення про пропозицію передачі в оренду чи концесію об'єкта у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебуває у комунальній власності, здійснюється організаційно-технічна підготовка цього об'єкта до передачі відповідно в оренду чи концесію. Після завершення такої підготовки оголошується конкурс на право отримання об'єкта в оренду чи концесію.

Відповідно до вимог ч. 1-3 ст. 6 Закону України Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності , у строк, визначений відповідною радою, але не більш як протягом дванадцяти місяців з дати прийняття нею рішення про передачу в оренду чи концесію об'єкта у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебуває у комунальній власності, орган, уповноважений управляти комунальним майном, спільно з органом (підприємством), у господарському віданні або оперативному управлінні якого перебуває такий об'єкт, здійснює його організаційно-технічну підготовку до передачі в оренду чи концесію. За погодженням з відповідною радою зазначений строк може бути продовжено.

Організаційно-технічна підготовка об'єкта у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебуває у комунальній власності, до передачі в оренду чи концесію включає: проведення інвентаризації основних засобів і товарно-матеріальних цінностей у складі такого об'єкта; впорядкування і відновлення технічної та будівельної документації щодо такого об'єкта; визначення вартості об'єкта шляхом здійснення незалежної оцінки, при цьому видом вартості визначається ринкова вартість. Оцінка об'єкта, який передається в оренду чи концесію, здійснюється відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність; виділення земельної ділянки, закріпленої за об'єктом, у натурі (на місцевості).

У процесі організаційно-технічної підготовки відповідного об'єкта орган, уповноважений управляти комунальним майном, готує: інструкцію для заявників (у тому числі інформацію і вимоги щодо порядку проведення конкурсу, розроблення та оформлення заявок, інформацію про процедурні питання); інформацію про оголошення конкурсу; проект конкурсної документації, що включає: інструкцію для претендентів (у тому числі інформацію і вимоги щодо розроблення та оформлення конкурсних пропозицій, іншу інформацію (документи) для підготовки пропозицій про виконання умов конкурсу, інформацію стосовно об'єкта оренди чи концесії, що має міститися в заяві для надання згоди органу Антимонопольного комітету України на отримання об'єкта в оренду чи концесію); інформацію щодо умов конкурсу; істотні умови договору оренди чи концесії.

Однак, матеріали справи свідчать, що в порушення вищезазначеної норми, Сотниківською сільською радою рішення про інвентаризацію основних засобів і товарно-матеріальних цінностей у складі такого об'єкта концесії та впорядкування і відновлення технічної та будівельної документації не приймалось.

Крім того, Сотниківська сільська рада, як уповноважений орган місцевого самоврядування, не підготувала на підставі свого рішення наступні документи, що передують укладанню договору концесії, а саме: інструкцію для заявників (у тому числі інформацію і вимоги щодо порядку проведення конкурсу, розроблення та оформлення заявок, інформацію про процедурні питання); проект конкурсної документації, що включає: інструкцію для претендентів (у тому числі інформацію і вимоги щодо розроблення та оформлення конкурсних пропозицій, іншу інформацію (документи) для підготовки пропозицій про виконання умов конкурсу, інформацію стосовно об'єкта оренди чи концесії, що має міститися в заяві для надання згоди органу Антимонопольного комітету України на отримання об'єкта в оренду чи концесію); інформацію щодо умов конкурсу; істотні умови договору оренди чи концесії, що є порушенням ч. 3 ст. 6 ЗУ Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності (далі-Закон).

До того ж, Сотниківська сільська рада не погодила умови конкурсу з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері житлово-комунального господарства, яким є Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України, що свідчить про недотримання ч. 4 ст. 6 вищезазначеного Закону.

Слід також зазначити, що згідно із положеннями ч. 1 ст. 7 Закону України Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності , після завершення підготовки об'єкта у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебуває у комунальній власності, до передачі в оренду чи концесію відповідна рада, визначена статтею 3 цього Закону, своїм рішенням: затверджує конкурсну документацію; утворює конкурсну комісію, затверджує її склад та порядок роботи. До складу конкурсної комісії включаються також представники всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців на галузевому рівні у сфері житлово- комунальних послуг і професійних спілок, що є стороною або приєдналися до Галузевої угоди; оголошує конкурс; визначає розмір реєстраційного внеску для участі в конкурсі (у розмірі від одного до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Разом з тим, в порушення зазначеної норми, ані конкурсна документація, ані порядок роботи конкурсної комісії затверджено не було.

Таким чином, вищезазначені обставини свідчать, що передача Сотниківською сільською радою вказаної водопровідної мережі у концесію ТОВ Яготин водопостачання для надання послуг з водопостачання споживачам, могла бути здійснена лише при умові дотримання порядку, що визначений законами України Про концесії та Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності .

Однак, судом встановлено, що наведений порядок передачі в концесію об'єктів в сфері водопостачання Сотниківською сільською радою, при прийнятті оскаржуваного рішення від 24.02.2015 за №377-49-VI не дотримано та, в силу ст. 32, 33, 34 ГПК України, доводи прокурора відповідачами не спростовано, зокрема, не надано суду належних та допустимих доказів правомірності прийняття оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено перелік основних способів захисту цивільних прав і інтересів, серед яких припинення правовідношення та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Оскільки судом встановлено, що рішення Сотниківської сільської ради за №377-49-VI від 24.02.2015 прийняте з порушенням норм законодавства, суд вважає, що позовна вимога про визнання незаконним та скасування вказаного рішення є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Що стосується вимоги прокурора про визнання недійсним Концесійного договору, оскільки останній прийнятий всупереч вимог Законів України Про концесію та Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності та порушує публічний порядок і інтереси держави щодо розпорядження комунальною власністю, а тому відповідно до вимог ст. ст. 203, 215 ЦК України підлягає визнанню недійсним з моменту укладання, суд зазначає наступне:

Відповідно ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відтак, вирішуючи спір про визнання недійсним договору, необхідно встановити наявність саме тих обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочинів та настання відповідних наслідків.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України № 16/1914 від 12.04.2010.

Згідно ст. 9 Закону України "Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності" договори оренди об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності, укладені на строк більш як три роки, а також договори концесії таких об'єктів незалежно від строку, на який вони укладені, підлягають нотаріальному посвідченню у встановленому порядку.

Укладені договори оренди чи концесії об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення реєструються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Реєстрація є повідомною і проводиться безоплатно.

Разом з тим, судом встановлено, що спірний договір нотаріально не посвідчений.

Згідно ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Водночас, за змістом частини другої статті 215 Цивільного кодексу України, п.2.5.2 Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 року «Про деякі питання визнана правочинів (господарських договорів) недійсними» , попри те, що нікчемний правочин є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду, це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним.

До того ж, згідно до ст.228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної чи юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади , незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

За змістом п.18 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» такими, що порушують публічний порядок є правочини, що посягають за суспільні економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної власності. Наслідки вчинення правочину що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК).

Згідно зі ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, які пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Разом з тим, виходячи з характеру договірних правовідносин, оскільки фактичне користування майном на підставі договору концесії унеможливлює у разі його недійсності проведення між сторонами двосторонньої реституції, такий договір може визнаватись судом недійсним і припинятися лише на майбутнє, а не з моменту укладення.

Таким чином, оскільки Договір порушує публічний порядок та вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства щодо розпорядження майном комунальної власності, до того ж, визнання недійсним Концесійного Договору від 01.09.2015 є похідною вимогою від позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Сотниківської сільської ради за №377-49-VI від 24.02.2015, що прийняте з порушенням норм законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про визнання недійсним Концесійного Договору від 01.09.2015, однак не з моменту укладення, а на майбутнє.

Враховуючи викладене, вимога прокурора про зобов'язання повернути Сотниківській сільській раді водопровідні мережі з інженерними комунікаціями та необхідним обладнанням вартістю 49 769,00 грн., одержані за Концесійним Договором 01.09.2015 року є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Що стосується посилань відповідачів, викладених у відзивах, що вказаний спір є публічно-правовим, а тому підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, суд зазначає:

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Аналогічна правова позиція викладена в п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 року № 10 Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам .

Спір, що виник внаслідок порушення права, в тому числі органами державної влади, є спором про право і підлягає розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Спори щодо оскарження актів органів державної влади, органів Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування, на підставі яких виникають, змінюються, припиняються цивільні права і обов'язки (спір про право), не є публічно-правовими і розглядаються за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, у даному спорі Сотниківська сільська рада виступає як суб'єкт цивільних правовідносин і має такий самий правовий статус, що й інші учасники цих відносин.

З урахуванням вищевикладеного, оскільки відповідачами обставин, зазначених у позові, належними та допустимими доказами не спростовано, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги прокурора до відповідачів є законними, обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82 -85 ГПК України, господарський суд Київської області, -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним та скасувати рішення Сотниківської сільської ради від 24.02.2015 за №377-49-VI Про передачу в концесію об'єктів системи водогонів населеного пункту с. Сотниківка, що перебувають у комунальній власності .

3. Визнати Концесійний договір від 01.09.2015, укладений між Сотниківською сільською радою (код ЄДРПОУ 04360497) та ТОВ Яготин водопостачання (код ЄДРПОУ 38784844), недійсним на майбутнє.

4. Зобов'язати ТОВ Яготин водопостачання (07700, м. Яготин. вул. Шевченка, 204, код ЄДРПОУ 38784844) повернути Сотниківській сільській раді (07711, Київська обл., Яготинський р-н, с. Сотниківка, вул. Миру, 56, код ЄДРПОУ 04360497) водопровідні мережі з інженерними комунікаціями та необхідним обладнанням, вартістю 49769 (сорок дев'ять тисяч сімсот шістдесят дев'ять) грн. 00 коп., одержані за Концесійним договором від 01.09.2015.

5. Стягнути з ТОВ Яготин водопостачання (07700, м. Яготин. вул. Шевченка, 204, код ЄДРПОУ 38784844) на користь прокуратури Київської області (р/р, 352016008015641, МФО 820172, Державне казначейство України, м. Київ, ЄДРПОУ 02909996) - 2 400 (дві тисячі чотириста) грн. 00 коп. судового збору.

6. Стягнути з Сотниківської сільської ради (07711, Київська обл., Яготинський р-н, с. Сотниківка, вул. Миру, 56, код ЄДРПОУ 04360497) на користь прокуратури Київської області (р/р, 352016008015641, МФО 820172, Державне казначейство України, м. Київ, ЄДРПОУ 02909996) - 2 400 (дві тисячі чотириста) грн. 00 коп. судового збору.

7. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення: 20.09.2017

Суддя О.В. Щоткін