Постанова

від 12.09.2017 по справі 911/2008/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2017 р. Справа№ 911/2008/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Сухового В.Г.

Коротун О.М.

при секретарі судового засідання Денисюк І.Г.

за участю представників:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: Гамрецький Э.О. - за належним чином оформленою довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Київській області

на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.08.2017 року у справі № 911/2008/17 (суддя Янюк О.С.)

за позовом Головного управління Держгеокадастру у Київській області

до Володарської районної державної адміністрації Київської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Тарганська сільська рада Володарського району Київської області

про визнання незаконними та скасування розпорядження, скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.08.2017 року припинено провадження у справі № 911/2008/17.

Не погодившись з вказаною ухвалою, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати оскаржувану ухвалу та передати дану справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що Головне управління Держгеокадастру у Київській області не погоджується з оскаржуваною Ухвалою, вважає її прийнятою на підставі не повністю досліджених доказів, що мають значення для справи невідповідністю висновків викладених в ухвалі, з порушенням норм матеріального права при недотриманні норм процесуального права.

Апелянт зазначає, що вимоги позову стосуються правомірності рішення відповідача у формі розпорядження, для правильної кваліфікації спірних правовідносин суду належало виходити, як із змісту позовних вимог, які полягають у твердженні про порушення спірним розпорядженням майнового права на земельну ділянку, так і предмету спірного розпорядження, зокрема чи стосується він визначення юридичної долі майна - земельної ділянки.

Відповідно автоматичного розподілу справ між суддями для розгляду даної апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: Гончаров С.А. (головуючий), Суховий В.Г., Коротун О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2017 року апеляційну скаргу у визначеному складі колегії суддів прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 12.09.2017 року

Сторони до судового засідання, що відбулось 12.09.2017 року, не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Згідно із п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011 року Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи за відсутності сторін є можливим.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників учасників процесу, що з'явились до судового засідання, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як зазначалось, 30.07.2017 року Головне управління Держгеокадастру у Київській області звернулось до Господарського суду Київської області (далі- суд) з позовною заявою до Володарської районної державної адміністрації Київської області, у якій просить:

визнати недійсним та скасувати розпорядження Володарської РДА від 11.05.2017 №81 "Про передачу земель у комунальну власність";

скасувати реєстрацію права власності в Єдиному реєстрі речових прав від 16.05.2017 року на земельну ділянку площею 15,0079 га кадастровий номер 3221688000:04:008:0001 (реєстраційний номер земельної ділянки у Державному реєстрі прав 20439323);

скасувати реєстрацію права власності в Єдиному реєстрі речових прав від 16.05.2017 на земельну ділянку площею 14,537га кадастровий номер 3221688000:04:008:0003 (реєстраційний номер земельної ділянки у Державному реєстрі прав 20439774);

скасувати реєстрацію права власності в Єдиному реєстрі речових прав від 16.05.2017 року на земельну ділянку площею 21,1355 га кадастровий номер 3221688000:04:008:0002 (реєстраційний номер земельної ділянки у Державному реєстрі прав 20439030).

Позовну заяву обґрунтовує тим, що Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області проведено перевірку щодо дотримання вимог земельного законодавства Володаською РДА при розпорядженні земельними ділянками. Під час перевірки встановлено, що відповідач видав розпорядження від 11.05.2017 року №81 "Про передачу земель у комунальну власність" про передачу зазначених вище земельних ділянок із земель сільськогосподарського призначення державної власності до земель комунальної власності з віднесенням їх до іншої категорії земель всупереч вимогам ч.2 чт.19 Конституції України, п.7 ч.1 ст.13, п.2 ч.1 ст.21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", п. "а" ч.1 ст.17, ч.1 ст.20, абз.1 ч.1 ст.117, ч.3 ст.122 Земельного кодексу України з перевищенням власних повноважень. На підставі зазначеного протиправного розпорядження органом державної реєстрації - Володарською РДА зареєстровано право комунальної власності за Тарганською сільською радою.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.07.2017 року порушено провадження у справі, залучено у справу третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Тарганську сільську раду та призначено позовну заяву до розгляду на 17.07.2017 року.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Згідно з п. 19 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" у вирішенні питань, пов'язаних з підвідомчістю справ у спорах, що виникають із земельних відносин, господарським судам слід враховувати викладене в п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (далі - Постанова №6).

Пунктом 1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зазначено, що питання про те, чи підвідомча господарському суду справа у спорі, що виник із земельних правовідносин, повинно вирішуватись залежно від того, який характер мають спірні правовідносини, тобто чи є вони приватноправовими чи публічно-правовими, та чи відповідає склад сторін у справі ст.1 ГПК України.

З цією метою господарським судам слід аналізувати предмет позову, підстави позову і зміст позовних вимог.

Так, господарським судам підвідомчі лише справи у спорах, що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, тобто з відносин, врегульованих нормами цивільного або господарського права і пов'язаних із здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності.

У вирішенні питання про те, чи мають земельні відносини приватноправовий характер, слід враховувати таке.

Виходячи з положень ст.ст.13, 14 Конституції України, ст.ст.177, 181, 324, глави 30 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 148 Господарського кодексу України (далі - ГК України), земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.

З положень ст.ст.13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, ст.ст.11, 16, 167, 169, 374 ЦК України, ст.ст.2, 8, 48, 133, 148, 152, 197 ГК України, ст.ст. 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.

Таким чином, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору ст. 1 ГПК підвідомчі господарським судам.

Як твбачається з матеріалів справи, учасниками даного судового процесу є:

позивач - Головне управління Держгеокадастру у Київській області, який відповідно до п. 1, 7 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 № 15, є органом виконавчої влади;

відповідач - Володарська районна державна адміністрація Київської області, яка відповідно до ст. 118 Конституції України, ст.1 Закону України "Про місцеві державні адмінстрації", є органом виконавчої влади;

третя особа - Тарганська сільська ради Володарського району Київської області, яка відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", є органом місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст.

Отже, усі учасники даного спору є суб'єктами владних повноважень, які наділені юридично визначеними державно-владними повноваженнями та необхідними засобами і механізмами для виконання функцій і завдань держави. Ці органи формуються шляхом виборів і створюються державою, мають відповідну внутрішню організаційну структуру.

Так, із змісту наказу ГУ Держгеокадастру від 24.05.2017 року № 65-дс "Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності" вбачається, що на виконання вимог Земельного кодексу України, Законів України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", "Про охорону земель", Положення про ГУ Держгеокадастру зобов'язано відповідних посадових осіб ГУ Держгеокадастру здійснити зазначені у п.1 цього наказу заходи державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. На виконання зазначеного наказу посадовою особою ГУ Держгеокадастру проведено перевірку, про що складено відповідний акт від 08.06.2017 року №10-0.44-502/91. Під час перевірки були встановлено, що розпорядження Володарської РДА від 11.05.2017 року №81 "Про передачу земель у комунальну власність" видано з перевищенням власних повноважень.

Як вбачається із змісту спірного розпорядження, відповідач на підставі ст.118, 119 Конституції України, ст. 20, 117, 122 Земельного кодексу України, ст.6, 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" прийняв рішення про віднесення до земель рекреаційного призначення загального користування та передачу у власність територіальної громади Тарганської сільської ради Володарського району земельні ділянки запасу загального користування в адміністративних межах Тарганської сільської ради.

Рішенням Тарганської сільської рада від 11.05.2017 року №140, остання керуючись ст.25, 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" прийняла у комунальну власність територіальної громади Тарганської сільської ради Володарського району зазначені земельні ділянки. На даний час, зазначені земельні ділянки перебувають у комунальній власності, та не були передані у користування іншим фізичним чи юридичним особам.

Як зазначено у п. 1.4 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", господарським судам не підвідомчі справи у спорах, що виникають з публічно-правових відносин, у яких держава та територіальні громади через свої органи беруть участь з метою реалізації владних повноважень, а також справи, пов'язані з оскарженням правових актів, спрямованих на здійснення повноважень управління у земельних відносинах.

Тому, колегія суддів робить висновок, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що спір виник між суб'єктами владних повноважень, які вчиняють відповідні дії від імені держави та територіальної громади, в їх інтересах та для їх забезпечення, а не для своїх власних потреб чи конкретних третіх осіб (фізичних чи юридичних).

Таким чином, оскільки заявлені позовні вимоги не ґрунтуються на порушенні відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів позивача у розрізі господарських правовідносин, то даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

З огляду на зазначене, суб'єктний склад та характер правовідносин сторін даний спір носить публічно-правовий характер та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на викладене, колегія суддів критично приймає доводи апелянта про те, що вимоги позову стосуються правомірності рішення відповідача у формі розпорядження, для правильної кваліфікації спірних правовідносин суду належало виходити, як із змісту позовних вимог, які полягають у твердженні про порушення спірним розпорядженням майнового права на земельну ділянку, так і предмету спірного розпорядження, зокрема чи стосується він визначення юридичної долі майна - земельної ділянки.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та виніс законну та обґрунтовану ухвалу у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

При цьому, доводи Головного управління Держгеокадастру у Київській області, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а підстави для скасування ухвали господарського суду відсутні.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що в задоволенні апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Київській області на ухвалу господарського суду Київської області від 14.08.2017 року у справі № 911/2008/17 слід відмовити, а оскаржувану ухвалу - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Київській області на ухвалу Господарського суду Київській області від 14.08.2017 року у справі № 911/2008/17 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київській області від 14.08.2017 року у справі № 911/2008/17 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 911/2008/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді В.Г. Суховий

О.М. Коротун