Ухвала

від 18.09.2017 по справі 490/2880/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

490/2880/17 18.09.2017

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

18 вересня 2017 року м. Миколаїв

Суддя Апеляційного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , вирішуючи питання про відкриття провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 4 квітня 2017 року, яким у кримінальному проваджені №52017000000000223 затверджено угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_5

в с т а н о в и л а :

Вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 4 квітня 2017 року затверджено угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України, і призначено покарання за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ч. 2 ст. 69, ст. 77 КК України без позбавлені права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без конфіскації майна.

14.09.2017 р. до Апеляційного суду Миколаївської області надійшла апеляційна скарга захисника ОСОБА_2 на вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 4 квітня 2017 року в якій він просить поновити строки апеляційного оскарження вироку Центрального районного суду м. Миколаєва, скасувати даний вирок, і направити кримінальне провадження до органу досудового розслідування для здійснення досудового розслідування в загальному порядку, а також закрити провадження через сплив строків давності притягнення до кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України, виключивши з тексту рішення будь-які посилання на ОСОБА_3 та інших осіб, причетність яких до будь-яких дій спільно ОСОБА_5 не може бути встановлена таким рішенням.

Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність її вимогам закону, вважаю, що зазначена апеляційна скарга підлягає поверненню апелянту, виходячи з наступного.

Так, вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 4 квітня 2017 року затверджено угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України, і призначено покарання за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ч. 2 ст. 69, ст. 77 КК України без позбавлені права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без конфіскації майна.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 394 КПК України, вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:

- обвинуваченим, його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.

Частиною 2 ст. 24 КПК України гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

Відтак, правом на оскарження вироку суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості наділяється також особа прав, свобод чи інтересів якої стосується цей вирок.

Кримінальне провадження №52017000000000223, в якому оспорюється вирок Центрального суду м. Миколаєва від 4 квітня 2017 року, стосується виключно обвинуваченого ОСОБА_5 , який уклав угоду про визнання винуватості. Дослідження та оцінку правомірності дій інших осіб, які таку угоду не укладали, у тому числі особи, в інтересах якої подано адвокатом апеляційну скаргу, суд першої інстанції не здійснював, а отже не вирішував наперед питання про права, свободи чи інтереси підзахисного апелянта і не створював преюдицію для нього.

Враховуючи наведене, апеляційна скарга подана особою, яка не має права її подавати.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга повертається у разі, якщо її подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу.

З огляду на вищенаведене апеляційна скарга підлягає поверненню апелянту.

Керуючись ст. 399, 425, 426 КПК України,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 4 квітня 2017 року, яким у кримінальному провадженні № 52017000000000223 затверджено угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_5 , повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення апеляційної скарги невідкладно надіслати адвокату ОСОБА_2 разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її постановлення.

Суддя Апеляційного суду

Миколаївської області ОСОБА_1