Постанова

від 21.09.2017 по справі 816/1297/17

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/1297/17

          Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Клочка К.І., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області до публічного акціонерного товариства "АТП-15362" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, -

В С Т А Н О В И В:

07 серпня 2017 року Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до публічного акціонерного товариства "АТП-15362" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком №2, за травень - червень 2017 року у сумі 3094,52 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач у порушення вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" несвоєчасно сплачує витрати на виплату і доставку пільгових пенсій до Пенсійного фонду України, у зв'язку із чим виникла заборгованість у розмірі 3094,52 грн.

Позивач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, надав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника управління.

Відповідач у судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Конверт, направлений на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань повернувся до суду через невручення з незалежним від суду причин.

          Частиною одинадцятою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

          Згідно з частиною першою статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

          За приписами частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

          Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

          Враховуючи вищевикладене, суд вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

З матеріалів справи вбачається, що публічне акціонерне товариство "АТП-15362" (код ЄДРПОУ 03399474) зареєстровано у якості юридичної особи та перебуває на обліку позивача (а.с.7).

За особовим рахунком відповідача відображено заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2, за травень - червень 2017 року у сумі 3094,52 грн.

Посилаючись на факт несплати відповідачем витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у визначені законом строки, позивач звернувся до суду з даним позовом.

          Надаючи юридичну оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

           До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

           При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій було врегульовано Законом України від 26.06.1997 № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Так, відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 2 названого Закону, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Отже, аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам, відповідно до пунктів "б" - "з" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за списком № 1 та списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених Пенсійним фондом України після 01.01.2004, не пов'язаний з датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Указаний висновок кореспондується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною, зокрема в постанові від 25.09.2012 в справі № 21-251а12.

          Таким чином, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2, передбачена діючим законодавством.

          Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (надалі – Інструкція).

В абзацах першому та другому підпункту 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники - роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Колективні та орендні підприємства, сільськогосподарські кооперативи, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок).

Згідно із пунктом 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (п. 6.5 Інструкції).

За приписами пункту 6.7 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

          Відповідно до пункту 6.8 Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Сума заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2, підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених за списком № 2 (а.с.12,15), які направлено відповідачу та котрі повернулось з відміткою поштового відділення "за адресою підприємства немає" (а.с.11, 14).

Таким чином, витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за травень - червень 2017 року складають 3094,52 грн, у підтвердження чого надано картку особового рахунку відповідача (а.с.31).

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи вимоги частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Тому підстави для розподілу судових витрат - відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 17, 18, 71, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "АТП-15362" (код ЄДРПОУ 03399474) на користь Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (код ЄДРПОУ40383769) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2, за травень - червень 2017 року в сумі 3094,52 (три тисячі дев'яносто чотири гривні п'ятдесят дві копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

          Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Суддя                                                                                К.І. Клочко