Рішення

від 19.09.2017 по справі 243/7741/17

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

243/7741/17

Провадження № 2/243/3780/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2017 року Слов′янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Мірошниченко Л.Є.

При секретарі Мирошниченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 7 м. Слов'янська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 селищної ради про визнання права власності на земельну ділянку , -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2017 року до суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 селищної ради про визнання права власності на земельну ділянку, обґрунтувавши позовні вимоги тим, що її сестрі ОСОБА_3 належала земельна ділянка земельну частку/пай/, яка перебувала у колективній власності КСП птахорадгоспу Правдинський сел. Новомиколаївка Слов'янського району Донецької області, у розмірі 5,5 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, кадастровий номер №1424256500:01:000:0272. 20.10.1996 року ОСОБА_3 померла, на момент її смерті позивач була спадкоємцем 2 черги, інших спадкоємців не було. Рішенням Слов'янського міськрайонного суду від 19.04.2017 року встановлено факт родинних відносин між померлою ОСОБА_3 та позивачем, а саме встановлено, що вони є рідними сестрами. Постановою нотаріусу позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну частку/пай/, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на вказану земельну частку на ім'я спадкодавця. У зв'язку з чим просить суд визнати за собою, право власності в порядку спадкування за законом на земельну частку/пай/, яка перебувала у колективній власності КСП птахорадгоспу «Правдинський» сел. Новомиколаївка Слов'янського району Донецької області, у розмірі 5,5 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, та отримала ОСОБА_3, яка померла 20.10.1996 року, та земельна ділянка/пай/ має кадастровий номер №1424256500:01:000:0272 в Публічній кадастровій карті України.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, справу просила слухати за своєї відсутності (а.с.21). Суд, вважає за можливим розглянути справу без її участі, що відповідає положенням ст. 169 ЦПК України.

В судове засідання представник позивача адвокат ОСОБА_4 , який діє на підставі Договору про надання правової допомоги від 30.08.2017 року (а.с.2) та ордеру серія ДН №00020516 від 30.08.2017 року (а.с1), не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи за своєї відсутності, позов просить задовольнити (а.с.27) Суд, вважає за можливим розглянути справу без її участі, що відповідає положенням ст. 169 ЦПК України.

Представник відповідача ОСОБА_2 селищної ради Донецької області в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи за своєї відсутності, не заперечує проти задоволення позовних вимог (а.с.20). Суд, вважає за можливим розглянути справу без участі представника відповідача, що відповідає положенням ст. 169 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановив фактичні дані та відповідні їм житлові правовідносини.

В судовому засіданні з достовірністю встановлено, що ОСОБА_3, померла 20.10.1996 року у м. Донецьк, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія І-НО №987251 (а.с.11).

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду від 19.04.2017 року встановлено факт родинних відносин між померлою ОСОБА_3 та позивачем ОСОБА_1, а саме встановлено, що вони є рідними сестрами та встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 (а.с.8-9).

Відповідно до довідки, наданої з Міськрайонного управління держгеокадастру у Слов'янському районі та м. Слов'янську Донецької області від 01.08.2017 року №0-5-0-201-1411/110-17 (а.с.12), вбачається, що вартість земельної частки (паю) розміром 5,5 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) згідно сертифікату на право на земельну ділянку (пай) серія ДН №0076274 від 22.01.1997 року виданого члену колективного сільськогосподарського підприємства колишнє КСП Птахорадгосп «Правдинський» громадянці ОСОБА_3 станом на 01.01.2017 року становить 154835,24 грн.

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкоємцем після померлої ОСОБА_3 є її двоюрідна сестра ОСОБА_5, що підтверджується, рішенням суду від 19.04.2017 року (а.с.8-9).

Відповідно до інформації наданої Державним нотаріусом Другої Слов'янської державної нотаріальної контори ОСОБА_6, від 14.09.2017 року, вбачається, що після померлої 20.10.1996 року ОСОБА_7 заяви про прийняття спадщини не надходили, спадкова справа не заводилась (а.с.28).

У відповідність до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 07.07.2017 року, наданої державним нотаріусом Другої Слов'янської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 (а.с.14), відмовлено гр. ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті сестри ОСОБА_3, яка померла 20 жовтня 1996 року на право на земельну частку (пай) розміром 5,5 умовних кадастрових гектарів, у зв'язку з відсутністю право встановлювального документу на вказану земельну частку на ім'я спадкодавиці.

Позивач не може оформити у нотаріуса спадщину, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на земельну частку (пай) на ім'я спадкодавця ОСОБА_3

Вирішуючи питання про визнання права власності на земельну частку (пай), суд виходить з наступного.

Так, згідно ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

У відповідність до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ч.3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Як роз'яснено у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних прав про спадкування", якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК України, відповідно якої позов про визнання права власності може бути пред'явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п.37 постанови Пленуму ВСУ № 5 від 07.02.2014 року " Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав", з урахуванням положень ч.1 ст.15 та ст.392 ЦК, власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Згідно статті 1 Першого протоколу до «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» , кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свої власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини. Так, у Рішенні Європейського суду від 29.11.1991 року у справі ОСОБА_8 Девелопментс ЛТД проти Ірландії зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю.

Також, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов'язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі Голден проти Сполученого королівства ) та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

Як вказав Верховний Суд України у своїй постанові від 10.02.2016 року у справі №6-2124цс15, оскільки відповідно до ст.328 ЦК України набуття права власності це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення у особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб особа набула право власності на відповідний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному ст.392 цього Кодексу.

Також, у постанові від 23.12.2014 року у справі №3-199гс14 Верховний Суд України зазначив, що за змістом ст.392 ЦК України, позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інший спосіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли позивач не може реалізувати своє право власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правоустановчого документу. При цьому, передумовою для застосування положень ст.392 ЦК України є відсутність іншого, крім зазначеного, шляху для відновлення порушеного права.

Проаналізувавши відповідне законодавство, що регулює сферу суспільних відносин в частині виниклих спірних правовідносин, з урахуванням наявних доказів по справі та подальшого належного виконання судового рішення, та того, що в даний час позивач виконала всі можливі дії для державної реєстрації права власності на земельну частку (пай), але нотаріусом було відмовлено з причин, відсутності правовстановлюючого документу на ім'я спадкодавця. Таким чином, звернення позивача до суду є єдиним видом захисту порушеного права.

У зв'язку з чим, суд прийшов до висновку, про наявність підстав про визнання права власності за позивачем ОСОБА_1 на земельну частку (пай), тому позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215,218 ЦПК України; ст.ст. 15,16,182,317,318,319,321,328,392, 1216,1218,1268 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 селищної ради про визнання права власності на земельну ділянку - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, право власності в порядку спадкування за законом на земельну частку/пай/, яка перебувала у колективній власності КСП птахорадгоспу «Правдинський» сел. Новомиколаївка Слов'янського району Донецької області, у розмірі 5,5 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, та отримала ОСОБА_3, яка померла 20.10.1996 року, та земельна ділянка/пай/ має кадастровий номер №1424256500:01:000:0272 в Публічній кадастровій карті України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення складено у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Суддя

Слов'янського міськрайонного суду ОСОБА_9