Рішення

від 18.09.2017 по справі 904/7028/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.09.2017 Справа № 904/7028/17

За позовом Першого заступника керівника Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області, м. Нікополь, Дніпропетровська область

до Відповідача -1: Зеленодольської міської ради, м. Зеленодольськ, Апостолівський район, Дніпропетровська область

Відповідача - 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр", м. Дніпро

про визнання недійсним рішення, визнання недійсним договору особистого строкового сервітуту та зобов'язання повернути земельну ділянку

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Гриценко І.О.

Представники:

Прокурор: Слюсар Я.В. - прокурор відділу Прокуратури Дніпропетровської області посв.

№ 047834 від 04.09.17

Від відповідача - 1: не з'явився

Від відповідача - 2:не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Перший заступник керівника Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області звернувся до господарського суду з позовом в якому просить:

- визнати недійсним рішення Зеленодольської міської ради №969/1 від 25.03.2015 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо вставлення меж зони дії особистого строкового сервітуту для розміщення об'єкту торгівлі (тимчасової споруди), реєстрацію права комунальної власності на неї та укладення договору особового строкового сервітуту";

- визнати недійсним договір особистого строкового сервітуту від 27.03.2015 № 2-2015-ОСС, укладений між Зеленодольською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прем'єр";

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Прем'єр" повернути територіальній громаді в особі Зеленодольської міської ради земельну ділянку площею 0,0041 га кадастровий номер 1220310300:02:015:0028.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на те, що на підставі рішення Зеленодольської міської ради №969/1 від 25.03.2015 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж зони дії особистого строкового сервітуту для розміщення об'єкту торгівлі (тимчасової споруди), реєстрацію права комунальної власності на неї та укладення договору особового строкового сервітуту", між Зеленодольською міською радою та ТОВ «Прем'єр» , укладено договір особистого строкового сервітуту №2-2015-ОСС від 27.03.2015.

Також, прокурор зазначає, що рішення Зеленодольської міської ради №969/1 від 25.03.2015 та договір особистого строкового сервітуту №2-2015-ОСС від 27.03.2015р. не відповідають вимогам чинного законодавства, відтак є незаконними та підлягають визнанню недійсними.

Прокурор підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач - 1 у судове засідання призначене на 18.09.2017 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином в попередньому судовому засіданні. У відзиві на позов проти позову заперечив та зазначив, що Зеленодольська міська рада прийняла рішення про укладення договору земельного сервітуту в межах повноважень, що передбачені діючим законодавством.

Також відповідач-1 зазначає, що твердження прокуратури про те, що відповідно до чинного законодавства України, тимчасова споруда для провадження комерційної (підприємницької) діяльності не є малою архітектурною формою, що унеможливлює права користування земельною ділянкою під її розміщенням на підставі сервітуту є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам законодавства.

Відповідно до ст. 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контору) або не мати такого приміщення.

Державними будівними нормами України "Будинки і споруди. Підприємства торгівлі" (ДБН В.2.2-23:2009) визначено поняття малої архітектурної форми та павільйону, згідно з якими малою архітектурною формою визначено павільйони, кіоски, торгівельні намети, рундуки тощо переважно збірно-розбірної конструкції, які застосовуються поряд із засобами благоустрою, включаючи невеликі споруди для відпочинку людей/покупців (лави, можливо тіньові навіси або перголи), урни для сміття, а також різноманітні елементи декоративно-прикладного мистецтва (наприклад скульптури, декоративні басейни, фонтани тощо).

Павільйон - торгівельний об'єкт у роздрібній торгівлі, призначений для організації продажу товарів кінцевим споживачам, розміщений в окремій споруді полегшеної конструкції та має торгівельну залу для покупців.

Отже, тимчасова споруда та мала архітектурна форма це - слова синоніми, що мають дуже близьке або тотожне лексичне значення. Законодавець визначив, що тимчасова споруда та мала архітектурна форма це є павільйони.

Також, відповідач -1 зазначає, що для недопущення недоотримання доходів до загального фонду бюджету та забезпечення функціонування комунальних закладів та установ, що фінансуються з бюджету Зеленодольської міської ради, враховуючи норми пп. 271.12 п. 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України базою оподаткування земельної ділянки, нормативно грошову оцінку якої не проведено, визначена її площа, та ст. 288 Податкового кодексу України (в редакції від 01.10.2013) - орендна плата за землю не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, на території м. Зеленодольськ та с. Мала Костромка, вважається чинним рішення № 545 від 22.03.2013 року "Про розмір орендної плати за землю", та рішення від 28.08.2013 року № 637 "Про внесення змін до рішення Зеленодольської міської ради" № 545 від 22.03.2013. Нарахування плати за договором особистого строкового сервітуту здійснюється на підставі даних рішень, оскільки в самому договорі особистого строкового сервітуту зазначена умова, що розмір оплати за землю за договором нараховується в таких самих розмірах як і орендна плата за земельну ділянку аналогічної площі.

Відповідач - 2 у судове засідання призначене на 18.09.2017 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином в попередньому судовому засіданні. У відзиві на позов проти позову заперечив та зазначив, що він вважає доводи позовної заяви необґрунтованими та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства з наступних підстав:

Рішенням Зеленодольської міської ради від 28.01.2015 № 926/5 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж зони дії особистого строкового сервітуту під тимчасовою спорудою для здійснення підприємницької діяльності» Відповідачу - 2 надано дозвіл на виготовлення відповідної технічної документації.

Рішенням Зеленодольської міської ради від 25.03.2015 № 969/1 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж зони дії особистого строкового сервітуту для розміщення об'єкту торгівлі (тимчасової споруди), реєстрацію права комунальної власності на неї та укладення договору особистого строкового сервітуту» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж зони дії особистого строкового сервітуту для розміщення об'єкту торгівлі (тимчасової споруди) площею 0,0041 га, за адресою: вул. ОСОБА_1, б/н м. Зеленодольськ, Апостолівського району Дніпропетровської області, (кадастровий номер земельної ділянки 1220310300:02:015:0028), вирішено зареєструвати за територіальною громадою міста Зеленодольська в особі Зеленодольської міської ради право комунальної власності на земельну ділянку площею 0,0041 га, за адресою: вул. ОСОБА_1, б/н м. Зеленодольськ, Апостолівського району Дніпропетровської області, кадастровий номер земельної ділянки 1220310300:02:015:0028 та надати ТОВ "Прем'єр" із земель комунальної власності в сервітутне користування земельну ділянку площею 0,0041 га, за адресою: вул. ОСОБА_1, б/н м. Зеленодольськ, Апостолівського району Дніпропетровської області, кадастровий номер земельної ділянки 1220310300:02:015:0028, та укласти договір особового строкового сервітуту на 5 років.

На підставі вищевказаного рішення між Відповідачем - 1 (власник земельної ділянки) та Відповідачем - 2 (сервітуарій) 27.03.2015 укладено договір особистого строкового сервітуту № 2-2015-ОСС відносно земельної ділянки розташованої за адресою: вул. ОСОБА_1, б/н м. Зеленодольськ, Апостолівського району Дніпропетровської області, кадастровий номер земельної ділянки 1220310300:02:015:0028, площею 0,0041 га, з яких: під тимчасовою спорудою - 0,0024 га, під ділянкою для обслуговування тимчасової споруди - 0,0017 га, строком на 5 років, який обліковується з моменту державної реєстрації договору для встановлення і експлуатації малої архітектурної форми (тимчасової споруди).

Як вбачається із розрахунку розміру плати за реальну частку території земельної ділянки комунальної власності, грошова оцінка яких не проведена, розмір плати за рік становить 574,00 грн. на рік.

Згідно п. 5 Договору плата за користування вноситься протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 37849802) договір особистого строкового сервітуту № 2-2015-ОСС від 27.03.2015 року зареєстрований в реєстраційній службі Апостолівського районного управління юстиції Дніпропетровської області 21.05.2015 року, строк дії - до 21.05.2020 року, з правом пролонгації.

Враховуючи вкладене, Відповідач - 2 вважає, що зазначене Рішення Зеленодольської міської ради від 25.03.2015 р. № 969/1 прийняте у відповідності до норм чинного законодавства України. Договір особистого строкового сервітуту № 2-2015-ОСС від 27.03.2015 року укладений з дотриманням всіх встановлених вимог до такого договору.

Крім того, Відповідач - 2 зазначає, що Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що Рішення Зеленодольської міської ради від 25.03.2015 р. № 969/1 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж зони дії особистого строкового сервітуту для розміщення об'єкту торгівлі (тимчасової споруди), реєстрацію права комунальної власності на неї та укладення договору особистого строкового сервітуту» суперечить вимогам чинного земельного законодавства, а вимога щодо визнання недійсним договору особистого строкового сервітуту № 2-2015-ОСС від 27.03.2015 є незаконною та необґрунтованою.

Також Відповідач - 2 звертає увагу на те, що він своєчасно та в повному обсязі здійснює плату за договором до міського бюджету м. Зеленодольська.

Визнання недійсним договору припинить надходження відповідних платежів, що жодним чином не є захистом інтересів держави.

Предметом договору особистого строкового сервітуту № 2-2015-ОСС від 27.03.2015 року є встановлення земельного сервітуту відносно земельної ділянки площею 0,0041 га для встановлення і експлуатації малої архітектурної форми (тимчасової споруди).

Належний Відповідачу - 2 павільйон розміщено на земельній ділянці на підставі паспорту прив'язки, виданого головним архітектором Апостолівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області 09.02.2015 року.

Відповідних доказів недотримання вимог паспорту прив'язки при встановленні спірної тимчасової споруди, закінчення строку дії вказаного паспорту прив'язки або його анулювання органом, який його видавав, Позивачем до матеріалів справи не надано.

Таким чином, торговий павільйон Відповідачем - 2 встановлено у відповідності до норм чинного законодавства України.

Вимога Позивача щодо зобов'язання ТОВ "Прем'єр" повернути територіальній громаді Зеленодольської міської ради земельну ділянку площею 0,0041 га, за адресою: вул. ОСОБА_1, б/н м. Зеленодольськ, Апостолівського району Дніпропетровської області, за актом приймання - передачі на думку Відповідача - 2 теж є незаконною, необґрунтованою, та такою, що не підлягає задоволенню.

18.09.2017 прокурор надав пояснення в яких зазначив, що при укладенні спірного договору земельні торги щодо передачі ТОВ "Прем'єр" зазначених земельних ділянок комунальної власності не проведено. Отже, спірне рішення ради прийняте без дотримання вимог закону і є незаконним, відтак договір, укладений на підставі цього рішення, підлягає визнанню недійсним.

Водночас, ані відповідачем - міською радою, ані відповідачем - ТОВ "Прем'єр" не доведено відповідними доказами наявність підстав для встановлення земельного сервітуту, а саме: відсутності можливості задовольнити свої потреби іншим способом, ніж становлення права користування чужим майном - сервітуту, а не укладення договору оренди земельної ділянки.

Також прокурор зазначив, що тимчасова споруда для провадження підприємницької (комерційної) діяльності, під розміщення якої надано сервітут ТОВ "Прем'єр", відповідно до ст. 28 Закону України "Регулювання містобудівної діяльності", - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово без улаштування фундаменту.

Прокурор зазначає, що викладене доводить що відповідно до чинного законодавства України, тимчасова споруда для провадження комерційної (підприємницької) діяльності не є малою архітектурною формою, що унеможливлює оформлення права користування земельною ділянкою під її розміщення на підставі сервітуту.

Ухвалою від 01.08.2017 відкладався розгляд справи на 21.08.2017

Ухвалами від 21.08.2017 продовжено строк розгляду справи до 18.09.2017 та відкладено розгляд справи на 05.09.2017.

У судовому засіданні 05.09.2017 винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 18.09.2017.

Клопотання про використання засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді цієї справи не заявлялись.

В судовому засіданні 18.09.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши прокурора, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Зеленодольської міської ради №969/1 від 25.03.2015 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо вставлення меж зони дії особистого строкового сервітуту для розміщення об'єкту торгівлі (тимчасової споруди), реєстрацію права комунальної власності на неї та укладення договору особового строкового сервітуту", Товариству з обмеженою відповідальністю «Прем'єр» із земель комунальної власності передано в сервітутне користування земельну ділянку площею 0,0041га, за адресою: вул. ОСОБА_1, б/н у м. Зеленодольск Апостолівського району Дніпропетровської області, з яких: під тимчасовою спорудою 0,0024га, під ділянками для обслуговування тимчасової споруди 0,0017га (кадастровий номер 1220310300:02:015:0028).

На підставі вказаного рішення, між Зеленодольською міською радою (далі - власник земельної ділянки) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Прем'єр» (далі - сервітуарій) укладено договір особистого строкового сервітуту №2-2015-ОСС від 27.03.2015р. (далі за текстом - договір).

Відповідно до пункту 1. договору власник земельної ділянки надає, а сервітуарій приймає в строкове платне сервітутне користування реальну частку території Зеленодольської міської ради, для встановлення і експлуатації малої архітектурної форми (тимчасової споруди), яка знаходиться за адресою: вул. ОСОБА_1, б/н у м. Зеленодольск Апостолівського району Дніпропетровської області (згідно схеми розміщення).

Згідно з пунктом 2 договору в строкове платне користування передається земельна ділянка несільськогосподарського призначення загальною площею 0,0041га з яких: під тимчасовою спорудою 0,0024га, під ділянкою для обслуговування тимчасової споруди - 0,0017га (кадастровий номер 1220310300:02:015:0028).

Пунктом 3 договору передбачено, що договір укладено терміном на 5 років, який обліковується з моменту державної реєстрації договору. По закінченню терміну дії договору сервітуарій має право за 2 місяці до його закінчення звернутися до власника земельної ділянки із заявою про надання дозволу на поновлення дії договору. У разі згоди власника земельної ділянки на поновлення даного договору, приймається відповідне рішення.

За приписами пункту 4 договору плата за користування здійснюється у грошовій формі. Розмір плати за користування реальною часткою території прирівнюється до розміру орендної плати за аналогічну земельну ділянку, відповідно до рішень Зеленодольської міської ради, яким встановлено ставку орендної плати на території міської ради на відповідний період.

Розмір плати за земельну ділянку обчислюється на підставі рішень міської ради №545/1.1 від 22.03.2013 та № 683-01/1 від 27.11.2013 "Про розмір орендної плати за землю" - 14,00 грн. за 1 кв.м, що становить в сумі: 574,00 грн. В разі зміни розміру орендної плати за аналогічну земельну ділянку, змінюється розмір оплати і за даним договором, що оформлюється додатковою угодою.

Відповідно до акту приймання - передачі об'єкта користування (а.с. 17), відповідач-1 передав, а відповідач-2 прийняв частку земельної ділянки в користування, яка знаходиться за адресою: вул. ОСОБА_1, б/н у м. Зеленодольск Апостолівського району Дніпропетровської області загальною площею 0,0041га, строком на 5 років з моменту державної реєстрації. Вказаний акт підписаний сторонами без зауважень та заперечень до нього.

Як вбачається зі спірного договору особистого строкового сервітуту №2-2015-ОСС від 27.03.2015р., предметом є особистий строковий сервітут, встановлений виключно Товариству з обмеженою відповідальністю «Прем'єр» відносно земельної ділянки площею 0,0041га для встановлення і експлуатації малої архітектурної форми, яка розташована за адресою: вул. ОСОБА_1, б/н у м. Зеленодольск Апостолівського району Дніпропетровської області

Відповідно до статті 395 Цивільного кодексу України сервітут є речовим правом на чуже майно, яке полягає у обмеженому користуванні чужим майном для задоволення потреб, які не можуть бути задоволені іншим шляхом.

Статтею 98 Земельного кодексу України встановлено, що право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими.

Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею (ч.3 ст. 98 Земельного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 401 Цивільного кодексу України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Частиною 1 статті 404 Цивільного кодексу України встановлено, що право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо.

У відповідності до ст. 8 ЗК України, п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рада здійснює передачу у власність або надання у користування земельних ділянок виключно відповідно та в порядку, визначеному Земельним кодексом України.

Крім того, слід зазначити, що перелік цілей, для яких можливо встановити земельний сервітут, визначений статтею 99 Земельного кодексу України.

Так, статтею 99 Земельного кодексу України встановлено, що власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів:

а) право проходу та проїзду на велосипеді;

б) право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху;

в) право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм);

г) право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку;

ґ) право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку;

д) право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми;

е) право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми;

є) право прогону худоби по наявному шляху;

ж) право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд;

з) інші земельні сервітути.

Таким чином, суд зазначає, що правовідносини земельного сервітуту виникають між власниками (володільцями) сусідніх земельних ділянок, а саме між власником земельної ділянки, яка має бути обтяжена сервітутом, тобто, між особою, яка зобов'язана надати свою земельну ділянку в обмежене користування, і особою, яка вимагає встановлення сервітуту для обслуговування своєї земельної ділянки (іншого нерухомого майна) і якій належить право на встановлення земельного сервітуту.

Тобто, земельний сервітут може бути встановлений лише для задоволення певних потреб, які не можуть бути задоволені іншим шляхом, ніж встановлення сервітуту.

З матеріалів справи вбачається, що за договором особистого строкового сервітуту №2-2015-ОСС від 27.03.2015, об'єктом особистого строкового сервітуту є земельна ділянка площею 0,0041га, за адресою: вул. ОСОБА_1, б/н у м. Зеленодольск Апостолівського району Дніпропетровської області, з яких: під тимчасовою спорудою 0,0024га, під ділянкою для обслуговування тимчасової споруди - 0,0017га (кадастровий номер 1220310300:02:015:0028).

Проте, ТОВ «Прем'єр» на момент укладення договору про встановлення особистого строкового сервітуту не був ані власником, ані землекористувачем сусідньої земельної ділянки, чи об'єктів нерухомості прохід, до яких неможливий без використання суміжної (сусідньої) земельної ділянки, а тому не є суб'єктом, який має право вимагати встановлення сервітуту. Цей факт не заперечується Зеленодольською міською радою Апостолівського району Дніпропетровської області.

Отже потреби у розміщенні другим відповідачем тимчасової споруди на спірній земельній ділянці не було.

Обов'язковою умовою для встановлення сервітуту є умова щодо неможливості задоволення потреби осіб у інший (ніж встановлення сервітуту) спосіб.

Однак, рішенням Зеленодольської міської ради №969/1 від 25.03.2015 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо вставлення меж зони дії особистого строкового сервітуту для розміщення об'єкту торгівлі (тимчасової споруди), реєстрацію права комунальної власності на неї та укладення договору особового строкового сервітуту" передбачено, що земельна ділянка ТОВ «Прем'єр» надається для встановлення сервітуту не для усунення недоліків своєї земельної ділянки, а для провадження підприємницької діяльності, тобто здійснення господарської діяльності, що суперечить самій правовій природі сервітуту та меті його надання. При цьому відомості про те, що ТОВ «Прем'єр» не має змоги задовольнити свої інтереси іншим способом, ніж розмістити тимчасові споруди саме на спірній земельній ділянці відсутні.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що підстав для визнання між сторонами прав на встановлення сервітуту не існувало, а тому, у Зеленодольської міської ради Апостолівського району Дніпропетровської області не було будь-яких підстав для встановлення сервітутних відносин з ТОВ «Прем'єр» та відповідно, для прийняття рішення.

Отже, враховуючи мету укладення спірного договору - провадження підприємницької діяльності, а також оплатний характер цього договору, суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини щодо платного володіння та користування земельною ділянкою для ведення другим відповідачем підприємницької діяльності, що відповідає визначенню оренди землі, наведеному у статті 1 Закону України "Про оренду землі".

Крім того, як вже зазначалося вище, земельний сервітут може бути встановлений лише для задоволення певних потреб, які не можуть бути задоволені іншим шляхом, ніж встановлення сервітуту.

З аналізу норм матеріального права, яким регулюються правовідносини з встановлення сервітуту, вбачається, що сервітут на земельну ділянку встановлюється виключно за домовленістю між власниками (користувачами) земельних ділянок з метою усунення недоліків своєї ділянки задля задоволення своїх потреб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

На момент укладення договору про встановлення земельного сервітуту ТОВ «Прем'єр» не було власником (користувачем) земельної ділянки, для задоволення потреб користування якою встановлено сервітут за рахунок встановлення обмеження у користуванні іншою земельною ділянкою.

Отже, суть правовідносин між сторонами по спірному договору, їх зміст та мета отримання земельної ділянки не відповідає такому правовому інституту, як земельний сервітут.

Зазначене свідчить про те, що договір сервітуту укладений з порушенням норм чинного земельного законодавства. Передача земельної ділянки повинна була проводитись на умовах оренди в порядку, визначеному ст. ст. 124, 134 Земельного кодексу України та згідно положень Закону України "Про оренду землі".

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5-6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

За приписами вищевказаної статті Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що договір особистого строкового сервітуту №2-2015-ОСС від 27.03.2015, суперечить вищенаведеним вимогам законодавства та підлягає визнанню недійсним відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України.

Статтею 216 Цивільного кодексу України закріплено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Таким чином, земельна ділянка площею 0,0041га, за адресою: вул. ОСОБА_1, б/н у м. Зеленодольск Апостолівського району Дніпропетровської області, з яких: під тимчасовою спорудою 0,0024га, під ділянками для обслуговування тимчасової споруди 0,0017га (кадастровий номер 1220310300:02:015:0028) підлягає звільненню Товариством з обмеженою відповідальністю «Прем'єр» та поверненню Зеленодольській міській раді Апостолівського району Дніпропетровської області за актом приймання - передачі.

За приписами статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно з частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

З вищенаведених підстав є незаконним і оспорюване рішення Зеленодольської міської ради №969/1 від 25.03.2015 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо вставлення меж зони дії особистого строкового сервітуту для розміщення об'єкту торгівлі (тимчасової споруди), реєстрацію права комунальної власності на неї та укладення договору особового строкового сервітуту", яке передувало укладенню спірного договору про встановлення сервітуту.

Фактично наслідком прийняття спірного рішення стало надання 2-му відповідачу спірної земельної ділянки у строкове користування без дотримання встановленої процедури та підстав, визначених чинним законодавством України, а не надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, як йдеться у самому спірному рішенні.

За таких обставин, суд вважає, що оспорюване прокурором рішення було прийнято Зеленодольською міською радою із порушенням положень Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, інших нормативно-правових актів - за відсутності відповідних правових підстав.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання недійсним рішення Зеленодольської міської ради №969/1 від 25.03.2015"Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо вставлення меж зони дії особистого строкового сервітуту для розміщення об'єкту торгівлі (тимчасової споруди), реєстрацію права комунальної власності на неї та укладення договору особового строкового сервітуту" є законними та обґрунтованими.

Зазначена правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 17.08.2017 по справі № 920/625/16, від 05.09.2017 по справі № 905/3546/16 (а.с. 156-170).

Враховуючи викладене, заперечення відповідачів викладені у відзивах на позов судом не приймаються, а позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог прокурора покласти судовий збір на сторони солідарно, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволення позову - на відповідача, при відмові в позові - на позивача, при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приписами п.4.1 Постанови пленуму ВГСУ від 21 лютого 2013 року No 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" встановлено, що у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Суд не вбачає підстав для покладення судового збору на обох відповідачів з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Згідно вимог ч.1 ст. 13, ч.1 ст. 14 конституції України, земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власносту українського народу. Від імені народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

В даному випадку, компетентним суб'єктом, який відповідно до ст. 189 Земельного кодексу України має здійснювати захист вказаних інтересів держави є Зеленодольська міська рада.

Крім того, Зеленодольська міська рада , як орган місцевого самоврядування територіальної громади, виступає суб'єктом права власності на спірну земельну ділянку (ст.ст. 80, 83 Земельного кодексу України) та зобов'язана здійснювати захист комунальних майнових прав .

Однак, такий захист та контроль Зеленодольською міською радою не здійснено, більш того, матеріалами справи встановлено, що рішення Зеленодольської міської ради №969/1 від 25.03.2015 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо вставлення меж зони дії особистого строкового сервітуту для розміщення об'єкту торгівлі (тимчасової споруди), реєстрацію права комунальної власності на неї та укладення договору особового строкового сервітуту" прийнято в порушення вимог чинного законодавства .

Враховуючи викладене, суд вважає, що порушення саме Зеленодольською міською радою чинного законодавства призвело виникнення даного спору та до звернення прокуратури з позовом до суду.

Таким чином, судові витрати слід покласти на Зеленодольську міську раду.

Враховуючи викладене та керуючись нормами Закону України "Про оренду землі", статей Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позив задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсним рішення Зеленодольської міської ради №969/1 від 25.03.2015 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо вставлення меж зони дії особистого строкового сервітуту для розміщення об'єкту торгівлі (тимчасової споруди), реєстрацію права комунальної власності на неї та укладення договору особового строкового сервітуту".

Визнати недійсним договір особистого строкового сервітуту №2-2015-ОСС від 27.03.2015р., укладений між Зеленодольською міською радою Апостолівського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 04338279) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Прем'єр» (код ЄДРПОУ 23940728).

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Прем'єр» (49098, м. Дніпро, вул. Любарського, 36/40, код ЄДРПОУ 23940728) протягом 30 днів з моменту набрання чинності судовим рішенням повернути за актом приймання - передачі Зеленодольській міській раді Апостолівського району Дніпропетровської області (53860, Дніпропетровська область, м. Зеленодольськ, вул. Енергетична, буд. 15, код ЄДРПОУ 04338279) земельну ділянку площею 0,0041га, за адресою: вул.. ОСОБА_1, б/н у м. Зеленодольск Апостолівського району Дніпропетровської області, з яких: під тимчасовою спорудою 0,0024га, під ділянкою для обслуговування тимчасової споруди - 0,0017га (кадастровий номер 1220310300:02:015:0028), про що видати наказ.

Стягнути з Зеленодольської міської ради Апостолівського району Дніпропетровської області (ідентифікаційний код: 04338279; місцезнаходження: 53860, Дніпропетровська область, м. Зеленодольськ, вул. Енергетична, буд. 15) на користь Прокуратури Дніпропетровської області 49001, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, п/р 35217020000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) суму судового збору в розмірі 4 800,00грн., про що видати наказ.

Накази видати після набрання чинності рішенням.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, -

21.09.2017

Суддя ОСОБА_2