Постанова

від 30.05.2007 по справі 5/236б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

5/236б

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

30 травня 2007 р.                                                                                   № 5/236б  

                Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                   

         Головуючого   -                                                   Полякова Б.М.                                                                                       Суддів -                                                            Ткаченко Н.Г.                                    

                                                                                  Катеринчук Л.Й.

           розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю  “Сільськогосподарське товариство “Співдружність”  

на  ухвалу  господарського суду Чернігівської області від                 09.11.2006 р. та постанову  Київського  апеляційного  господарського суду від 05.02.2007 р. по справі №5/236б за заявою Закритого  акціонерного товариства  “Украгробізнес” до Товариства з обмеженою відповідальністю  “Дружба”  про  банкрутство., -

                                В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Чернігівської області   від 09.06. 2006 р. порушено провадження по справі № 5/236б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю  “Дружба”, введено мораторій  на задоволення  вимог кредиторів.

Ухвалою  підготовчого засідання господарського суду Чернігівської області   від 17.08.2006 р. визнано грошові вимоги кредитора –ЗАТ “Украгробізнес” до боржника, та зобов'язано  подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення провадження по справі  про банкрутство ТОВ “Дружба”.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області   від 09  листопада 2006  р. по справі № 5/236б / суддя В.Д. Соломатін/ залишено без розгляду заяву ТОВ “Сільськогосподарське товариство “Співдружність”  про  визнання грошових вимог до боржника в сумі 1 917 954,68 грн.

Постановою Київського  апеляційного господарського суду від 05 лютого 2007 р. по справі № 5/236б /колегія суддів у складі : В.М.Коваленко, О.В.Вербицька, Т.С.Розваляєва/ ухвалу господарського суду Чернігівської області   від 09.11.2006 р. залишено без змін,  апеляційну   скаргу ТОВ “Сільськогосподарське товариство “Співдружність” без задоволення.

        В касаційній скарзі ТОВ “Сільськогосподарське товариство “Співдружність” просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2007 р. та ухвалу господарського суду Чернігівської  області від 09.11.2006 р., та прийняти нове рішення  по справі, яким визнати кредиторські вимоги ТОВ “Сільськогосподарське товариство “Співдружність” до ТОВ “Дружба” в сумі 1 917 954,68 грн.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

 Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г.,  перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга  підлягає  частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, 09.09.2006 р.  в газеті “Урядовий кур'єр” № 168 опубліковано оголошення про порушення провадження по справі  про банкрутство ТОВ “Дружба”. ТОВ “Сільськогосподарське товариство “Співдружність”  09.10.2006 р. подав до господарського суду Чернігівської  області заяву про визнання кредитором ТОВ “Дружба” на суму 1 917 954,68 грн.

Ухвала господарського суду першої інстанції, якою заяву ТОВ “Сільськогосподарське товариство “Співдружність”    залишено без розгляду,  та апеляційна  постанова мотивовані тим,  ТОВ “Сільськогосподарське товариство “Співдружність”   до поданої 09.10.2006 р. заяви про визнання кредиторських вимог до ТОВ “Дружба” на суму 1 917 954,68 грн., не надав суду докази сплати державного мита у встановлено порядку  і розмірі;

- згідно з п.14 Інструкції "Про порядок обчислення  та справляння державного мита",  затвердженої Наказом Головної Державної інспекції України № 15 від 22.04.1993 р., останній примірник платіжного доручення, про сплату державного мита, який додається до скарги, повинен на зворотньому боці містити напис кредитної установи такого змісту: "Зараховано в доход бюджету

---

крб. (дата)", цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою виконання платіжного доручення;

- платіжне  доручення №157 від 06.10.2006 р. не підтверджує сплату 85 грн.  державного мита, оскільки  на його зворотній сторінці банківською установою  не зроблено напис про зарахування даної суми платежу до державного бюджету.

Таким чином,  господарський суд Чернігівскої  області  та Київський апеляційний господарський суд, прийшов до  висновку про  те, що поскільки,    ТОВ “Сільськогосподарське товариство “Співдружність”  не надав суду належні докази в підтвердження своїх вимог, а саме : зарахування державного мита  до державного бюджету України,  то заява  ТОВ “Сільськогосподарське товариство “Співдружність”    підлягає залишенню без розгляду, на підставі п.4 ст. 63, п.5 ст.81  ГПК України.

      Але з такими висновками суду погодитись не можна.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім  переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

 Відповідно до чинного законодавства  рішення суду  є законним тоді,  коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувана ухвала суду  першої інстанції та  постанова апеляційної інстанції вимогам закону не відповідають.

       Як було зазначено вище, ухвала суду першої інстанції повернута  без розгляду на підставі п.4 ст. 63  ГПК України.  

Повернення  позовної заяви на підставі ч. 3 ст. ст. 63 ГПК  України не перешкоджає стороні, після усунення допущених недоліків, повторному зверненню з даною  позовною заявою до господарського суду

Відповідно до  ст. 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

На відміну від правових наслідків повернення позовної заяви в  позовному проваджені, повернення заяви з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство  тягне за собою настання незворотних правових наслідків.

Передбачені Законом України  “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” правові наслідки, не дають можливості кредитору повторно звернутись до суду після усунення обставин, які стали підставою повернення заяви з грошовими вимогами до боржника без розгляду,   поскільки строк для звернення кредиторів з вимогами до боржника після опублікування оголошення про порушення провадження у справі, що встановлений п. 1 ст. 14  Закону, є граничним і поновленню не підлягає.

Отже, повернення заяви з грошовими вимогами до боржника без розгляду з підстав неподання, зокрема, доказів сплати витрат державного мита чи витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, тягне за собою негативні  та незворотні правові наслідки, як-то погашення вимог конкурсного кредитора  відповідно до п. 2 ст. 14 Закону України  “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, тобто припинення зобов'язань боржника перед кредитором.

  Таким чином,  в силу особливостей  провадження по справі  про банкрутство, норми ст. 63 ГПК України не можуть бути застосовані господарським судом  до відносин у справі про банкрутство в повному обсязі, без певних правових обмежень, поскільки Законом України  “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”  не передбачено повернення без розгляду заяви про визнання кредиторських вимог по справі про банкрутство. В даному випадку  суд повинен  був розглянути кредиторські  вимоги до боржника та визнати їх , чи відмовити у їх визнанні.

  Крім того, як було встановлено судом, 13.11.2006 р. Відділення державного казначейства України у м. Чернігові,  листом № 03-27/1750 підтвердило  зарахування 06.10.2006 р. на рахунок державного бюджету                 м. Чернігова  державного мита  в сумі 85 грн., сплаченого ТОВ "Сільськогосподарське товариство "Співдружність" платіжним дорученням  від 06.10.2006 р. №157 (т.3, а.с. 85).

Залишаючи без змін ухвалу господарського суду Чернігівської області від 09.11.2006 р., господарський суд апеляційної інстанції на вищезазначені докази уваги не звернув та не  дав їм  ніякої оцінки.

За таких обставин, ухвалу господарського суду Чернігівської області від                 09.11.2006 р. та постанову  Київського  апеляційного  господарського суду від 05.02.2007 р. по справі №5/236б, не можна визнати як такі, що відповідають  фактичним обставинам справи і вимогам закону і вони підлягають скасуванню, а справа,  в частині  розгляду кредиторських вимог ТОВ “Сільськогосподарське товариство “Співдружність”,  направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

 При новому розгляді справи суду слід врахувати вище викладене, більш повно та  всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване  рішення.

 На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117 - 1119, 11110- 11113    ГПК  України, Вищий господарський суд України, -   

    

                                        П О С Т А Н О В И В:    

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю  “Сільськогосподарське товариство “Співдружність”   задовольнити частково.

  Ухвалу господарського суду Чернігівської області від                 09.11.2006 р. та постанову  Київського  апеляційного  господарського суду від 05.02.2007 р. по справі №5/236б  скасувати.

Справу №5/236б   в частині  розгляду кредиторських вимог  Товариства з обмеженою відповідальністю  “Сільськогосподарське товариство “Співдружність” направити на новий судовий розгляд до господарського суду першої інстанції.

        

Головуючий -                                                                 Б.М. Поляков

Судді -                                                                              Н.Г. Ткаченко

          

                                                                                                   Л.Й. Катеринчук