Рішення

від 12.09.2017 по справі 910/11002/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2017їСправа № 910/11002/17

За позовом Комунального підприємства "Преса"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Варіант Прес"

про стягнення 12 671,92 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Калініч О.О. (представник за довіреністю вих. № 150 від 22.06.2017р.);

від відповідача: не з'явились.

Обставини справи:

Комунальне підприємство "Преса" (надалі - позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Варіант Прес" (надалі - відповідач) суми заборгованості за Договором № 28 від 01.01.2014р. в розмірі 12 671,92 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договором не виконав та не провів з позивачем розрахунків з позивачем у зв'язку з зупинкою поставки періодичних видань та після повернення нереалізованих періодичних видань, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву до матеріалів справи не надав, явку свого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2017р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд призначено на 08.08.2017р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2017р. у зв'язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи відкладено до 12.09.2017р.

В судове засідання 12.09.2017р. представник відповідача повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача, належним чином повідомленого про час та місце судового засідання, не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду справи, а також зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 12 вересня 2017 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2014 року між позивачем (розповсюджувач) та відповідачем (видавець) було укладено Договір № 28 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого видавець передавав, а розповсюджувач приймав у власність згідно з Додатком № 1 для розповсюдження в роздріб періодичні видання, зареєстровані у встановленому порядку.

Згідно п. 2.1. Договору загальна орієнтовна ціна договору складає 205 000,00 грн.. Остаточна ціна встановлюється по закінченні розповсюдження продукції та звіряння розрахунків між сторонами.

За змістом п. п. 3.1., 3.2. Договору видавець зобов'язувався поставляти за свій рахунок замовлену розповсюджувачем друковану продукцію за адресою 69068, м. Запоріжжя, вул. Уральська, 3, а розповсюджувач зобов'язувався прийняти друковану продукцію за кількістю та якістю у порядку, передбаченому відповідними нормативними актами та цим договором.

В Додатку № 1 до Договору сторони погодили умови постачання відповідних періодичних видань, а саме найменування, формат, періодичність виходу, видавничу вартість, термін реалізації, кількість, умови постачання.

Договір набуває чинності з дня підписання і діє до 31.12.2014р. включно, але в будь-якому разі до повного виконання зобов'язань кожною із сторін (п. 7.1. Договору).

На виконання умов договору відповідачем було поставлено позивачеві періодичні видання для їх розповсюдження на загальну суму 62 229,60 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, які підписані обома сторонами та скріплені їхніми печатками/штампами та актами про прийомку товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в період з квітня 2014р. по серпень 2014р. було перераховано відповідачеві вартість розповсюджених періодичних видань на загальну суму 16 954,26 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по рахунку позивача.

Крім того, позивачем на підставі п. п. 3.1.5., 4.1., 4.2. Договору повернуто відповідачеві нереалізовані періодичні видання, строк реалізації яких закінчився на загальну суму 58 695,90 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами інвентаризації нереалізованих періодичних видань, внаслідок чого та з урахуванням наявного у відповідача перед позивачем залишку заборгованості у розмірі 12,18 грн. (розмір залишку підтверджено також в акті звірки взаємних розрахунків від 30.09.2014р.) у видавця виникла заборгованість перед розповсюджувачем в розмірі 13 444,92 грн.

У зв'язку з наявною заборгованістю, позивач звертався до відповідача з претензією від 28.11.2014р. на суму 13 444,92 грн., на яку відповідачем була надана відповідь (лист № 93 від 23.12.2014р.), про те, що відповідач гарантує виконання обов'язків перед позивачем та здійснення платежів планується почати не раніше 15.01.2015р.

12.01.2015р. та 18.02.2015р. відповідачем було перераховано позивачеві суму вартості розповсюджених видань в розмірі 773,00 грн. (банківські виписки у справі).

У зв'язку з тим, що відповідач не провів з позивачем розрахунків за розповсюдження в роздріб періодичних видань, останній був змушений звернутись до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші угоди.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. (ст. 626 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов'язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

У відповідності до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як встановлено судом на виконання умов договору відповідачем було поставлено позивачеві періодичні видання для їх розповсюдження на загальну суму 62 229,60 грн., позивачем в свою чергу було оплачено вартість товару на загальну суму 16 954,26 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по рахунку позивача.

Крім того, позивачем на підставі п. п. 3.1.5., 4.1., 4.2. Договору повернуто відповідачеві нереалізовані періодичні видання, строк реалізації яких закінчився на загальну суму 58 695,90 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами інвентаризації нереалізованих періодичних видань, внаслідок чого та з урахуванням наявного у відповідача перед позивачем залишку заборгованості у розмірі 12,18 грн. (розмір залишку підтверджено також в акті звірки взаємних розрахунків від 30.09.2014р.) у видавця виникла заборгованість перед розповсюджувачем в розмірі 13 444,92 грн.

Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з претензією від 28.11.2014р. на суму 13 444,92 грн., на яку відповідачем була надана відповідь (лист № 93 від 23.12.2014р.), про те, що відповідач гарантує виконання обов'язків перед позивачем та здійснення платежів планується почати не раніше 15.01.2015р.

Факт наявності заборгованості відповідача за договором на суму 13 444,92 грн. також підтверджується наявним в матеріалах справи підписаним обома сторонами та скріпленим їхніми печатками актом звірки взаємних розрахунків від 30.09.2014р.

При цьому, акти звірки взаємних розрахунків, хоча і не є доказами виникнення прав і обов'язків, можуть і мають оцінюватись судами у випадку сумнівів щодо існування правовідносин та виконання зобов'язання.

Підписавши акт звірки взаємних розрахунків без зауважень, відповідач вчинив дії, що підтверджують існування правовідносин та виконання зобов'язання за договором.

Аналогічні висновки містяться у постанові Вищого господарського суду України у справі №920/1782/13 від 15.04.2014 р.

12.01.2015р. та 18.02.2015р. відповідачем було перераховано позивачеві суму вартості розповсюджених видань в розмірі 773,00 грн. (банківські виписки у справі).

З урахуванням здійсненої часткової оплати вартості розповсюджених періодичних видань, заборгованість відповідача перед позивачем складає 12 671,92 грн. (13 444,92 - 773,00).

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 12 671,92 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано до матеріалів справи доказів, що підтверджують та обґрунтовують відсутність у нього підстав для невиконання зобов'язань, передбачених умовами Договору, укладеного з позивачем.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено, що позовні вимоги в справі №910/11002/17 підлягають задоволенню в повному обсязі та до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума основного боргу в розмірі 12 671,92 грн.

Судовий збір в розмірі 1 600,00 грн., відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Варіант Прес" (ідентифікаційний код 37847447, адреса: 01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36, нежиле приміщення 5, літ. Д) на користь Комунального підприємства "Преса" (ідентифікаційний код 30086485, адреса: 69051, м. Запоріжжя, вул. Вишнева, буд. 42-А) 12 671,92 грн. (дванадцять тисяч шістсот сімдесят одну гривню 92 коп.) суми основного боргу та 1 600,00 грн. (одну тисячу шістсот гривень 00 коп.) судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.09.2017р.

Суддя С.М. Морозов