Рішення

від 11.09.2017 по справі 911/2049/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2017 р. Справа № 911/2049/17

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трест Бориспільсільбуд» , Київська обл., м. Бориспіль

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма 2016» , Київська обл., м. Бориспіль

про стягнення 105 928,35 гривень

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №ОС/01-35 від 08.02.2017)

від відповідача: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

04.07.2017 через канцелярію господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Трест Бориспільсільбуд» (далі - ТОВ «Трест Бориспільсільбуд» /позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма 2016» (далі - ТОВ «Сігма 2016» /відповідач) про стягнення, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, 105 928,35 гривень, з яких: 51 825,47 грн основного боргу за неналежне виконання договору оренди нежитлових приміщень №15 від 08.02.2016, 44 663,42 грн пені, 1 876,50 грн 3% річних та 7 562,96 грн інфляційних втрат.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.07.2017 порушено провадження в справі №911/2049/17 та призначено розгляд справи на 24.07.2017.

Ухвалами господарського суду Київської області від 24.07.2017 та 04.09.2017 розгляд даної справи відкладався на 04.09.2017 та 11.09.2017 відповідно.

У судові засідання 24.07.2017, 04.09.2017 та 11.09.2017 представник відповідача не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, хоча про розгляд спору у даній справі ТОВ «Сігма 2016» було повідомлене належним чином, оскільки ухвалу про порушення провадження у даній справі від 07.07.2017, ухвали про відкладення розгляду справи від 24.07.2017 та 04.09.2017 було надіслано за юридичною адресою відповідача. Відповідна кореспонденція була повернута до суду без вручення у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

08.02.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трест Бориспільсільбуд» (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сігма 2016» (далі - орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень №15 (далі - договір оренди), відповідно до п. 1.1. якого ТОВ «Трест Бориспільсільбуд» на основі статуту здало, а орендатор прийняв в орендне користування нежитлові приміщення: під кафе площею 93,6 м. кв. за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 84.

Відповідно до пп. 1.2., 1.3. та 6.1. договору оренди термін орендного договору встановлюється з 8 лютого 2015 року по 8 лютого 2017 року.

Плата за користування приміщеннями становить: орендна плата становить 16 848,00 грн в місяць, в т.ч. ПДВ 20% - 28 808,00 грн (ціна договірна); крім того за використану електроенергію, воду сплачувать окремо, згідно лічильника по розцінкам відповідних організацій.

Договір вступає в силу з дня підписання його сторонами і діє по вказаний строк.

Згідно підписаного сторонами акту передачі приміщення в оренду ТОВ «Трест Бориспільсільбуд» передав, а ТОВ «Сігма 2016» прийняв в користування приміщення згідно договору оренди.

Відповідно до наданих позивачем пояснень та розрахунку заборгованості в період з 24.03.2016 по 27.09.2016 ТОВ «Трест Бориспільсільбуд» згідно договору оренди виставив відповідачу рахунки-фактури на оплату послуг за користування приміщенням за березень-липень та вересень 2016 року загальною вартістю 140 507,19 грн, а саме:

- рахунок-фактуру №СФ-0000269 від 24.03.2016 на 25 401,88 грн, що отриманий відповідачем 24.03.2016;

- рахунок-фактуру №СФ-0000350 від 25.04.2016 на 23 485,27 грн, що отриманий відповідачем 11.05.2016;

- рахунок-фактуру №СФ-0000413 від 23.05.2016 на 23 250,49 грн, що отриманий відповідачем 25.05.2016;

- рахунок-фактуру №СФ-0000651 від 30.06.2016 на 21 946,73 грн, що отриманий відповідачем 30.06.2016;

- рахунок-фактуру №СФ-0000724 від 26.07.2016 на 23 122,94 грн, що отриманий відповідачем 27.07.2016;

- рахунок-фактуру №СФ-0001066 від 27.09.2016 на 23 299,88 грн, що отриманий відповідачем 18.01.2017. Про отримання відповідачем вищенаведених рахунків свідчать наявні на останніх відмітки відповідача.

До того ж, в підтвердження вартості орендної плати та отриманих послуг за вищевказаний період сторонами було підписано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Копії вищезазначених актів та рахунків-фактур наявні в матеріалах справи.

Втім, як зауважив позивач, свій договірний обов'язок відповідач виконав не належним чином, плату за користування приміщенням вніс з порушенням строків та не в повному обсязі, а саме сплатив всього 88 681,72 грн, а тому у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у загальному розмірі 51 825,47 грн.

В підтвердження відповідних обставин позивач надав суду довідки №№ОС/01-257, ОС/03-317 від 21.07.2017 та 28.08.2017, а також банківські виписки за період з 01.01.2015 по 21.07.2017.

У зв'язку з вищенаведеними обставинами позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості №ОС/01-230 від 16.07.2017, копія якої наявна в матеріалах справи.

Посилаючись на те, що відповідач на вимогу не відповів, свої грошові зобов'язання за договором оренди не виконав, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 51 825,47 грн основного боргу.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що відповідно заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з нижченаведеного.

Приписами ч. 1 ст. 626, ст. 627, ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Виходячи з системного аналізу змісту договору оренди нежитлових приміщень №15 від 08.02.2016, суд дійшов висновку, що останній за своєю правовою природою є змішаним у розумінні ст. 628 ЦК України, оскільки містить елементи договорів оренди та послуг, а тому відносини між сторонами в частині заявлених позовних вимог підпадають під дію правових норм, що регулюють, як правовідносини у сфері суборенди (піднайму), так і у сфері надання послуг (виконання робіт) у відповідних частинах.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами ч. 1 ст. 283, ч. 1 ст. 286 ГК України унормовано, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903, ст. 629 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов'язковим для виконання.

Пунктами 3.2. договору оренди передбачено, що орендатор сплачує щомісячно плату згідно виставлених орендодавцем рахунків протягом 2-х діб після одержання рахунку.

З огляду наведеного, підписання ТОВ «Сігма 2016» договору оренди та, відповідно, безперешкодне користування орендованими приміщеннями протягом спірного періоду без будь-яких зауважень чи заперечень свідчить про погодження орендаря з умовами укладеного правочину, що в силу законодавчих і договірних положень породжує для відповідача обов'язок по внесенню плати за користування приміщеннями у повному обсязі у передбачені договором строки, а саме:

- згідно рахунку-фактури №СФ-0000269 від 24.03.2016 на 25 401,88 грн - по 26.03.2016;

- згідно рахунку-фактури №СФ-0000350 від 25.04.2016 на 23 485,27 грн - по 13.05.2016;

- згідно рахунку-фактури №СФ-0000413 від 23.05.2016 на 23 250,49 грн - по 27.05.2016;

- згідно рахунку-фактури №СФ-0000651 від 30.06.2016 на 21 946,73 грн - по 02.07.2016;

- згідно рахунку-фактури №СФ-0000724 від 26.07.2016 на 23 122,94 грн - по 29.07.2016;

- згідно рахунку-фактури №СФ-0001066 від 27.09.2016 на 23 299,88 грн - по 20.01.2017.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як слідує з наявних в матеріалах справи доказів часткових розрахунків відповідача за договором та відповідно проведеного зарахування зазначених коштів в рахунок плати за користування приміщенням, суму основного боргу у розмірі 51 825,47 грн, що складається з непогашеної плати за червень 2016 року частково у розмірі 5 402,65 грн та за липень, вересень 2016 року повністю у загальному розмірі 46 422,82 грн, ТОВ «Сігма 2016» не сплатило.

Беручи до уваги наведені нормативні приписи, оскільки станом на день прийняття рішення відповідач плату за користування приміщенням не сплатив, а розмір відповідно заявлених до стягнення коштів відповідає фактичним обставинам справи та є арифметично вірним, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 51 825,47 грн грн заборгованості підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

У зв'язку з неналежним виконанням орендарем своїх грошових зобов'язань за договором оренди та порушенням строків внесення плати за користування приміщенням, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 44 663,42 грн пені, нарахованої за ставкою 1% наростаючим та спадаючим підсумками:

з 30.07.2016 по 02.08.2016 на 23 122,94 грн боргу за липень 2016 року;

з 03.08.2016 по 29.08.2016 на 20 922,94 грн боргу за липень 2016 року;

з 30.08.2016 по 27.09.2016 на 17 922,94 грн боргу за липень 2016 року;

з 28.09.2016 по 05.10.2016 на 40 222,82 грн боргу за липень, вересень 2016 року;

з 06.10.2016 по 12.10.2016 на 38 272,82 грн боргу за липень, вересень 2016 року;

з 13.10.2016 по 24.10.2016 на 37 272,82 грн боргу за липень, вересень 2016 року;

з 25.10.2016 по 22.11.2016 на 34 172,82 грн боргу за липень, вересень 2016 року;

з 23.11.2016 по 01.12.2016 на 29 172,82 грн боргу за липень, вересень 2016 року;

з 02.12.2016 по 05.12.2016 на 26 172,82 грн боргу за липень, вересень 2016 року;

з 06.12.2016 по 15.12.2016 на 19 172,82 грн боргу за липень, вересень 2016 року;

з 16.12.2016 по 23.01.2017 на 16 172,82 грн боргу за липень, вересень 2016 року;

з 24.01.2017 по 25.01.2017 на 13 172,82 грн боргу за липень, вересень 2016 року;

з 26.01.2017 по 27.01.2017 на 10 272,82 грн боргу за липень, вересень 2016 року;

з 28.01.2017 по 30.01.2017 на 8 172,82 грн боргу за липень, вересень 2016 року.

Згідно з ч. ч. 1, 6 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити уразі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 4.1. договору оренди сторони передбачили, що у випадку несплати орендатором платежів в терміни, встановлені цим договором, він сплачує пеню в розмірі 1% від несплаченої суми за кожен день прострочки.

Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Поряд з тим, відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду наведеного, враховуючи законодавчі положення щодо порядку нарахування пені, а також передбачені договором строки внесення плати за користування орендованим приміщенням, суд дійшов висновку про безпідставне нарахування позивачем сум пені на заборгованість за вересень 2016 року за дні, коли відповідач не вважався таким, що прострочив виконання зобов'язання та на всю заборгованість за договором оренди за ставкою 1%.

З огляду вищенаведеного, суд здійснював розрахунок сум пені в межах визначених позивачем періодів та сум, з урахуванням законодавчих положень та обставин справи, за подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, наступним чином:

з 30.07.2016 по 02.08.2016 на 23 122,94 грн боргу за липень 2016 року;

з 03.08.2016 по 29.08.2016 на 20 922,94 грн боргу за липень 2016 року;

з 30.08.2016 по 20.01.2017 на 17 922,94 грн боргу за липень 2016 року;

з 21.01.2017 по 23.01.2017 на 16 172,82 грн боргу за липень, вересень 2016 року;

з 24.01.2017 по 25.01.2017 на 13 172,82 грн боргу за липень, вересень 2016 року;

з 26.01.2017 по 27.01.2017 на 10 272,82 грн боргу за липень, вересень 2016 року;

з 28.01.2017 по 30.01.2017 на 8 172,82 грн боргу за липень, вересень 2016 року.

За таких обставин, оскільки арифметично вірний розмір заявленої до стягнення суми пені, обрахованої судом в межах вказаних позивачем періодів, з урахуванням законодавчих положень та обставин справи, становить 2 689,41 грн, вимога позивача про стягнення з відповідача 44 663,42 грн пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 2 689,41 грн.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням орендарем своїх грошових зобов'язань за договором оренди та порушенням строків внесення плати за користування приміщенням, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 876,50 грн 3% річних та 7 562,96 грн інфляційних втрат, нарахованих наростаючим та спадаючим підсумками:

з 27.03.2016 по 13.05.2016 на 25 401,88 грн боргу;

з 14.05.2016 по 24.05.2016 на 48 887,15 грн боргу;

з 25.05.2016 по 27.05.2016 на 43 887,15 грн боргу;

з 28.05.2016 по 29.05.2016 на 67 137,64 грн боргу;

з 30.05.2016 по 05.06.2016 на 56 137,64 грн боргу;

з 06.06.2016 по 12.06.2016 на 46 137,64 грн боргу;

з 13.06.2016 по 20.06.2016 на 43 137,64 грн боргу;

з 21.06.2016 по 02.07.2016 на 33 137,64 грн боргу;

з 03.07.2016 по 27.07.2016 на 55 084,37 грн боргу;

з 28.07.2016 по 29.07.2016 на 46 652,65 грн боргу;

з 30.07.2016 по 02.08.2016 на 69 775,59 грн боргу;

з 03.08.2016 по 29.08.2016 на 67 575,59 грн боргу;

з 30.08.2016 по 27.09.2016 на 64 575,59 грн боргу;

з 28.09.2016 по 05.10.2016 на 63 575,59 грн боргу;

з 06.10.2016 по 12.10.2016 на 61 625,59 грн боргу;

з 13.10.2016 по 24.10.2016 на 60 625,59 грн боргу;

з 25.10.2016 по 22.11.2016 на 57 525, 59 грн боргу;

з 23.11.2016 по 01.12.2016 на 52 525,59 грн боргу;

з 02.12.2016 по 05.12.2016 на 49 525,59 грн боргу;

з 06.12.2016 по 15.12.2016 на 42 525,59 грн боргу;

з 16.12.2016 по 20.01.2017 на 39 525,59 грн боргу;

з 21.01.2017 по 23.01.2017 на 62 825,47 грн боргу;

з 24.01.2017 по 25.01.2017 на 59 825,47 грн боргу;

з 26.01.2017 по 27.01.2017 на 56 825,47 грн боргу;

з 28.01.2017 по 30.01.2017 на 54 325,47 грн боргу;

з 31.01.2017 по 23.06.2017 на 51 825,47 грн боргу.

Відповідно до приписів ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки розмір заявлених до стягнення інфляційних втрат, обрахованих судом за вказані позивачем періоди, становить 8 428,39 грн, а суд при прийнятті рішення не може виходити за межі позовних вимог, заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача 7 562,96 грн інфляційних втрат є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Водночас, оскільки арифметично вірний розмір заявленої до стягнення суми 3% річних, обрахованої судом за вказані позивачем періоди, становить 1 875,33 грн, вимога позивача про стягнення з відповідача 1 876,50 грн 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 1 875,33 грн.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 525, 526, 549, 612, 629, 625, 762, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 230, 283, 286 Господарського суду України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма 2016» (08300, Київська обл., місто Бориспіль, вул. Белінського, будинок 4, ідентифікаційний код 40233894) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трест Бориспільсільбуд» (08300, Київська обл., місто Бориспіль, вул. Київський шлях, будинок 84, ідентифікаційний код 13707422) 51 825 (п'ятдесят одну тисячу вісімсот двадцять п'ять) грн 47 коп. основного боргу, 2 689 (дві тисячі шістсот вісімдесят дев'ять) грн 41 коп. пені, 7 562 (сім тисяч п'ятсот шістдесят дві) грн 96 коп. інфляційних втрат, 1 875 (одну тисячу вісімсот сімдесят п'ять) грн 33 коп. 3% річних та 965 (дев'ятсот шістдесят п'ять) грн 98 коп. судового збору.

3. В задоволені решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 18.09.2017.

Суддя В.А. Ярема