Рішення

від 12.09.2017 по справі 911/4024/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2017 р. Справа № 911/4024/15

Господарський суд Київської області у складі колегії суддів: головуючий суддя - Щоткін О.В., судді: Конюх О.В., Кошик А.Ю., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екосервісгруп»

до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт»

про витребування майна

за участю представників сторін:

позивач - ОСОБА_1 предст. дов. від 02.06.2015;

відповідач - ОСОБА_2 предст. за дов. № 26-12/29 від 26.12.2016.

СУТЬ СПОРУ:

03.09.2015 року до господарського суду Київської області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Екосервісгруп» (позивач) до державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (відповідач) про витребування майна.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на те, що на підставі укладеного між сторонами договору оренди обладнання №343 та акту прийому-передачі позивач передав, а відповідач прийняв обладнання (спалювач та автоматику контролю безпеки), а також виконав роботи по поліпшенню та модернізації котла ДЕ 16/14 котельні ДП спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» Струтинське МПД, шляхом проведення монтажних та пусконалагоджувальних робіт зі встановлення спалювача ПТБ 12,0 МВт - 1 комплект та автоматики контролю безпеки для спалювача ПТБ-12,0 МВт - 1 комплект.

Однак, в порушення умов договору та чинного законодавства щодо повернення об'єкту оренди, спірне майно (спалювач та автоматику контролю безпеки) орендодавцю повернуто не було, у зв'язку з чим ТОВ Екосервісгруп просить суд зобов'язати відповідача повернути орендоване майно.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.09.2015 було порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 19.10.2015 року.

Відповідач у відзиві на позов (вх. номер 24584 від 19.10.2015) проти заявленого позову заперечує, вважає його безпідставним та необґрунтованим, посилаючись на те, що вказане в позовній заяві обладнання йому не передавалось, та, як наслідок, позивачем не проводились роботи з модернізації котла ДЕ 16/14, а тому підстав для повернення майна, яке в нього відсутнє, немає.

В судових засіданнях 19.10.2015, 02.11.2015, 16.11.2015 оголошувалась перерва в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

11.11.2015 позивачем на підставі ст. 22 ГПК України було подано до суду заяву, відповідно до якої останній уточнив позовні вимоги в частині переліку майна, яке підлягає поверненню. Зазначені уточнення прийняті судом до уваги та подальшого розгляду.

16.11.2015 відповідач подав додаткові пояснення з приводу заявленого позову, які залучені до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.11.2015 призначено колегіальний розгляд справи.

Ухвалою суду від 25.11.2015 справу прийнято до провадження справу № 911/4024/15 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Щоткін О.В., судді: Шевчук Н.Г. та Конюх О.В., розгляд справи призначено на 11.01.2016 року.

В судовому засіданні 11.01.2016 було оголошено перерву до 14.01.2016.

14.01.2016 від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про призначення судової експертизи, зокрема, підтвердження модернізації (поліпшення) котла ДЕ 16/14 котельні ДП Укрспирт Струтинське МПД, а також щодо можливості відокремлення спірного майна від котла.

Зважаючи на необхідність спеціальних знань для з'ясування вищезазначених питань, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, суд призначив судову будівельно-технічну експертизу, дослідження якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

В свою чергу, під час перебування матеріалів справи на експертному дослідженні, 04.03.2016 на адресу суду від позивача надійшла заява про затвердження мирової угоди, складеної та підписаної між ТОВ Екосервісгруп та ДП Укрспирт .

На підставі ухвали суду від 14.03.2016, у зв'язку з надходженням на адресу суду клопотання щодо строків проведення експертизи, провадження у справі було поновлено та призначено на 29.03.2016.

25.03.2016 до суду від ДП Укрспирт надійшла заява про затвердження мирової угоди та її примірник, яку відповідач просить розглянути та затвердити.

В судовому засіданні від 29.03.2016 було розглянуто подані сторонами заяви з доданим до них текстом мирової угоди та встановлено, що мирова угода не стосується предмету позову даної справи, у зв'язку з чим в її затвердженні було відмовлено, про що зазначено в ухвалі від 29.03.2016.

В даному судовому засіданні було розглянуто також клопотання експерта щодо строків проведення експертизи та вирішено доручити проведення судової експертизи, призначеної ухвалою господарського суду Київської області від 14.01.2016, Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (79024, м. Львів, вул. Липинського, 54); на розгляд експертів поставити питання, викладені в ухвалі господарського суду Київської області від 14.01.2016.

На підставі протоколу автоматичної заміни складу суддів, у зв'язку з перебуванням судді Шевчук Н.Г. у відпустці та надходженням з експертної установи матеріалів справи без виконання, справу № 911/4042/15 прийнято до розгляду у складі колегії суддів: головуючий суддя - Щоткін О.В., судді: Колесник Р.М. та Конюх О.В., судове засідання призначено на 01.07.2016 року.

Зважаючи на те, що висновок судової експертизи необхідний для повного та об'єктивного розгляду справи, в судовому засіданні 01.07.2016 було оголошено перерву до 08.07.2016, з метою надання сторонам часу для внесення пропозицій щодо експертних установ для подальшого проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою суду від 08.07.2016 провадження у даній справі було зупинено та доручено проведення експертизи судовому експерту ОСОБА_3.

У зв'язку з надходженням на адресу суду клопотання судового експерта про витребування додаткових документів, розгляд справи було поновлено на призначено до розгляду на 17.10.2016.

Разом з тим, відповідачем по справі було подано клопотання 12.09.2017 про призначення почеркознавчої експертизи документів, а саме належності підпису генерального директора ДП Укрспирт ОСОБА_4 на акті прийому-передачі обладнання від 20.05.2014 та ін. документах, яке було залучено до матеріалів справи для його розгляду після повернення справи з експертної установи.

17.10.2016 позивачем подані додаткові документи для проведення експертизи, а також копія платіжного доручення про сплату судової будівельно-технічної експертизи, які залучені до матеріалів справи.

На підставі ухвали суду від 17.10.2016 клопотання судового експерта було задоволено, зобов'язано Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» забезпечити судовому експерту безперешкодний доступ на об'єкт дослідження, а саме - до котельної, що розташована за адресою: Львівська обл., Золочівський р-н, с. Струтин, вул. Солтківського, 2в; матеріали справи скеровано судовому експерту для виконання.

Додатково ухвалою суду від 17.11.2016 було зобов'язано ДП Укрспирт забезпечити 28.11.2016 о 13-00 безперешкодний доступ судовому експерту ОСОБА_3 до об'єкта дослідження.

01.06.2017 на адресу суду від судового експерта ОСОБА_3 надійшли матеріали справи та висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, складений 30.05.2017 за № 19/29/16-17.

На підставі розпорядження господарського суду Київської області від 06.06.2017 № 83-АР було здійснено заміну судді Колесника Р.М. на суддю Кошика А.Ю. та прийнято справу № 911/4024/15 у наступному складі суддів: головуючий суддя - Щоткін О.В., судді: Конюх О.В. та Кошик А.Ю., розгляд справи поновлено та призначено судове засідання на 11.07.2017 року.

10.07.2017 від відповідача на адресу суду надійшли додаткові пояснення, в яких він заперечує проти заявленого позову та просить відмовити в його задоволенні.

11.07.2017 від позивача по справі надійшла заява про зміну предмета позову, вимогою якої є стягнення з відповідача 10 042 440,00 грн. в рахунок відшкодування вартості переданого в оренду майна, яка на підставі ухвали суду від 11.07.2017 була прийнята до розгляду; судове засідання відкладено на 17.08.2017.

24.07.2017 відповідачем були подані заперечення, в яких він зазначає про те, що ціна спірного майна, вартість якого просить стягнути позивач є завищеною, а також просить розглянути клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

В посилання на призначення експертизи, відповідач зазначає, що підпис на акті прийому-передачі обладнання від 20.05.2014 за Договором оренди обладнання № 343 містить підроблений підпис генерального директора ОСОБА_4, а тому зазначений документ не може бути доказом наявності у ДП Укрспирт орендованого майна та не засвідчує факт його передачі.

При цьому, як пояснив в судовому засіданні представник відповідача, надати особисто ОСОБА_4 вільні зразки підпису не є можливим, у зв'язку з невідомим місцезнаходженням даної фізичної особи. Як зразок підписів ОСОБА_4 просить взяти до уваги копії наказів за червень 2016 року

Як зазначено в п. 1.3. Інструкції призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень від 8 жовтня 1998 року N 53/5 та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.

Однак, вказаний порядок не містить приписів щодо надання для дослідження копій документів, вчинених особою, яка ідентифікується. Таким чином, навіть за наявності поданих відповідачем ксерокопій наказів, не можливо провести судову почеркознавчу експертизу, для якої необхідні умовно-вільні та експериментальні зразки підпису в кількості не менше десяти документів.

Зважаючи на відсутність зазначеної особи для заперечення чи підтвердження факту вчинення на акті прийому-передачі власноручного підпису, а також зважаючи на те, що у суду відсутні підстави вважати, що підпис ОСОБА_4 саме на акті прийому-передачі є підробленим, оскільки підпис завірений печаткою підприємства відповідача, про втрату/підроблення якої відповідачем не заявлялось, заслухавши думку представника позивача, який проти задоволення зазначеного клопотання заперечував, суд визнав доводи, на які посилається відповідач у клопотанні необґрунтованими, а саме клопотання таким, що не підлягає задоволенню.

Розгляд справи в судовому засіданні 17.08.2017 було відкладено на 31.08.2017.

31.08.2017 відповідачем було подано клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи, а саме вартості майна (обладнання), оскільки на його думку, вказана позивачем сума яка дорівнює 10 042 440,00 грн. є значно завищеною.

Присутній в судовому засіданні представник позивача проти поданого клопотання заперечив.

Згідно ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення (п. 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").

Якщо особа подала клопотання про призначення експертизи, а інші особи проти клопотання заперечують, суд вирішує клопотання, виходячи з мотивів заявленого клопотання та необхідності використання спеціальних знань для встановлення обставин, що мають значення для справи.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Суд, розглянувши вказане клопотання, з урахуванням обставин справи та предмету доказування - ціни спірного майна, не вбачає підстав для застосування спеціальних знань та проведення експертизи, у зв'язку з наявністю в матеріалах справи достатньої кількості інших доказів з приводу вартості обладнання, переданого за Договором оренди № 343 та актом від 20.05.2014, які оцінюються судом із застосуванням норм ст. 32, 34, 43 ГПК України.

В судовому засіданні 31.08.2017 було оголошено перерву до 12.09.2017.

Присутній в судовому засіданні представник позивача усно зазначив про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення 10 042 440,00 грн., в свою чергу, як відповідач проти позову заперечував також з підстав, викладених в раніше поданих запереченнях та поясненнях. Додаткових доказів сторонами подано не було.

Згідно з ч. 2 статті 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

12.09.2017 року у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

26 березня 2013 року між Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Укрспирт (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю Екосервісгруп (орендодавець) був укладений договір оренди обладнання №343 (далі - Договір № 343) та додаткова угода №1 до Даного договору, відповідно до умов якого сторони домовились про спільну співпрацю в рамках цього Договору на умовах того, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування обладнання для роботи котельної на альтернативному паливі (об'єкт оренди), а саме пиловидних біологічних речовинах (далі по тексту - ПБР) (Додаткова угода № 1 до Договору оренди обладнання № 343 від 26.03.2013).

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що прийняття орендарем об'єкта оренди здійснюється шляхом підписання ОСОБА_1 прийому-передачі орендованого майна (Додаток № 4 до Договору) протягом 10 (десяти) робочих днів з дати введення в експлуатацію модернізованого котла та наданню орендарю дозвільної документації на експлуатацію котла, а також після огляду модернізованого котла представником орендаря, про що складається ОСОБА_1 огляду об'єкта оренди.

Пунктом 5.5 Договору (згідно Додаткової угоди № 1) встановлено, що підписуючи цей Договір сторони свідчать, що до початку перебігу терміну оренди об'єкту обладнання орендодавець зобов'язується здійснити модернізацію котла орендаря шляхом установки на ньому об'єкта оренди та введення модернізованого котла в експлуатацію з отриманням всіх необхідних дозволів.

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору № 343 орендодавцем було здійснено модернізацію котла орендаря шляхом проведення монтажних та пусконалагоджувальних робіт зі встановлення спалювача ПТБ 12,0 МВт - 1 комплект та автоматики контролю безпеки для спалювача ПТБ-12,0 МВт - 1 комплект.

При цьому, саме спірне майно належить ТОВ Екосервісгруп , про що свідчать договори купівлі-продажу, укладені між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Корес ЛТД № 24/11-14 від 24.11.2014 року та № 17/11-14 від 17.11.2014 року.

У відповідності до п.п. 3.1, 3.2 Договору оренди, термін його дії складає 1 (один) рік з моменту прийняття орендарем об'єкта оренди згідно акту прийому-передачі.

Після закінчення строку Договору, орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі, якщо жодна сторона в термін до одного календарного місяця до закінчення цього Договору письмово не повідомить про намір його розірвати, даний Договір пролонговується на такий самий термін.

У відповідності до п. 4.1 Договору та Додаткової угоди № 1, сторони домовились, що розмір орендної плати на місяць в цілому складає не більше 50% від місячної економії з використання ПБР замість природного газу. В розмір орендної плати включено також податок на додану вартість в розмірі 20%.

Згідно п. 6.1.2 орендар зобов'язаний своєчасно здійснювати орендні платежі, визначені цим Договором.

Однак, зважаючи на те, що в повному обсязі та вчасно відповідач не здійснював оплату за користування орендованим майном, орендодавцем було направлено на адресу орендаря лист-повідомлення № 12 з посиланням на ст. 782 ЦК України про відмову від договору оренди (опис вкладення в цінний лист від 08.12.2014 та фіскальний чек від 08.12.2014 про направлення листа на адресу відповідача наявний в матеріалах справи).

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що після закінчення терміну оренди орендар зобов'язаний протягом 5 календарних днів повернути об'єкт оренди орендодавцю за актом прийому-передачі та відшкодувати вартість монтажу.

Об'єкт оренди має бути переданий орендодавцю у справному стані з урахуванням нормального фізичного зносу (п. 7.2).

Пізніше - 17.08.2015, позивач листом № 16 на підставі вищезазначених умов договору, звернувся до відповідача з проханням повернути обладнання згідно переліку.

У відповідь на вказаний лист за вихідним номером 01-4-1/785 від 26.08.2015, ДП Укрспирт зазначив, що 31.12.2014 року термін дії договору оренди обладнання закінчився, у зв'язку з чим 01.01.2015 орендоване підприємством обладнання було підготовлено для повернення в адресу ТОВ Екосервісгруп . В зазначеному листі ДП Укрспирт зазначило, що готове повернути обладнання, що було отримано за актом приймання-передачі в межах дії Договору оренди № 343 в зручний час.

Зважаючи на те, що відповідачем об'єкт оренди так і не було повернуто, позивач звернувся з позовом про їх повернення в судовому порядку.

У відзивах на позов, позиція відповідача обґрунтована наступними підставами для відмови в задоволенні позовних вимог: відсутності доказів передачі цього майна, оскільки акт прийому-передачі від 20.05.2014 підписаний не генеральним директором ОСОБА_4, а також відсутності самого майна у користуванні позивача. Також відповідач вказував на явно завищену вартість майна, яку просить стягнути позивач.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, а також беручи до уваги Висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 30.05.2017, який оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Виходячи з характеру спірних правовідносин, які склались між сторонами, а також предмету Договору №343 суд зазначає, що, оскільки спір у даній справі стосується орендованого майна, яке відповідачем своєчасно та в повному обсязі не було повернуто, при розгляді даної справи слід керуватись положеннями Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, які регулюють питання оренди.

Згідно ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до вищевикладених обставин та умов договору, вбачається, що на підставі Договору оренди № 343 від 20.05.2014 року, орендодавець передав, а орендар прийняв спалювач ПТБ 12,0 МВт - 1 комплект вартістю 9 230 440,00 грн. та автоматику контролю безпеки для спалювача ПТБ-12,0 МВт - 1 комплект вартістю 812 000,00 грн. Загальна вартість переданого майна складає 10 042 440,00 грн., про що свідчить підписаний з обох сторін першими особами підприємств та скріплений печатками без зауважень та заперечень акт прийому-передачі обладнання (т. 1, а.с. 105)

Разом з тим, умовами договору (п.5.1, 5.2) встановлений його термін дії -1 рік з моменту оформлення акту приймання-передачі, тобто до 20.05.2015 року.

Згідно з частинами першою та п'ятою ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Приписами ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Однак, матеріали справи свідчать, що у зв'язку з систематичною несплатою за користування об'єктом оренди, після відмови позивача від договору та після неодноразового звернення до відповідача з вимогою повернути обладнання, об'єкт оренди повернутий не був, у зв'язку з чим звернення ТОВ Екосервісгруп до суду за захистом свого порушеного права узгоджуються з приписом пункту 5 частини другої статті 16 ЦК України, яким передбачений такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як примусове виконання обов'язку в натурі.

Разом з тим, заперечуючи проти доводів позивача, ДП Укрспирт посилається на те, що за актом приймання-передачі від 20.05.2014 та іншими будь-якими документами, спірне майно відповідачем не приймалось та воно взагалі відсутнє на підприємстві.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Дослідивши подані сторонами докази з приводу фактичної передачі спірного майна, колегія суддів приходить до висновку про наявність достатніх підстав стверджувати, що спірне майно було передано відповідачу, про що свідчать наступні документи: акт прийому-передачі від 20.05.2014 (т.1, а.с.105), лист відповідача від 26.08.2015 про готовність повернення об'єкту оренди переданого за актом в рамках дії договору № 343 (т.1, а.с. 74), лист Золочівського районного відділу Головного управління МВС України у Львівській області № 6677, датований 11.06.2015, відповідно до якого також підтверджено факт перебування на території Струтинського МПД ДП Укрспирт орендованого майна (т. 1, а.с. 106).

До того ж, як зазначалось вище, під час розгляду даної справи (04.03.2016 та 25.03.2016), як зі сторони позивача, так і зі сторони відповідача окремо, подавалась на затвердження мирова угода, яка підписана та скріплена печатками підприємств.

У відповідності до п.5 якої сторони визнають та підтверджують, що на момент затвердження даної мирової угоди обладнання знаходиться в котельні ДП Укрспирт на котлі ДЕ 16/14 Струтинського МПД ДП Укрспирт (Львівська обл., Золочівський р-н, с. Струтин, вул. Солтківського, 2).

Таким чином, беручи до уваги вищевикладені обставини, підстав вважати, що майно не передавалось або не перебуває в користуванні відповідача у суду не має.

Разом з тим, в процесі розгляду даної справи постало питання можливості відокремлення спірного майна від котла ДЕ 16/14, на якому воно було встановлено, у зв'язку з чим на підставі ухвали суду від 08.07.2016 було зупинено провадження у справі та призначено судову будівельно-технічну експертизу.

На адресу суду 01.06.2017 надійшов висновок експерта № 31/29/16-17 від 30.05.2017, в якому повідомляється по те, що у зв'язку з тим, що судовий експерт не був допущений ДП спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" на територію ДП "Укрспирт" Струтинське МПД (адреса: Львівська область, Золочівський район, с. Струтин, вул. Солтківського 2), на якій знаходиться модернізована котельня, не має можливості надати повний та обґрунтований висновок щодо підтвердження фактичної наявності обладнання, а також їх модернізації.

При цьому, в пункті 3 висновку, експерт зазначив, що за результатами проведеного дослідження встановлено, що неможливо відокремити від котла ДЕ 16/14 котельні ДП "Укрспирт" Струтинське МПД(адреса: Львівська область, Золочівський район, с. Струтин, вул. Солтківського 2) установлений спалювач ПТБ 12,0 МВт - 1 комплект, так як при його демонтажі на окремі вузли, деталі будуть порушені (зменшені) їх геометричні розміри, передбачені проектно-конструктивними рішеннями заводом виробника спалювача, що негативно вплине на його зборку та роботоздатність в подальшому. Що стосується автоматики контролю безпеки для спалювання ПТБ-12,0МВт - 1 комплект, то неможливо відокремити (демонтувати) його з цього комплекту клемники набірні, наконечники, кабельні стягування, кріплення, що передбачені для одноразового використання, а короби металеві перфоровані,кабелі, захисні рукава при їх відокремлені (демонтажу) можливо застосувати за умовами розміщення шафи за такими ж відстанями від спалювача як це передбачено розробленою проектною документацією.

Згідно з ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам.

Статтею 36 ГПК України визначено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

У відповідності ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на те, що наданий експертом висновок містить відповіді на поставлене питання, яке необхідне для повного, всебічного та обґрунтованого розгляду справи, та в якому висвітлені обставини, які не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування, з підстав відсутності у суду спеціальних знань, суд приймає до розгляду висновок експертизи як доказ в розумінні ст. 34, 36, 43 ГПК України.

Так, з поданого висновку вбачається (п. 3), що повернути орендоване майно в тому стані, в якому воно було отримане, без пошкодження самого котла ДЕ 16/14 чи обладнання - спалювача та автоматики, а також зберігши, при цьому, первісні властивості зазначених об'єктів, не є можливим.

На підставі вищезазначених обставин, позивачем і було подано до суду заяву про зміну предмета позову, шляхом стягнення вартості орендованого майна, яка становить 10 042 440,00 грн.

Як зазначалось вище, відповідач проти задоволення позову шляхом стягнення вартості майна також заперечував, посилаючись на те, що ціна є явно завищеною та наполягаючи при цьому, на призначенні товарознавчої експертизи, в задоволенні якої було судом відмовлено з урахуванням наявності в матеріалах справи інших доказів, які оцінюються судом з огляду на ст.32,33,34,43 ГПК України, та безпідставності поданого клопотання.

Так, як свідчить акт приймання-передачі від 20.05.2014, сторонами була погоджена ціна обладнання переданого в оренду в сумі 10 042 440,00 грн. (двосторонній акт). Зазначена сума також підтверджується поданою мировою угодою, складеною станом на 2016 рік де, у разі її затвердження, орендар має сплатити вартість обладнання в розмірі 10 042 440,00 грн. протягом 30 днів на користь позивача (п. 9; т.2, а.с. 157), у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку, що ціна майна є узгодженою та підтвердженою поданими доказами.

Таким чином, з урахуванням вищевикладених обставин та поданих сторонами доказів, суд зазначає, що оскільки після припинення дії договору, орендоване майно відповідачем повернуто не було, а згідно висновку експерта відокремити установлений спалювач та автоматику контролю безпеки від котла ДЕ 16/14, зберігши при цьому первісний стан та властивості обладнання, як окремих одиниць, не є можливим, позовні вимоги про стягнення вартості майна, переданого в оренду згідно акту від 20.05.2014 року в розмірі 10 042 440,00 грн. є правомірними, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, а відтак такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору та витрати на проведення судової експертизи, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Таким чином, за вимогу майнового характеру, у відповідності до ЗУ Про судовий збір , з відповідача підлягає до стягнення 150 636,60 грн. судового збору, за проведення експертизи - 39 554, 00 грн.

Керуючись ст.ст. 22, 32-34, 42, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Укрспирт (07400, Київська обл., м. Бровари, вул.. Гагаріна, 16, код ЄДРПОУ 37199618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Екосервісгруп (34609, Рівненська обл., Березнівський р-н, с. Зірне, вул. Білківська, 1В, код ЄДРПОУ 36520146) - 10 042 440 (десять мільйонів сорок дві тисячі чотириста сорок) грн. 00 коп. вартості орендованого майна, 150 636 (сто п'ятдесят тисяч шістсот тридцять шість) грн. 60 коп. судового збору, 39 554 (тридцять дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 00 коп. витрат за проведення судової експертизи.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення: 21.09.2017р.

Головуючий суддя О.В. Щоткін

Суддя О.В. Конюх

Суддя О.В. Кошик