Рішення

від 12.09.2017 по справі 917/1120/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2017 р. Справа №917/1120/17

За позовом Фермерського господарства "Гарант-2", 39110, с. Говтва, Козельщинський район, Полтавська область

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 39600, АДРЕСА_1

про стягнення 177 627,90 грн

Суддя Гетя Н.Г.

Представники сторін:

від позивача: Вусик В.О.

від відповідача: не з'явилися

Суть спору: розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 177 627,90 грн. за договором купівлі - продажу від 08.02.2017 р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач в судові засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (повідомлення в матеріалах справи), вимог ухвали суду від 12.07.2017 року про порушення провадження к справі не виконав.

З метою забезпечення принципу рівності та змагальності сторін, передбачених ст.ст. 4-1 та 4-2 ГПК України, п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд приходить до висновку про необхідність повторного повідомлення відповідача про час та місце розгляду судової справи та про покладені на відповідача обов'язки. В зв'язку з викладеним, розгляд справи підлягає відкладенню.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:

Позивач посилається на те, що 25.01.2016р. фермерське господарство "Гарант-2" (надалі - Позивач) здійснило поставку продукції, а саме, насіння соняшнику приватному підприємцю ОСОБА_1 (надалі - Відповідач), у кількості 20,417 тон за ціною 8 700 грн. на загальну суму 177 627,90 грн. за адресою: АДРЕСА_3. Факт передачі продукції було оформлено товарно-транспортними накладними № 2 та № 3 від 25.01.2016 року.

Оскільки Відповідач не мав можливості розрахуватися за поставлену продукцію по факту поставки, 08.02.2016 року був укладений договір купівлі-продажу, в якому був передбачений графік розрахунків. Відповідач не здійснив ніяких розрахунків за поставлений товар.

Відповідно до п. 1.1 договору купівлі-продажу в порядку та на умовах, визначених цим Договором, продавець зобов'язався продати (передати у власність) Покупцеві, а Покупець зобовязався купити (прийняти та оплатити) соняшник (надалі товар) у обсязі 20,417 тон за ціною 8700,00 грн. за тону на суму 177627,90 грн. Згідно з п. 3.1 договору купівлі-продажу оплата за соняшник здійснюється на розрахунковий рахунок Продавця. Пунктом 3.3 договору купівлі-продажу встановлений графік розрахунку за поставку соняшника.

Позивач, на виконання своїх зобов'язань, передбачених п. 2.1. Договору, здійснив поставку товару, а саме насіння соняшнику, в кількості 20,417 тон на суму 177 627 грн. 90 коп., що підтверджується товарно-транспортними накладними № 2 та № 3 від 25.01.2016 року.

В свою чергу, відповідач, у відповідності до п. 1.1 Договору купівлі-продажу, зобов'язаний сплатити Продавцеві (позивачу) загальну суму за поставлений товар 177 627 грн. 90 коп. у відповідності до графіку розрахунків.

Однак, відповідач не виконав належним чином умови договору купівлі-продажу в частині оплати вартості поставленого товару, в порядку та на умовах передбачених п. п. 1.1, 3.1, 3.3 Договору купівлі-продажу, не сплативши за поставлений товар ніяких коштів взагалі.

Позивач зазначає, що Відповідачу був вручений лист з вимогою сплатити заборгованість за поставлену продукцію. Також Відповідачеві був направлений Акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого у Відповідача значиться борг перед Позивачем на суму 177 627,90 грн.

При винесенні рішення суд виходить з наступного:

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов"язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору купівлі-продажу, згідно якого, в силу ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно норм цивільного та господарського законодавства договір купівлі-продажу є оплатним, тобто при набуванні речі у власність, покупець сплачує продавцеві вартість (ціну) речі, яка обумовлена договором, зобов'язуючим, що обумовлено взаємним виникненням у кожної із сторін прав та обов'язків, а саме, зобов'язання продавця передати покупцю річ та право вимоги оплати і зобов'язання покупця сплати вартість отриманої речі та право її вимоги.

Отже, змістом договору купівлі-продажу є ті умови, з приводу яких сторони досягли згоди.

За змістом статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити продукцію (товар) після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього, якщо договором чи товарно-розпорядчими документами не визначено іншого строку оплати.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.У відповідності до ст. 526 ЦК України та ч.І ст. 193 ГК України, господарське зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Також, як передбачено ч.І ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено, строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ч.І ст. 691 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Більш того, ч.І та ч.2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов'язання за Договором, що підтверджується товарно-транспортними накладними №2 та №3 від 25.01.2016 року (а.с.-8,9).

Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за Договором від 08.02.2016 р. (а.с.7) та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України отриманий від позивача товар не оплатив в повному обсязі у встановлені строки. Дана обставина відповідачем не спростована належним доказами.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких інших обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Виходячи з вищевикладеного, позов обґрунтований та підтверджений належними доказами, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1, АДРЕСА_2) на користь Фермерського господарства "Гарант-2" (код ЄДРПОУ 34131295, Полтавська область, Козельщинський район, с. Говтва) 177 627,90 грн. боргу та 2664,42 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.09.2017 року

Суддя Гетя Н.Г.