Справа № 686/11875/17
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
18 вересня 2017 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд в складі: головуючого судді - Продана Б. Г., при секретарі - Боднар А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Продінвест до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за несвоєчасне виконання рішення суду,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за несвоєчасне виконання рішення суду, посилаючись на те, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 13.07.2015 року стягнуто з ОСОБА_1 на його користь 28 535,70 грн. та 285,35 грн. судових витрат. На підставі даного рішення 08.12.2015 року було видано виконавчий лист. Так як відповідач рішення не виконав, просить стягнути з останнього індекс інфляції з в сумі 5 735,39 грн. та три проценти річних в сумі 1 414,21 грн.
Позивач в судовому засіданні не з'явився, представник позивача подав заяву про слухання справи за його відсутності, просить позов задовольнити в повному обсязі, не заперечує щодо винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань в судове засідання не направляв.
Враховуючи вимоги ст.224 ЦПК України, а також беручи до уваги згоду представника позивача по справі, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі тих доказів , які є в матеріалах справи.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 13.07.2015 року стягнуто з ОСОБА_1 на його користь 28 535,70 грн. та 285,35 грн. судових витрат, що підтверджується копією рішення наявною в матеріалах справи. На підставі даного рішення 08.12.2015 року було видано виконавчий лист. Однак боржник рішення не виконав.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до висновків постанови Верховного Суду України від 20.12.2010 року у справі №3-57гс10, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми.
При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно частини першої цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманням відсотків за період прострочення виконання грошового зобовязання.
З огляду на те, що відповідач не виконує зобов'язання по оплаті в повному обсязі на користь позивача суми заборгованості, що відповідно призводить до подальшого невиконання рішення суду, суд вважає, що позивач обґрунтовано звернувся з вимогою про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних.
Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 1 жовтня 2014 року розглянув справу № 6-113 цс 14, предметом якої був спір про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних за період невиконання судового рішення про відшкодування майнової та моральної шкоди. При розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив правовий висновок, відповідно до якого будь-яке зобов'язання, яке зводиться до сплати грошей, є грошовим зобовязанням незалежно від правових підстав його виникнення і в разі його порушення підлягає застосуванню ч. 2 ст. 625 ЦК України. За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобовязання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобовязання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Оцінивши зібрані у справі докази суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення та погоджується з розрахунками наданими позивачем.
Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає індекс інфляції за час прострочення в сумі 5 735, 39 грн. та три проценти річних в сумі 1 414, 21 грн., всього - 7 149,59 грн. та судові витрати по справі, а саме: судовий збір в сумі 1 600 грн.
Керуючись ст.ст. 213, 215 ЦПК України, ст. 599, 610, 611, 625 ЦК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1, іпн НОМЕР_1, на користь товариства з обмеженою відповідальністю Продінвест (Код ЄДРПОУ 22783273) заборгованість за несвоєчасне виконання рішення суду в сумі 7 149,59 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТзОВ Продінвест 1 600 грн. судових витрат .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засідання під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя:
Суд | Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 18.09.2017 |
Оприлюднено | 22.09.2017 |
Номер документу | 69025837 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
Продан Б. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні