Рішення

від 18.09.2017 по справі 922/2503/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2017 р.Справа № 922/2503/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Руденко О.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціальний центр "Вимпел", м.Харків, до Державного підприємства Міністрества оборони України "Харківський завод залізобетонних виробів", м.Харків, про стягнення 130806,74 грн. за участю представників:

позивача -

28.08.2017р. та 18.09.2017р. - ОСОБА_1, адвокат (угода № 14 від

24.04.2017р.);

відповідача -

28.08.2017р. - ОСОБА_2 (довіреність б/н від 20.03.2017р.);

18.09.2017р. - не зявився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціальний центр "Вимпел", м.Харків, звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства Міністрества оборони України "Харківський завод залізобетонних виробів", м.Харків, заборгованості за Договором охорони б/н від 30.04.2014р. в розмірі 121000,00 грн. та пені у розмірі 9806,74 грн. Позивач також просив стягнути з відповідача витрати з оплати судового збору та витрати з оплати юридичної допомоги адвоката ОСОБА_1 в розмірі 27000,00 грн.

У судовому засіданні, яке було розпочато 28.08.2017р., представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача визнала позовні вимоги та звернулась до суду з клопотанням про перенесення судового засідання для підготування відзиву на позовну заяву.

У звязку із заявленим представником відповідача клопотанням, у судовому засіданні була оголошена перерва до 18.09.2017 до 11:30 год.

Після перерви представник позивача своєї позиції у справі не змінив.

Представник відповідача у судове засідання не зявилась, але надала через канцелярію суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі, проте просив відмовити у покладенні на нього витрат за надання позивачеві юридичної допомоги. Справу відповідач просив розглядати без участі його представника.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

30.04.2014р. між Tовариством з обмеженою відпаовідальінстю "Спеціальний центр Вимпел" (позивачем) та Державним підприємством Міністерства оборони України "Харківський завод залізобетонних виробів" (відповідачем) було укладено Договір про охорону об'єктів співробітниками ОСБОН "Вимпел" при TOB "Спеціальний центр Вимпел", згідно розділу 1 якого позивач, як замовник, доручив, а відповідач, як охоронна фірма", зобовязався за оплату забезпечити охорону обєкту замовника - завод залізобетонних виробів за адресою: м.Харків, вул.Котлова, 220.

Відповідно до п. 1.5. Договору, оплата за послуги охоронної фірми за цим Договором становить 19500,00 грн., без нарахування ПДВ.

Згідно п. 1.6. Договору, оплата за цим Договором здійснюється замовником щомісяця шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок або внесення до каси охоронної фірми не пізніше 5 числа поточного місяця (100% передоплати).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобовязання за Договором охорони виконує належним чином та у повному обсязі.

Проте, відповідач, в порушення умов Договору, оплату здійснює не належним чином, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем за період з жовтня 2016 року по березень 2017 року в розмірі 121000,00 грн.

На даний час, згідно бухгалтерської документації (копії додаються), борг відповідача за зазначеним договором складає 121000,00 грн.

У звязку з викладеним, позивачем було направлено відповідачу претензію від 22.03.2017р. вих. № 03 з вимогою погасити суму заборгованості та попередженням про дострокове припинення дії Договору, у разі відсутності оплати, та нарахування пені на суму простроченого боргу. Претензію позивача було отрмиано відповідачем 23.03.2017р., про що свідчить підпис представника відповідача на примірнику даної претензії. Проте, станом на даний час заборгованість залишається не сплаченою позивачем.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов"язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов"язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено: якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно п. 7.1. Договору, в разі несвоєчасної (неполної) оплати послуг охорони, замовник сплачує охоронній фірмі пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який нараховується пеня) від суми простроченої оплати за кожен день прострочення платежів.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суд визнав вимоги про стягнення з відповідача 9806,74 грн. пені законними та обґрунтованими.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем склав 130806,74 грн., у тому числі: 121000,00 грн. основного боргу та 9806,74 грн. пені.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач визнав заборгованість у повному обсязі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціальний центр Вимпел" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати з оплати судового збору суд покладає на відповідача.

Розглянувши вимогу позивача щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 27000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до розділу VІ Господарського процесуального кодексу України судовими витратами є пов'язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, сплати послуг перекладача, адвоката, та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

На підтвердження витрат на правову допомогу позивач надав суду: копію Угоди про надання юридичної допомоги № 14 від 24.04.2017р. та Додаткової угоди до нього від 15.09.2017р.; копію свідоцтва про право ОСОБА_1 про право на зайняття адвокатською діяльністю № 3744; копію видаткового касового ордеру від 26.04.2017р. на суму 27000,00 грн.

Відповідно до п. 1.1. Договору № 14 від 24.04.2017р. (з урахуванням Додаткової угоди), адвокат ОСОБА_1 за дорученням позивача прийняв на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором, а саме: представлення і захист прав та інтересів позивача в господарському суді Харківської області та Харківському апеляційному господарському суді за позовом про стягнення заборгованості за послуги охорони.

Відповідно до п. 6.5. Постанови Пленуму Вищого господарського № 7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не було надано обґрунтованого розрахунку вартості наданих послуг.

З урахуванням викладеного, суд визнав за можливе задовольнити вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на юридичну допомогу в розмірі 50%, що становить 13500,00 грн., в іншій частині витрат на правову допомогу суд вважає за необхідне відмовити, у зв'язку з несорозмірністю з позовними вимогами та не підтвердженням належними доказами вартості надання таких послуг.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 624 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківський завод залізобетонних виробів" (61017, м.Харків, вул.Котлова, 220; код ЄДРПОУ: 08494527; п/р 260041014286 в АТ "Регіон-Банк", МФО 351254) на користь Товариства з обмеженою відповідальінстю "Спеціальний центр Вимпел" (61002, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ: 24660014; р/р 26008010048680 в ПАТ ВТБ Банк м.Київ, МФО 321767) - заборгованість за Договором охорони від 30.04.2014р. у розмірі 121000,00 грн.; пеню в розмірі 9806,74 грн.; витрати зі сплати судового збору в розмірі 1962,10 грн.; витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 13500,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.09.2017 р.

Суддя ОСОБА_3