Постанова від 17.11.2009 по справі 04/4949

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2009 р. № 04/4949

Вищий господарський су д України у складі колегії с уддів:

Т.Б. Дроботової - головуюч ого,

Н.О. Волковицької,Л.І. Рогач

за участю представників:

позивача не з'явився (про час та місц е судового засідання повідом лений належним чином)

відповідача Шевченко В.В., дов. від 28.10.08р.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні касаційну скаргу Смілянської районної про фспілкової організації прац івників агропромислового ко мплексу

на постанову Київського міжобласног о апеляційного господарсько го суду від 04.08.2009 року

у справі № 04/4949 Господарського суду Черкаської області

за позовом Виробничого сільського сподарського кооперативу "Мі жгір'я"

до Смілянської районної пр офспілкової організації пра цівників агропромислового к омплексу

про визнання недійсним дого вору

ВСТАНОВИВ:

Виробничий сільс ькогосподарський кооперати в "Міжгір'я" звернувся до госпо дарського суду з позовом про визнання недійсним договору від 04.01.2007р., укладеного між ним т а Смілянською районною профс пілковою організацією праці вників агропромислового ком плексу на підставі статей 65, 103, 179, 181 Господарського кодексу У країни, частини 1 статті 202, стат ей 203, 204, частини 2 статті 207, части ни 1 статті 215, статей 216, 236 Цивільн ого кодексу України.

Позивач зазначав, що с пірний договір є фіктивним, н езаконним та не відповідає в имогам чинного законодавств а, оскільки його підписано не встановленою особою, що супе речить визначеному порядку т а формі вчинення договорів; в ідтак такий договір не може б ути визнано дією позивача, що спрямована на набуття, зміну або припинення ним своїх пра в та обов'язків.

Відповідач відхилив позо вні вимоги повністю, вказавш и на відповідність спірного договору положенням законод авства; зазначив, що повноваж ення особи, яка підписала дог овір, підтверджуються наявні стю на договорі печатки пози вача.

Рішенням Господарського с уду Черкаської області від 02.0 4.2009р. (суддя Упир І.І.) позов задо волено; визнано договір від 04. 01.2007р., укладений між Виробничи м сільськогосподарським коо перативом "Міжгір'я" с. Плескач івка, Смілянського району Че ркаської області та Смілянсь кою районною профспілковою о рганізацією працівників агр опромислового комплексу нед ійсним з моменту укладення; с тягнуто з відповідача на кор исть позивача 203грн. судових в итрат.

Постановою Київського між обласного апеляційного госп одарського суду від 04.08.2009р. (суд ді: Корсакова Г.В. - головуючи й, Мельник С.М., Рудченко С.Г.) рі шення місцевого господарськ ого суду залишено без змін з м отивів його законності та об ґрунтованості.

Не погоджуючись з висновка ми судів попередніх інстанці й, Смілянська районна профсп ілкова організація працівни ків агропромислового компле ксу звернулася до Вищого гос подарського суду України з к асаційною скаргою, в якій про сить прийняти рішення про ви знання спірного правочину ді йсним з покладенням на позив ача витрат по судовому спору .

Скаргу вмотивовано довода ми про порушення господарськ ими судами норм матеріальног о та процесуального права: ск аржник не вважає себе належн им відповідачем у даній спра ві, оскільки жодних порушень законодавства ним не вчинен о; судами неправильно застос овано статтю 181 Господарськог о кодексу України, що пов'язує , на думку скаржника, наявніст ь печатки на письмовому доку менті з вчиненням його уповн оваженою особою.

Позивач не скористався пра вом на участь представників сторін у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення пре дставника відповідача, прису тнього у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріал и справи на предмет правильн ості юридичної оцінки обстав ин справи та повноти їх встан овлення в судовому рішенні, к олегія суддів вважає, що каса ційна скарга підлягає задово ленню частково з таких підст ав.

Переглядаючи у каса ційному порядку судові рішен ня, касаційна інстанція на пі дставі встановлених фактичн их обставин справи перевіряє застосування судом першої ч и апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуаль ного права.

Касаційна інстанція не ма є права встановлювати або вв ажати доведеними обставини, що не були встановлені у ріше нні або постанові господарсь кого суду чи відхилені ним, ви рішувати питання про достові рність того чи іншого доказу , про перевагу одних доказів н ад іншими, збирати нові доказ и або додатково перевіряти д окази.

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарськ ого суду або постанови апеля ційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріаль ного чи процесуального права .

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є ная вність чи відсутність передб ачених законодавством підст ав для визнання недійсним сп ірного договору.

Частиною 1 статті 215 Ци вільного кодексу України, пе редбачено, що підставою неді йсності правочину є недодерж ання в момент вчинення право чину стороною (сторонами) вим ог, які встановлені частинам и першою-третьою, п'ятою та шос тою статті 203 цього Кодексу, а с аме: зміст правочину не може с уперечити цьому Кодексу, інш им актам цивільного законода вства, а також моральним заса дам суспільства, особа, яка вч иняє правочин, повинна мати н еобхідний обсяг цивільної ді єздатності, волевиявлення уч асника правочину має бути ві льним і відповідати його вну трішній волі, правочин має бу ти спрямований на реальне на стання правових наслідків, щ о обумовлені ним.

Господарськими судами по передніх інстанцій було вста новлено, що відповідно до дог овору від 04.01.2007р., сторонами яко го є позивач та відповідач, по зивач зобов'язувався забезпе чити безплатно щомісячне утр имання профспілкових внескі в із заробітної плати на раху нок профкому підприємства та районної ради профспілки пр ацівників АПК в пропорції 50 на 50 відсотків та погасити забор гованість по членських профс пілкових внесках по 31.12.2007р., а та кож щомісячно чи поквартальн о перераховувати первинній п рофспілковій організації ко шти на культурно-масову, фізк ультурну і оздоровчу роботу в розмірі 0,3% фонду оплати прац і (в розмірі, визначеному коле ктивним договором, але не мен ше 0,3% фонду оплати праці).

Даний договір набирає чинн ості з 01.01.2007р. та є безстроковим .

Судами встановлено, що відп овідно до Статуту Виробничог о сільськогосподарського ко оперативу "Міжгір'я" діяти від імені кооперативу без довір еності, в тому числі укладати договори, уповноважений гол ова кооперативу, яким є ОСО БА_1

У реквізитах спірного дого вору від Виробничого сільськ огосподарського кооператив у "Міжгір'я" значиться підпис к ерівника кооперативу ОСОБ А_1

Згідно висновку судово-поч еркознавчої експертизи № 12000 в ід 29.01.2009р. підпис від імені Танц юри Галини Нечипорівни в гра фі "керівник" у спірному догов орі виконано не Танцюрою Гал иною Нечипорівною, а іншою ос обою з наслідуванням підпису ОСОБА_1; відтак судами вст ановлено, що спірний договір від імені позивача підписан о невстановленою особою з на слідуванням підпису ОСОБА _1

Задовольняючи позов, місце вий господарський суд керува вся приписами статті 48 Цивіль ного кодексу України, за якою підписання особою (органом ю ридичної особи) угоди без від повідних повноважень може бу ти підставою для визнання до говору недійсним з моменту у кладання, як такої, що не відпо відає вимогам закону, супере чить вимогам статті 207 Цивільн ого кодексу України та части ні 1 статті 181 Господарського к одексу України.

Переглядаючи справу в повн ому обсязі за приписами стат ті 101 Господарського процесуа льного кодексу України, апел яційний господарський суд ви знав відповідний висновок за конним та обґрунтованим, оск ільки особа, що вчиняє правоч ин, повинна мати необхідний о бсяг цивільної дієздатності ; волевиявлення учасника пра вочину повинно бути вільним та відповідати його внутрішн ій волі.

Доводи касаційної скарги щ одо дійсності договору по фа кту скріплення його печаткою юридичної особи є помилкови ми, оскільки не ґрунтуються н а жодних положеннях цивільно го законодавства, що регулюю ть підстави недійсності дого ворів; стаття 181 Господарськог о кодексу України регулює по рядок укладення договорів, з а її недодержання договір є н еукладеним, а не недійсним.

Відповідно до постанови Пл енуму Верховного Суду Україн и "Про судову практику у справ ах про визнання угод недійсн ими" від 28 квітня 1978 року № 3, угод а може бути визнана недійсно ю лише на підставах і з наслід ками, передбаченими законом; до того ж суд повинен встанов ити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнанн я угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Вирішуючи спір про визнанн я договору недійсним, господ арський суд повинен встанов ити наявність тих обставин, з якими закон пов' язує визна ння недійсними правочинів та настання відповідних наслід ків: відповідність змісту пр авочину вимогам закону, доде ржання встановленої форми пр авочину, правоздатність стор ін, у чому конкретно полягає н еправомірність дій сторони т а інші обставини, що мають зна чення для правильного виріше ння спору. Вказані обставини належить з'ясувати на момент укладення правочину, проана лізувавши норми відповідних нормативних актів та статут них документів позивача.

Також розгляд справ и повинен відбуватись з доде ржанням принципів диспозити вності та змагальності учасн иків судового процесу, перед бачених статтею 129 Конституці ї України та статтею 43 Господа рського процесуального коде ксу України, відповідно до пі дстав та предмету позову.

За частиною першої статті 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності право чину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встанов лені частинами першою - треть ою, п'ятою та шостою статті 203 ць ого Кодексу; вказані положен ня статті 203 Цивільного кодекс у України визначають самості йні окремі підстави недійсно сті правочину, а саме: зміст пр авочину не може суперечити ц ьому Кодексу, іншим актам цив ільного законодавства, а так ож моральним засадам суспіль ства; особа, яка вчиняє правоч ин, повинна мати необхідний о бсяг цивільної дієздатності ; волевиявлення учасника пра вочину має бути вільним і від повідати його внутрішній вол і; правочин має бути спрямова ний на реальне настання прав ових наслідків, що обумовлен і ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та ін тересам їхніх малолітніх, не повнолітніх чи непрацездатн их дітей.

Звертаючись до господарсь кого суду, позивач самостійн о визначає як предмет позову , так і його підстави, тобто, фа кти, якими він обґрунтовує ви могу про захист свого поруше ного права чи охоронюваного законом інтересу; визначення предмету доказування у спра ві та істотних обставин спра ви прямо пов'язано з наведени ми позивачем підставами позо ву; посилання позивачем в ціл ому на приписи статей 203 та 215 Ци вільного кодексу України не означає звернення його до су ду за всіма наведеними у ній п ідставами, а вихід суду за меж і позовних вимог можливий ли ше у випадках, визначених пун ктами 1 та 2 статті 83 Господарсь кого процесуального кодексу України.

Посилання місцевого госп одарського суду на підстави недійсності договору за поло женнями статті 48 Цивільного к одексу України є помилковим, оскільки відповідна норма н е може застосовуватися до пр авочину від 04.01.2007р.

За частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України аналізу на предмет відповідн ості Кодексу, іншим актам цив ільного законодавства, а так ож моральним засадам суспіль ства підлягає зміст спірного правочину; висновок судів по передніх інстанцій не містит ь аналізу змісту правочину н а предмет його відповідності законодавству.

Стаття 207 Цивільного ко дексу України передбачено ви моги до письмової форми прав очину; за частиною 4 статті 203 Ци вільного кодексу України пра вочин має вчинятися у формі, в становленій законом, однак н едодержання сторонами письм ової форми правочину, яка вст ановлена законом, не має насл ідком його недійсність, крім випадків, встановлених зако ном.

Статтею 218 Цивільного к одексу України сторонам прав очину надано право заперечув ати факт вчинення правочину у разі недодержання його пис ьмової форми, що може доводит ися письмовими доказами, зас обами аудіо-, відеозапису та і ншими доказами (крім свідчен ь свідків).

Частина 2 статті 203 Циві льного кодексу України встан овлює вимоги до дієздатності особи, що вчиняє правочин.

Частина 3 статті 203 Циві льного кодексу України встан овлює вимогу до волевиявленн я особи, яка є учасником право чину: таке волевиявлення пов инно бути вільним та відпові дати внутрішній волі (тобто, н е залежати від помилки, обман у чи насильства при вчиненні правочину).

Вказані підстави визн ання правочину недійсним є о кремими, застосовуються за н аявності різних обставин спр ави, що підлягають встановле нню для кожної з даних підста в.

Судові рішення не міст ять відповідних належним чин ом встановлених обставин спр ави та правових висновків що до того, чи є позивач учаснико м спірного правочину та чи вч иняв позивач цей правочин, чи виникають у позивача будь-як і права чи обов'язки в результ аті існування договору, підп исаного невідомою особою.

З наведеного вбачаєть ся, що судами попередніх інст анцій не з'ясовано дійсних пі дстав недійсності спірного п равочину, з яких договір прос ив визнати недійсним позивач , а відтак спір не розглянуто в ідповідно до підстав заявлен ого позову; висновок про задо волення позовних вимог за та ких обставин є передчасним.

Таким чином, перевіривши у відповідності до частини 2 ст атті 111 5 Господарського проце суального кодексу України юр идичну оцінку обставин справ и та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господа рського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що го сподарський суд, розглядаючи справу, не розглянув всебічн о, повно та об' єктивно в судо вому процесі всі обставини с прави в їх сукупності, виходя чи з підстав поданого позову ; не застосував норми матеріа льного права, що регулюють ві дповідні підстави недійснос ті правочину; порушив припис и процесуального законодавс тва щодо меж судового розгля ду справи та прав судової інс танції, внаслідок чого його в исновки за наслідками розгля ду позову не є законними та об ґрунтованими.

Відповідно до роз' яснень , що викладені в постанові Пле нуму Верховного Суду України від 29.12.1976р. №11 "Про судове рішенн я" зі змінами та доповненнями , рішення є законним тоді, кол и суд, виконавши всі вимоги п роцесуального законодавств а і всебічно перевіривши обс тавини, вирішив справу у відп овідності з нормами матеріал ьного права, що підлягають за стосуванню до даних правовід носин. Обґрунтованим визнаєт ься рішення, в якому повно від ображені обставини, які мают ь значення для даної справи, в исновки суду про встановлені обставини і правові наслідк и є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, досл ідженими в судовому засіданн і.

Прийняті у справі рішення т а постанова вказаним вимогам не відповідають з вказаних в ище підстав.

З огляду на межі повноваже нь касаційної інстанції, виз начені статтею 1117 Господарськ ого процесуального кодексу У країни, рішення та постанову у даній справі слід скасуват и, а справу направити на новий розгляд до місцевого господ арського суду.

Під час розгляду справи с удам слід взяти до уваги наве дене, вжити передбачені зако ном заходи для всебічного, по вного і об' єктивного встано влення обставин справи та ви рішити спір відповідно до ви мог закону.

Керуючись статтями 43, 1115, 1117, пу нктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуал ьного кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Сміл янської районної профспілко вої організації працівників агропромислового комплексу задовольнити частково.

Постанову Київського міжо бласного апеляційного госпо дарського суду від 04.08.09р. у спра ві № 04/4949 Господарського суду Ч еркаської області та рішення Господарського суду Черкась кої області від 02.04.2009р. скасуват и.

Справу направити на новий р озгляд до Господарського суд у Черкаської області.

Головуючий Т. Дроботова

Судді: Н. Волковиц ька

Л. Рогач