Ухвала

від 15.09.2017 по справі 756/12316/17

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

15.09.2017 Справа № 756/12316/17

Справа пр. №1-кс/756/1774/17

ун. №756/12316/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2017 року м. Київ

Слідчий суддя Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ Оболонського УП ГУ Національної поліції м. Києва ОСОБА_4 , погоджене процесуальним керівником у кримінальному провадженні прокурором Київської місцевої прокуратури №5 ОСОБА_3 , про арешт майна,

в с т а н о в и в:

Старший слідчий СВ Оболонського УП ГУ Національної поліції м. Києва ОСОБА_4 за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури №5 ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.

В обґрунтування клопотання прокурор покликається на те, що в провадженні СВ Оболонського УП ГУ Національної поліції м. Києва знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016100050005812 від 09 червня 2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 356, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України.

Слідчий вказує на те, що ТОВ Вогні Оболоні на підставі договору купівлі-продажу від 02 липня 2015 року, укладеного з ОСОБА_5 , набуло право власності на нежитлову будівлю площею 360,4 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

У свою чергу, ОСОБА_5 придбав вказаний об`єкт нерухомості у ТОВ Фірма Е.І.В. за договором купівлі - продажу від 01 липня 2015 року. Зазначене товариство набуло право власності на нежитлову будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 20 квітня 2015 року у справі №760/5851/15-ц за позовом ТОВ Фірма Е.І.В. до ОСОБА_6 про розірвання договору та визнання права власності.

Проте, згадане рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 20 квітня 2015 року у справі №760/5851/15-ц було скасоване рішенням Апеляційного суду м. Києва від 17 вересня 2015 року. Відтак, відпала правова підстава набуття ТОВ Фірма Е.І.В. права власності на нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Оболонський, 1-В, а отже, і наступними набувачами.

У подальшому, отримавши у незаконний спосіб у власність нежитлову будівлю, що розташована за адресою: м. Київ, пр-т Оболонський, 1-В, ТОВ Вогні Оболоні звернулося до Київської міської ради щодо надання йому у користування земельної ділянки за адресою: м. Київ, пр-т Оболонський,1-В та вул. Малиновського, 12-Б, площею 1181,66 кв. м (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:78:153:0050), нормативна грошова оцінка якої складає 7420984,90 грн.

Слідчий стверджував, що усупереч вимогам Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ТОВ Вогні Оболоні зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт з реконструкції нежитлової будівлі, що розташована за адресою: м. Київ, пр-т Оболонський, 1-В (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:78:153:0050). Зокрема, ТОВ Вогні Оболоні здійснює будівельні роботиза відсутності зареєстрованого права власності на земельну ділянку за адресою: м. Київ, пр-т Оболонський, 1-В, розробленої проектної документації на будівництво та дозволу на виконання будівельних робіт з будівництва нежитлової будівлі, отриманого в органах державного архітектурно-будівельного контролю. Більш того, реконструкція нежитлової будівлі за адресою: м. Київ, пр-т Оболонський, 1-В не була можливою, позаяк на цій земельній ділянці були відсутні будь-які об`єкти нерухомості. Такі дії посадових осіб ТОВ Вогні Оболоні порушують норми ст. ст. 20, 125, 126 ЗК України, ст. 9 Закону України Про архітектурну діяльність, ст. ст. 23, 24, 28 Закону України Про планування і забудови територій.

Постановою старшого слідчого СВ Оболонського УП ГУ Національної поліції м. Києва ОСОБА_4 від 11 вересня 2017 року нежитлова будівля площею 360,4 кв. м, що розташована за адресою: м. Київ, пр-т Оболонський, 1-В, була визнана речовим доказом у кримінальному провадженні №12016100050005812.

З метою збереження речового доказу нежитлової будівлі площею 360,4 кв. м, яка знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Оболонський, 1-В, та забезпечення можливої спеціальної конфіскації цього майна, слідчий просив суд накласти арешт на цю будівлю шляхом заборони будь-кому і будь-яким чином розпоряджатися зазначеним майном.

У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання про накладення арешту, просили суд його задовольнити.

З метою забезпечення арешту майна, яке не було тимчасово вилучене, слідчий суддя, керуючись нормою ч. 2 ст. 172 КПК України, ухвалив розглянути клопотання про накладення арешту на майно за відсутності власника цього майна.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось, позаяк сторони кримінального провадження не заявляли відповідного клопотання.

Заслухавши думку прокурора та слідчого, дослідивши клопотання, копії наданих документів, слідчим суддею встановлено наступне.

Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження за №12016100050005812 від 09 червня 2016 року внесено відомості за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 356, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України з фабулою, яка відповідає змісту обставин, викладених в описовій частині ухвали.

Ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Постановою старшого слідчого СВ Оболонського УП ГУ Національної поліції м. Києва ОСОБА_4 від 11 вересня 2017 року нежитлова будівля площею 360,4 кв. м, що розташована за адресою: м. Київ, пр-т Оболонський, 1-В, була визнана речовим доказом у кримінальному провадженні №12016100050005812.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Крім цього, за п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення спеціальної конфіскації. У випадку, передбаченому цією законодавчою нормою, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, визначених КК.

За положеннями ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація допускається у випадку вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

У силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.

Ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.

У справі Раймондо проти Італії (Raimondo v. Italy, рішення від 24 січня 1994 року) ЄСПЛ зазначив, не є порушенням ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції накладення арешту на майно під час здійснення досудового розслідування, у випадку, якщо такий інститут передбачений відповідним національним законом, і він спрямований не на позбавлення особи права власності на майно, а лише користування ним.

Згідно з абз. 2 ч. 10 ст. 170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

За приписами ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

З урахуванням вищевикладеного, з метою недопущення знищення, втрати або пошкодження майна, яке визнано речовим доказом, та забезпечення можливої спеціальної конфіскації вважаю, що клопотання слідчого про арешт нежитлової будівлі площею 360,4 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони розпорядження цим майном підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 167, 170, 171, 172, 173, 234, 236, 309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в:

Клопотання старшого слідчого СВ Оболонського УП ГУ Національної поліції м. Києва ОСОБА_4 , погоджене процесуальним керівником у кримінальному провадженні прокурором Київської місцевої прокуратури №5 ОСОБА_3 , про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на нежитлову будівлю, що розташована за адресою: м. Київ, пр-т Оболонський, 1-В, право власності на яку зареєстроване за ТОВ Вогні Оболоні (код ЄДРПОУ 39883487), шляхом заборони розпоряджатися вказаним майном будь-кому і будь-яким способом.

Копію ухвали негайно після її постановлення вручити прокурору та не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надіслати іншим заінтересованим особам, які не були присутні при її проголошенні.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Виконання ухвали покласти на старшого слідчого СВ Оболонського УП ГУ Національної поліції м. Києва ОСОБА_4 .

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Слідчий суддя ОСОБА_1