Ухвала

від 31.08.2017 по справі 523/12190/17

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/12190/17

Провадження №2/523/4508/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2017 р. суддя Суворовського районного суду міста Одеси Сувертак І. В., розглянув матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІКСОР про захист прав споживачів, стягнення збитку за невиконання обов'язку,-

Встановив:

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 31 серпня 2017 року відкрито провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІКСОР про захист прав споживачів, стягнення збитку за невиконання обов'язку.

Представником позивача одночасно з поданим позовом заявлено клопотання про забезпечення позову в якій він просить постановити ухвалу якою:

- накласти арешт на всі рахунки та майно Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІКСОР , що йому належить та знаходиться у нього або в інших осіб.

Заявник стверджує, що необхідність забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне відповідачу майно обумовлена тією обставиною, що невжиття таких заходів у разі відсутності у відповідача майна може призвести до невиконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 poкy за № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено:

1) причини, у зв,язку з якими потрібно забезпечити позов

2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності

3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України та п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Згідно поданої заяви позивач просить накласти арешт на все майно відповідача, однак ціну позову позивачем зазначено у розмірі: 3450 грн. 00 коп. - сплачені кошти, 5000 грн. 00 коп. - моральна шкода, 9836 грн. 87 коп. - 3 % пені за день прострочення та індекс інфляції. Доказів належності будь-якого майна відповідачеві позивачем не надано, а предметом спору є грошові кошти, тому вид забезпечення позову, котрий просить застосувати представник позивача є не співмірний з заявленими позивачем вимогами.

Крім того, п.6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22 грудня 2006 р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", зазначає, що: Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, скільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов,язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими .

У відповідності до ч. 3 ст. 27 ЦПК України, сторони зобов'язані користуватися своїми процесуальними правами та виконувати процесуальні обов'язки добросовісно.

Аналізуючи викладене, суд вважає, що підстави для задоволення заяви про забезпечення позову відсутні.

Застосовуючи п.4, п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22.12.2006 року , керуючись правилами ст. ст. 151-153 Цивільного процесуального кодексу України , суд,-

Ухвалив:

У задоволенні клопотання про забезпечення позову ОСОБА_2, представника позивача в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІКСОР про захист прав споживачів, стягнення збитку за невиконання обов'язку - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя