Рішення

від 13.09.2017 по справі 694/898/17

ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 694/898/17

2/694/522/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

13.09.2017 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд, Черкаської області в складі

Головуючої - судді Сакун Д.І.

при секретарі - Матвієнко А.А.

за участі представника позивача Недоступ Р.В.

представника третьої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Звенигородка цивільну справу за позовом органу опіки та піклування виконавчого комітету Тарасівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа на стороні позивача: Служба у справах дітей Звенигородської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

в с т а н о в и в:

орган опіки та піклування виконавчого комітету Тарасівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_6, в якій просить позбавити відповідачку батьківських прав відносно її неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідачка є матір'ю неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3. Протягом тривалого часу родина ОСОБА_5 перебуває на контролі Виконавчого комітету Тарасівської сільської ради. Діти з 27.07.2014 року перебувають на обліку служби у справах дітей Звенигородської райдержадміністрації, як діти, що потрапили в складні життєві обставини з причини злісного ухиляння батьків від виконання батьківських обов'язків. В сім'ї, де проживали діти не створено належні умови для проживання, батьки постійно сваряться, мати іде з дому на невизначений час, покидаючи дітей на батька. В 28.01.2016 року Виконавчим комітетом направлено позов до Звенигородського районного суду про позбавлення батьківських прав ОСОБА_7 та ОСОБА_6 відносно їх малолітніх дітей. Під час судового розгляду подружжя наладили стосунки між собою та створили належні умови для проживання дітей, тому у позові Виконавчого комітету Тарасівської сільської ради судом було відмовлено. Протягом року подружжя проживало однією сім'єю, належно виконували батьківські обов'язки, але з травня 2017 року ОСОБА_6 залишила місце проживання, проживала в інших людей, зловживала алкоголем. Миритися з чоловіком та виховувати своїх дітей відмовилась. На даний час діти проживають з батьком, який займається їх вихованням та навчанням про що свідчать акти обстежень матеріально-побутових умов від 06.07.2017 року та довідки від соціального фахівця. Виконавчий комітет Тарасівської сільської ради дійшов висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_6 батьківських прав відносно її неповнолітніх дітей.

Представник позивача Недоступ Р. В. у судовому засіданні позов підтримала. Пояснила, що сім'я відповідачки перебуває під супроводом з 2011 року. Відповідачка ніде не працює, систематично зловживає алкогольними напоями. До дітей ставиться байдуже, свої батьківські обов'язки не виконує. Фактично дітьми опікується батько. Відповідачка з квітня у селі не проживає. Повідомила, що не хоче жити з чоловіком і, лишивши дітей, виїхала з села. Вважає, що позбавлення відповідачки батьківських прав буде в повній мірі відповідати інтересам дітей. Просила задоволити позов у повному обсязі.

Відповідачка в судове засідання не з'явилася, будучи належним чином двічі повідомленою. Причини неявки не повідомила.

Представник третьої особи ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримала. Пояснила що зі сторони служби у справах дітей надавалася уся можлива допомога родині відповідачки. З останньою постійно проводилася роз'яснювальна робота. Разом з тим, усі поради та вимоги Служби відповідачка ігнорувала, повідомляючи, що нічого страшного у позбавленні батьківських прав вона не бачить, оскільки її мати також була позбавлена стосовно неї батьківських прав, проте це не перешкоджало їхньому спілкуванню. Просила задоволити позов у повному обсязі.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що він є чоловіком відповідачки і, відповідно, батьком дітей стосовно яких ставиться питання позбавлення відповідачки батьківських прав. Вказав, що його дружина систематично зловживає спиртними напоями, дома дуже часто не проживає, перебуваючи у подружок та в інших невідомих йому місцях. Дітьми опікується він одноособово та його матір - бабуся дітей. Вказав, що відповідачка поїхала навесні і з того часу ані здоров'ям ані життям дітей не цікавиться взагалі. Лише один раз телефонувала, повідомивши, що мешкає у м. Київ. Вважає, що позбавлення відповідачки батьківських прав буде в повній мірі відповідати інтересам дітей.

Заслухавши пояснення учасників процесу, покази свідка, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено такі факти і відповідні їх відносини:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 є матір'ю неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.15,18,21).

З матеріалів справи вбачається, що мати не приймає участі у вихованні дітей, не цікавиться їхнім життям, неналежно доглядає за ними.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 є громадянкою України, місце реєстрації та фактичне місце проживання є АДРЕСА_1. (а.с.3). Згідно довідки № 578 від 07.07.2017 року виданої Тарасівською сільською радою ОСОБА_6, на території села власного житла не має, проживає по АДРЕСА_1(а.с.10).

З довідки-характеристики вбачається, ОСОБА_6 за час перебування на території села проявила себе з негативної сторони, має схильність до вживання алкогольних напоїв, вихованням дітей не опікується. Сімя постійно перебуває під контролем та соціальним супроводом. Супровід не дав позитивного результату (а.с.9).

З Акту обстеження сімї від 07.07.2017 року вбачається, що ОСОБА_6 неналежно доглядає за дітьми, залишаючи їх на батька, часто перебуває в стані алкогольного сп'яніння, мати веде аморальний спосіб життя (а.с.11).

Орган опіки та піклування виконавчого комітету Тарасівської сільської ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_6 відносно її неповнолітніх дітей, згідно висновку від 08.06.2017 року (а.с.23-24).

Такої думки лишається Служба у справах дітей, що підтверджується рішенням де йдеться про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_6 відносно її дітей.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Оцінюючи надані позивачем докази, суд вважає встановленим той факт, що відповідачка ОСОБА_6 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по відношенню до неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, а тому позов про позбавлення її батьківських прав підлягає задоволенню.

Статтею 165 СК України визначено перелік осіб, які мають право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав. Такими особами є один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла 14 років.

Відповідно до роз'яснення в пунктах 15, 16, 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз'яснено, що позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов'язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму та наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

Конвенцією про права дитини, ратифікованою Постановою Верховної ради Української РСР №798 від 27.02.1991 року визначено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дітей та несуть відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Крім того, статтею 12 Закону "Про охорону дитинства" передбачено, що батьки зобов'язані виховувати дітей, піклуватись про їх здоров'я, фізичний, духовний, моральний розвиток, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дітей, готувати їх до самостійного життя та праці.

Частиною 4 статті 155 Сімейного кодексу України встановлено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

В ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року вказано: Держави-учасники зобов'язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для її злагоди, приймаючи до уваги права та обов'язки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи .

Відповідно до ст. 8 Закону України Про охорону дитинства від 26 квітня 2001 року № 2402 зазначено, що Кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних доля всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України .

Згідно статті 12 цього ж Закону вказано, що Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці . Відповідно до статті 15 цього ж Закону встановлено, що Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею .

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку щодо задоволення позову.

Згідно ст.88 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави 1600 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.164, 165, 171 Сімейного Кодексу України, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30 березня 2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і позбавлення та поновлення батьківських прав , ст.12 Закону України Про охорону дитинства -ст. ст. 11, 88, 212-218 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

позов органу опіки та піклування виконавчого комітету Тарасівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області задовольнити.

Позбавити ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, батьківських прав відносно її неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Стягнути з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючої АДРЕСА_1, непрацюючої, аліменти в розмірі1/3 частини від усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на особовий рахунок дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 у відділенні Державного Ощадного банку України до їх повноліття, починаючи з моменту надходження позовної заяви до суду, тобто з 28 липня 2017 року.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Черкаської області через Звенигородський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Повний текст рішення виготовлений 18.09.2017 року.

Суддя Д.І. Сакун