Ухвала

від 20.09.2017 по справі 754/7291/17

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2/754/4649/17

Справа № 754/7291/17

У Х В А Л А

Іменем України

20 вересня 2017 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Панченко О.М. розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з Обмеженою Відповідальністю СКАЙ РУФ про зміну дати звільнення і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 06 червня 2017 року відкрито провадження по цивільній справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ СКАЙ РУФ про зміну дати звільнення і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

19.09.2017 року представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 було подано до канцелярії суду заяву про забезпечення позову, в якій просила суд:

- заборонити ліквідаційній комісії ТОВ СКАЙ РУФ здійснювати дії щодо внесення запису до ЄДР про державну реєстрацію припинення юридичної особи;

- заборонити державному реєстру Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Оболонського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві вносити запис до ЄДР про державну реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ СКАЙ РУФ .

В обґрунтування поданої заяви зазначає, що 12.09.2016 року позивач була прийнята на роботу до ТОВ СКАЙ РУФ на посаду бухгалтера. 31.01.2017 року позивача було звільнено за угодою сторін, проте, їй не було видано трудову книжку, лише 30.03.2017 року відповідач по справі надіслав позивачу, поштовим зв'язком, трудову книжку останньої. На сьогоднішній день відповідач по справі ТОВ СКАЙ РУФ перебуває в стані припинення з 03.04.2017 року. Строк для заявлення кредиторами своїх вимог встановлено в два місяці, тобто до 03.06.2017 року. 19.05.2017 року позивачка звернулася до ліквідатора з заявою щодо виплати їй заборгованості з заробітної плати, проте, відповіді на свою заяву не отримала. Тому вважає, що існує висока ймовірність того факту, що відповідач може в будь-який момент провести ліквідаційні дії та здійснити виключення з державного реєстру юридичних осіб, що може значно утруднити або взагалі зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд приходить висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено:

1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов;

2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст. 152 ЦПК України).

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально - правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження та реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого.

Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника про те, що незастосування заходів по забезпеченню позову, може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Нормами чинного законодавства передбачено ліквідацію суб'єкта господарювання, а саме, визначено основні дії ліквідатора, які включають:

-оприлюднення оголошення про ліквідацію та повідомлення про це явних (відомих) кредиторів персонально в письмовій формі;

-вжиття заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості;

-оцінка наявного майна суб'єкта господарювання, який ліквідується, та здійснення розрахунків із кредиторами;

-складання ліквідаційного балансу;

-перевірка достовірності та повноти ліквідаційного балансу.

Враховуючи вищевикладене суд оцінює наскільки захід забезпечення позову, який пропонується вжити представником позивача пов'язаний з предметом позову та наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття, оскільки співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову за вартістю.

В заяві відсутнє обґрунтування застосування конкретного виду забезпечення позову, відсутні дані, які б підтверджували наявність ризиків, які призведуть до невиконання або ускладнення виконання рішення суду, не обґрунтовано співмірність забезпечувальних заходів заявленим вимогам, яка полягає у відповідності (адекватності) майнового інтересу заявника заходам про застосування яких він клопоче перед судом, оскільки згідно поданої заяви ці дані ґрунтуються на особистому припущені позивача. У заяві про забезпечення позову позивач не навів достатніх підстав щодо необхідності забезпечення даного позову у такий спосіб та не навів доказів того, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення суду чи створювати обставини, які б утрудняли чи унеможливлювали його виконання.

Таким чином, суд враховує, що необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову шляхом встановлення заборони ліквідаційній комісії, до ухвалення рішення по суті спору , здійснювати дії щодо внесення запису до ЄДР про державну реєстрацію припинення юридичної особи, заборони державному реєстру вносити запис до ЄДР про державну реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ СКАЙ РУФ може призвести до правових ускладнень значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, оскільки зачіпає інтереси невизначеного кола інших осіб та порушує права кредиторів, що не беруть участь у справі.

Проаналізувавши позовні вимоги, заявлені позивачкою до відповідача, обґрунтування заяви про забезпечення позову, документи, які містяться в матеріалах справи, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заявленої представником позивача заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

За змістом ст. 293 ЦПК окремо від рішення суду в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про задоволення заяви про забезпечення позову, а також про його скасування, проте ухвали про відмову у забезпеченні позову оскарженню не підлягають (п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову"

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", суд -

У Х В А Л И В:

В задоволені заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову - відмовити.

Копію цієї ухвали направити позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: