Постанова

від 19.09.2017 по справі 902/1064/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2017 року Справа № 902/1064/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Алєєва І.В. (доповідач), Дроботова Т.Б., Рогач Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 у справі№902/1064/16 Господарського суду Вінницької області за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Теплицької селищної ради провизнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, за участю представників сторін: від позивача:не з'явився; від відповідача:не з'явився В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 06.02.2017 у справі №902/1064/16 позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Визнано укладеною додаткову угоду від 26.07.2016 до договору оренди землі укладеного 25.07.2011 щодо земельної ділянки загальною площею 0,0035 га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка знаходиться по АДРЕСА_1, між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, ІПН НОМЕР_1, та Теплицькою селищною радою, код ЄДРПОУ 04326193, зареєстрованого відділом Держкомзему у Теплицькому районі 02.12.2011 за №052370004002811, відповідно до якої поновлюється договір оренди та продовжується строк його дії на 5 (пять) років в редакції, викладеній в резолютивній частині судового рішення. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 у справі №902/1064/16 вищезазначене судове рішення скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4, з прийнятою постановою апеляційної інстанції не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та залишити без змін судове рішення місцевого господарського суду.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.08.2017 зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

У додаткових письмових поясненнях до касаційної скарги позивач наполягає на тому, що Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 не було фактично відмовлено у поновленні договору оренди. При цьому, скаржник посилається на те, що фактично рішення процедурно не були прийняті, як в жовтні, так і листопаді 2016 року. Зокрема, згідно протоколу 12 позачергової сесії 7 скликання від 21.10.2016 присутніх на сесії депутатів - 17 з 26. При голосуванні голосували "за" - 4, "проти" - 6, "утримались" - 6, тобто з присутніх депутатів, проти проголосувало менше половини від присутніх. Згідно протоколу 13 позачергової сесії 7 скликання від 18.11.2016 присутніх на сесії депутатів - 21 з 26. Голосували "за" - 7, "проти" - 8, "утримались" - 6, тобто з присутніх депутатів, проти проголосувало менше половини від присутніх. При цьому, заявник посилається на пункти 1 та 2 ст. 2.9 Регламенту Теплицької селищної ради 7 скликання затвердженого рішенням 1 сесії селищної ради 7 скликання від 10.11.2015. Окремо скаржник зазначає, що саме в листуванні за підписом селищного голови вказувалось, що в спірних правовідносинах мала місце відмова у поновленні договору оренди, хоча, на думка скаржника, такого не вбачається зі змісту вищезазначених протоколів.

Ухвалою від 15.08.2017 Вищий господарський суд України задовольнив клопотання скаржника про продовження строку розгляду касаційної скарги по даній справі, продовжив строк її розгляду на п'ятнадцять днів та відклав розгляд касаційної скарги.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.09.2017 відкладено розгляд касаційної скарги.

В призначене судове засідання касаційної інстанції 19.09.2017 позивач та відповідач уповноважених представників не направили. Явка не визнавалась обов'язковою.

Перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права, проаналізувавши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 25.07.2011 між Теплицькою селищною радою (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (орендар) укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,0035 га (кадастровий номер НОМЕР_2), яка знаходиться в АДРЕСА_1, для комерційної діяльності терміном на п'ять років. На земельній ділянці розміщено об'єкт нерухомого майна - мала архітектурна форма. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п. 43 договору, цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації, договір зареєстровано 02.12.2011 про що у державному реєстрі земель вчинений запис за №052370004002811, а відтак саме з 02.12.2011 договір набрав чинності, на що обґрунтовано наголошувала апеляційна інстанція.

31.05.2016 Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Теплицької селищної ради з заявою про поновлення договору оренди землі.

Згідно з витягом з протоколу 12 позачергової сесії 7 скликання Теплицької селищної ради від 21.10.2016 за п. 17 порядку денного за результатом голосування не прийнято рішення про поновлення вищезазначеного договору оренди.

25.10.2016 Теплицька селищна рада надіслала позивачеві підприємцю ОСОБА_4 лист №559 з повідомленням про відмову у поновленні договору оренди землі, який був укладений сторонами 25.07.2011.

01.11.2016 Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 повторно звернувся до Теплицької селищної ради з заявою про повторний розгляд питання щодо поновлення договору оренди землі, оскільки вважає, що не було необхідної кількості голосів для прийняття рішення на попередній сесії Теплицької селищної ради, яка відбулась 21.10.2016.

Відповідно до витягу з протоколу 13 позачергової сесії 7 скликання Теплицької селищної ради від 18.11.2016 за п. 19 порядку не прийнято рішення про поновлення договору оренди землі, ані на 15 років за заявою позивача, ані на 5 років.

05.12.2016 Теплицька селищна рада надіслала підприємцю ОСОБА_4 лист - попередження №700, в якому орендодавець просить орендаря в місячний термін демонтувати споруду (МАФ), а земельну ділянку повернути в стані не гіршому порівняно з тим, у якому ділянку отримано, оскільки рішеннями 12-ї та 13-ї сесії Теплицької селищної ради 7 скликання Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 відмовлено у поновленні договору оренди землі.

Порядок, умови і правові конструкції поновлення договору оренди землі унормовані у ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Так, у частинах 1 - 5 ст. 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Приписи статей 319, 626 ЦК України свідчать про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Другою правовою конструкцією є пролонгація договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі (ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

У цьому випадку також передбачено укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, яке здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

При цьому, в силу приписів ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у місячний строк обов'язково має бути укладена додаткова угода, яка засвідчує юридичний факт поновлення договору.

Переглядаючи справу в повному обсязі за приписами ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки орендарем не дотримана процедура, визначена нормами ст. 33 Закону України "Про оренду землі", а орендодавець повідомив орендаря про наявність заперечень і про своє рішення про відмову в поновленні договору оренди. Між тим, як вже зазначалось вище та про це було зазначено апеляційною інстанцією, Теплицькою селищною радою за результатами розгляду заяв Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про поновлення договору оренди землі, рішення не прийнято .

Тобто, при з'ясуванні фактичних обставин в спірних правовідносинах, апеляційним господарським судом не встановлено, чи є вищезазначена обставина відмовою в поновленні договору оренди в розумінні ч.ч. 1 - 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно положень ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Беручи до уваги вищевикладене, судова колегія касаційної інстанції дійшла висновку, що апеляційний господарський суд не перевірив законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як встановлено ст. 111 5 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

В силу приписів ст. 111 7 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази .

Відповідно до ч. 1 ст. 111 10 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Пунктом 3 ч. 1 ст. 111 9 ГПК України визначено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними фактичні обставини, що не були встановлені апеляційною інстанцією, постанова у даній справі підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до Рівненського апеляційного господарського суду для перевірки законності і обґрунтованості рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 - частково задовольнити.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 у справі №902/1064/16 - скасувати, а справу передати на новий розгляд до Рівненського апеляційного господарського суду.

Головуючий суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя Т.Б. Дроботова Суддя Л.І. Рогач