Постанова

від 19.09.2017 по справі 911/1012/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2017 року Справа № 911/1012/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіВладимиренко С.В. - доповідач суддівДемидової А.М., Шевчук С.Р. розглянув касаційні скаргиПублічного акціонерного товариства "Кредобанк" та Володарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області в особі старшого державного виконавця Пігулевської Катерини Миколаївни на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2017р. та ухвалугосподарського суду Київської області від 29.03.2017р. за скаргою ТОВ "Серго-Трейд" на дії Володарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (по проведенню оцінки майна) у справі№911/1012/16 господарського суду Київської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Кредобанк" до відповідачів: 1. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Серго-Трейд" простягнення 629811,04грн. за участю представників

позивача - Грішина Н.О.,

відповідачів 1. не з'явились,

2. Осадча К.О.,

ВДВС - Пігулевська К.М.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Серго-Трейд" звернулось до господарського суду Київської області зі скаргою на дії Володарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, у якій просило зупинити передачу на реалізацію майна боржника, а саме комплексу нежитлових будівель та споруд: зерносклад загальною площею 605,8 кв.м.; вагова загальною площею 8,4 кв. м.; зерносховище загальною площею 2413,0 кв.м.; зерносушарка загальною площею 181,3 кв.м.; надбудова з підвалом загальною площею 52,5 кв.м.; земельна ділянка площею 1,3132 га кадастровий НОМЕР_1, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1., та належить ТОВ "Серго-Трейд" (код 38416468). Вимогами скарги також були: визнати незаконними дії старшого державного виконавця Володарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Пігулевської К.М. по проведенню оцінки майна комплексу нежитлових будівель і споруд та земельної ділянки, розташованих за адресою АДРЕСА_2, що належить ТОВ "Серго-Трейд", визнати протиправною оцінку такого майна згідно звіту від 24.01.2017р. про незалежну оцінку майна, проведену ФОП ОСОБА_8, а також визнати звіт від 24.01.2017р. про незалежну оцінку даного майна, таким, що не підлягає використанню при визначенні початкової (стартової) ціни під час проведення торгів з реалізації майна.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.03.2017р. (суддя Мальована Л.Я.) у справі №911/1012/16, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2017р. (колегією суддів у складі головуючого судді Пашкіної С.А., суддів: Жук Г.А., Сітайло Л.Г.) скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Серго-Трейд" на дії Володарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вищезазначеними ухвалою та постановою, Публічне акціонерне товариство "Кредобанк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій зазначаючи про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу господарського суду Київської області від 29.03.2017р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2017р. у справі №911/1012/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги ТОВ "Серго-Трейд" про визнання протиправної оцінки майна згідно Звіту від 24.01.2017р., проведеної ФОП ОСОБА_8, визнання незаконними дій старшого державного виконавця Володарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Пігулевської К.М. по проведенню оцінки майна: комплексу нежитлових будівель та споруд, земельної ділянки, що проведена ФОП ОСОБА_8, зупинення передачі на реалізацію майна боржника.

З аналогічними вимогами звернувся до Вищого господарського суду України і Володарський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області. В обґрунтування вказаних вимог, заявник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вказує на законність своїх дій та їх повну відповідність вимогам закону.

Колегія суддів касаційної інстанції, розглянувши доводи касаційних скарг, заслухавши представників учасників судового процесу, що взяли участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

У ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції Закону, який діяв на момент відкриття виконавчого провадження) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

05.10.2016р. набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016р. (надалі - Закон).

У частині 7 Розділу ХІІ Закону врегульовано, що виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Відповідно до положень ст.56 Закону визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Підставою для виникнення спору у даній справі, за твердженням ТОВ "Серго-Трейд" стало те, що під час вчинення вищезгаданих виконавчих дій спрямованих на визначення вартості його майна, державним виконавцем було допущено ряд порушень нормативно-правових актів, які в подальшому вплинули на повноту та достовірність спірного звіту про оцінку вартості майна боржника.

Згідно із ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору.

За приписами ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Частиною 6 ст. 9 цього ж Закону унормовано, що положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Національний стандарт № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затверджений постановою КМУ від 10.09.2003 № 1440 є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах. Даним Стандартом (п. п. 50-55), зокрема, визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна.

Національний стандарт № 2 "Оцінка нерухомого майна", затверджений постановою КМУ від 28.10.2004 № 1442, є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Таким чином, оцінка нерухомого майна має здійснюватись відповідно до Національного стандарту № 2 "Оцінка нерухомого майна" з урахуванням вимог Національного стандарту № 1, яким визначено загальні засади.

Зі змісту оскаржуваної ухвали суду першої інстанції вбачається, що позивач, відповідач-1 та представник ВДВС участі у судовому засіданні не брали. Задовольняючи скаргу ТОВ "Серго-Трейд" у повному обсязі суд на підставі наявних у матеріалах справи документів поданих ТОВ "Серго-Трейд", дійшов висновку, що під час проведення оцінки не були оцінені деякі прибудови та обладнання, яке є невід'ємною частиною об'єкта оцінки, а також, що експертом не було проведено безпосереднє ознайомлення з об'єктом оцінки шляхом огляду та дослідження самого об'єкту та обладнання, яке в ньому є. Крім того, суд зазначив, що виконавцем протиправно не укладено з оцінювачем договір на проведення незалежної оцінки майна в рамках виконавчого провадження. Таким чином, здійснивши посилання на ст.ст 11, 57 Закону, ст.ст. 9, 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", зазначені вище Національні стандарти №1 та №2, ст.121-1 Господарського процесуального кодексу України, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог скарги ТОВ "Серго-Трейд".

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що не погодившись з такими висновками суду, Публічне акціонерне товариство "Кредобанк" та Володарський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області звернулись з апеляційними скаргами до Київського апеляційного господарського суду. При цьому апеляційна скарга останнього містила додатки з документами (а.с.214-251 т.2), серед яких між іншим наявний і договір на проведення незалежної оцінки майна від 08.12.2016р. №694-12-16 (а.с.239, т.2).

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як роз'яснено у п.п. 2,4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" №6 від 23.03.2012п. рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: - чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; - чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; - яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом в сукупності та відображено у судовому рішенні, в даному випадку - в постанові апеляційного господарського суду.

Проте суд апеляційної інстанції в порушення ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України не встановив у судовому процесі всіх обставин справи всебічно, повно і об'єктивно в їх сукупності з урахуванням предмету спору, а оскаржувана постанова взагалі не містить посилань на оцінку чи відмову в оцінці поданих заявниками апеляційних скарг документів, як і не містить обґрунтованих висновків суду про відхилення доводів заявників. Тобто судом всупереч ст.101 Господарського процесуального кодексу України не надано повної юридичної оцінки обставинам справи, що призвело до передчасних висновків.

Зокрема, без надання правової оцінки конкретним пунктам (у тому числі п.5.3) спірного Звіту наявного у матеріалах справи, щодо здійснення оцінки за результатами зовнішнього огляду об'єкта, суд касаційної інстанції вважає передчасним протилежний висновок апеляційного господарського суду. Не встановивши, які конкретно прибудови та невід'ємні поліпшення оцінюваного об'єкту не були оцінені ФОП ОСОБА_8, та якими правовстановлюючими документами підтверджено право власності ТОВ Серго-Трейд на об'єкти нерухомого майна з прибудовами та невід'ємними поліпшеннями введеними в експлуатацію належним чином, суд попередньої інстанції передчасно вказав, що оцінювачем занижено вартість оцінки оцінюваного ним комплексу об'єктів. Крім того, дійшовши такого висновку, суд попередньої інстанції всупереч приписів ст.43 Господарського процесуального кодексу України не вказав в оскаржуваній постанові на підставі яких порівнюваних ним даних підтверджених належними та допустимими доказами він зміг дійти таких висновків.

Разом з тим, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. За змістом статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у статті 16 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України як спосіб захисту прав суб'єктів господарювання передбачено визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єктів господарювання або споживачів.

Визнання вартості, оцінка майна боржника є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії, так само як і від того, ким здійснювалося рецензування звіту про оцінку майна. Тому учасник виконавчого провадження має право оскаржувати таку оцінку до господарського суду в процесуальному порядку, передбаченому статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України. Така позиція наведена у пункті 9.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України".

Проте, як вже вказувалось вище, ТОВ "Серго-Трейд" звертаючись зі скаргою у даній справі, заявляв окрім вимог про визнання незаконними дій старшого державного виконавця Володарського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області Пігулевської К.М. по проведенню оцінки, також вимоги про визнання протиправною оцінку такого майна згідно звіту від 24.01.2017р. про незалежну оцінку майна проведену ФОП ОСОБА_8, а також визнання звіту ФОП ОСОБА_8 від 24.01.2017р. про незалежну оцінку даного майна, таким, що не підлягає використанню при визначенні початкової (стартової) ціни під час проведення торгів з реалізації майна. Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, не надав правової оцінки вірності обраного ТОВ "Серго-Трейд" способу захисту щодо вказаних вимог та відповідності його вимог нормам чинного в Україні законодавства.

Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, оскільки це суперечить меті касаційного перегляду справи, що полягає у перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Згідно п.3 ч.1 статті 111-9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи у касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, постанова суду апеляційної інстанції у даній справі підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду в іншому складі суду.

Під час нового розгляду справи Київському апеляційному господарському суду слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у постанові суду, прийнятій за результатами такого розгляду.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" та Володарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області в особі старшого державного виконавця Пігулевської Катерини Миколаївни задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2017р. у справі №911/1012/16 скасувати.

Справу №911/1012/16 передати на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду в іншому складі суду.

Головуючий суддяС.В. Владимиренко СуддіА.М. Демидова С.Р. Шевчук